Свєтлов Михайло Аркадійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Михайло Свєтлов)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Аркадійович Свєтлов
Михаил Аркадьевич Светлов
Ім'я при народженні Шейнкман
Народився 4 (17) червня 1903(1903-06-17)
Катеринослав, Російська імперія
Помер 28 вересня 1964(1964-09-28) (61 рік)
Москва, РРФСР, СРСР
·рак легень
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство СРСР СРСР
Національність український єврей
Діяльність поет, драматург, перекладач
Alma mater МДУ
Заклад Літературний інститут імені Горького
Мова творів російська
Жанр поезія
Автограф
Премії Ленінська премія — 1967
Премія Ленінського комсомолу (1972)
Орден Червоної Зірки

CMNS: Свєтлов Михайло Аркадійович у Вікісховищі

Миха́йло Арка́дійович Свєтло́в або Світлов (рос. Михаи́л Арка́дьевич Светло́в, справжнє ім'я — Мотл Аронович Ше́йнкман, 4 (17) червня 1903(19030617), Катеринослав (нині Дніпро, Україна), Російська імперія — 28 вересня 1964, Москва, СРСР) — російський радянський поет, драматург і перекладач єврейського походження.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в місті Катеринославі (нині Дніпро, Україна), в родині ремісника Арона Боруховича Шейнкмана (1872—1939) і Рахілі Іллівни Шейнкман (уродженої Геронімус, 1873—1949).

Діяльність[ред. | ред. код]

Перекладав вірші українських поетів. Зокрема, переклав поезії Тараса Шевченка «Хустина», «Муза», «Ой умер старий батько»[1] тощо (опубліковано у виданні Шевченка «Избранные произведения», Москва — Ленінград, 1939).

Оспівував героїку і звитягу учасників Революції 1917—1920х рр., перш за все «червоних» («червоного козацтва»), так само як анархокомуністів Іспанії і Південної Америки. Деякі вбачають в його творах оспівування творчості українських анархокомуністів (махновців), звертання до тематики козацтва, Степу, легендарного народного Царства Христового (Світлого Майбутнього).

Премії та нагороди[ред. | ред. код]

1967 — Ленінська премія (посмертно) за книгу «Вірші останніх років».

Нагороджено орденом Червоної Зірки, іншими орденами, медалями, серед них За взяття Берліна, За перемогу над Німеччиною тощо.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

В Україні[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Ой умер старий батько» // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 688-689.
  2. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]