Михайло Сервацій Вишневецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Сервацій Вишневецький
Michał Servacy Višniaviecki. Міхал Сэрвацы Вішнявецкі (1750) (2).jpg
Народився 13 травня 1680(1680-05-13)
Львів
Помер 18 вересня 1744(1744-09-18) (64 роки)
Мереч
Поховання
Підданство Річ Посполита Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg
Діяльність дипломат
Відомий завдяки фундатор перебудови Вишнівецького палацу
Титул князь
Посада Великий гетьман литовський, Великий гетьман литовський, Польний гетьман литовський, Польний гетьман литовський і Каштелян віленський[d]
Військове звання польний гетьман литовський, великий гетьман литовський, воєвода віленський
Рід Вишневецькі
Батько Костянтин Криштоф Вишневецький
Мати Анна з Ходоровських
Брати, сестри  • Януш Антоній Вишневецький
У шлюбі з Катерина Дольська
Марія Магдалина Чорторийська
Текля Роза Радзивілл
Діти Ганна, Катерина
Нагороди
орден Білого Орла
Герб

Михайло Сервацій Корибут Вишневецький (пол. Michał Serwacy Wiśniowiecki; 1680 — 1744) — князь, державний і військовий діяч Великого Князівства Литовського Речі Посполитої. Брат Януша Антонія Вишневецького.

Життєпис[ред. | ред. код]

Базиліка, Крем'янець

Другий син воєводи руського, белзького Константина Кшиштофа Вишневецького і його дружини Анни з Ходоровських. Польний гетьман литовський1702), великий гетьман литовський1703), великий канцлер литовський1720), воєвода віленський1735). Також був:

  • маршалком ВКЛ (1700, захищав права та вольності князівства)
  • маршалком Головного литовського трибуналу (1724, 1732)
  • реґіментарем війська ВКЛ.

Приєднався з військом до короля Станіслава I Лещинського. В 1709 р. в Скоморохах був взятий російськими військами в полон, перевезений до Глухова, звідки втік за кордон за допомогою монахів — послідовників святого Андрія Боболі. В 1716 р. повернувся до Вишнівця, тут займався проектуванням і будівництвом палацу, який був зведений між 1731—1744 роками.

Близько 1720 року князь заснував колегіум єзуїтів у Крем'янці, який діяв до 1773 року. Був головним фінансистом його розбудови за проектами Павла Гіжицького та Паоло Фонтани у 1731—1744 роках.[1]

Помер в 1744 р. в Меречі (Литва), був похований у Вишневці у кармелітському монастирі. На ньому згасла гілка князів Вишневецьких.

Дружина — княжна Катерина Дольська, донька Яна Кароля Дольського.[2]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Єзуїтський колегіум / Сайт міста Кременець
  2. Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1901. — Cz. 1. — t. 4. — S. 351. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник
Казимир Домінік Оґіньський
POL województwo mińskie IRP COA.svg Воєвода віленський
1735-1744
POL województwo mińskie IRP COA.svg Наступник
Михайло Казимир Радзивілл «Рибонька»