Михайло (Куземський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Куземський
Михайло Куземський
Єпископ Холмський
23 серпня 1868 — 21 січня 1871
Обрання: 22 червня 1868
Церква: Українська греко-католицька церква
Попередник: Іван Калинський
Наступник: єпархію ліквідовано
 
Народження: 20 листопада 1809(1809-11-20)
Шибалин
Смерть: 5 грудня 1879(1879-12-05) (70 років)
Ляшки Горішні
Похоронений: Львів, Личаківський цвинтар
Батько: Євстахій Куземський
Прийняття священичого сану: 8 грудня 1833
Єпископська хіротонія: 23 серпня 1868
 
Нагороди:
Орден Святої Анни
Кавалер командорського хреста ордена Франца Йосифа

Миха́йло Кузе́мський (20 листопада 1809, с. Шибалин — 5 грудня 1879, с. Ляшки Горішні) — єпископ Української греко-католицької церкви; з 1868 року єпископ Холмський. Останній греко-католицький владика ліквідованої Холмської єпархії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Михайло (Куземський)

Народився в сім'ї греко-католицького пароха Шибалина на сучасній Тернопільщині.

Закінчив Бережанську гімназію, Львівський університет (богослов'я). Під час навчання в університеті на нього звернув увагу Галицький митрополит Михайло (Левицький), який взяв талановитого студента під свою опіку. Та попри очікування митрополитом прийняття Куземським целібату, той одружився з Марією Січинською. В 1833 році висвячений на священика. У 1833—1836 роках душпастирював у Залізцях[1] на Тернопільщині. Після смерті дружини перебрався до Львова.

Згодом займав різні пости в управлінні Львівської греко-католицької архієпархії: сповідника при соборі св. Юра у Львові (1836), канцлера консисторії (1837—1842), каноніка, пралата-схоліарха (1842—1848). 3 1856 — прелат-кустос (хранитель), з 1865 — архідиякон, генеральний вікарій і офіціал Галицької митрополії. Після смерті митрополита Михайла Левицького управляв митрополією (1858—1860).

Відповідаючи за шкільництво, спричинився до заснування значної кількості народних (парафіяльних) шкіл в Галичині. У 1848—1849 — заступник голови, у 1849—1851 — фактичний голова Головної Руської Ради у Львові.

Один з ініціаторів скликання Першого з'їзду української інтелігенції у Львові (жовтень 1848), заснування Галицько-Руської Матиці (був її першим головою), відкриття Народного Дому у Львові (1848). За свою велику працю і любов до народу його називали «серцем Галицької Руси». Відомий своїми москвофільськими поглядами.

У 1859 — активний учасник боротьби проти наміру урядових кіл перевести галицьке письменство на латинський алфавіт (див. «Азбучна війна»). Від 1861 — депутат Галицького крайового сейму. В 1862 році був нагороджений російським орденом св. Анни І ст. У 1868—1871 роках останній греко-католицький єпископ Холмський. В 1868 році зустрічався у Варшаві з російським царем. Був активним прихильником усунення з греко-католицької церкви усіх елементів, пов'язаних з католицизмом. 20 січня 1871 зрікся уряду і подав у відставку, яку задовільнив російський імператор. Однак цю відставку не признала Апостольська Столиця. Папа Пій IX і надальше вважав його владикою Холмським. З 1871 жив у Львові, згодом — у с. Ляшки Горішні (нині с. Горішнє, Миколаївського району) де й помер.[2][3]

Тесть Василя Ковальського.[4] Похований у власному гробівці на Личаківському цвинтарі разом з донькою Юлією, онучкою.[1]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 145.
  2. Блажейовський Д. Ієрархія Київської церкви (861-1996). – Львів : Каменяр, 1996. – С. 305–306.
  3. Коструба Т. Як Москва нищила Українську Церкву // Нова Зоря. — Львів, 1934. — Ч. 2 (700), 3 (701), 5 (703).
  4. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 139.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ф. І. Стеблій. Куземський Михайло // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 448. — ISBN 978-966-00-0855-4.
  • ЧИNЪ посвященїя Єпископа,…при посвященїи Преосвященнаго Єго Милости МИХАИЛА КУЗЕМСКАГО єпископа холмскаго. — Л. : Зъ пєчатни Института Ставропигїйскага, 1868. — 22 с.
  • Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня». — Львів : «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл.