Михайлівка-Рубежівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Михайлівка-Рубежівка
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Києво-Святошинський
Рада/громада Михайлівсько-Рубежівська сільська рада
Код КОАТУУ 3222485201
Облікова картка Михайлівка-Рубежівка 
Locator Dot2.gif
Розташування села Михайлівка-Рубежівка
Основні дані
Засноване 1600
Населення 3430
Площа 3,5 км²
Густота населення 980 осіб/км²
Поштовий індекс 08110
Телефонний код +380 4597
Географічні дані
Географічні координати 50°30′01″ пн. ш. 30°08′45″ сх. д. / 50.50028° пн. ш. 30.14583° сх. д. / 50.50028; 30.14583Координати: 50°30′01″ пн. ш. 30°08′45″ сх. д. / 50.50028° пн. ш. 30.14583° сх. д. / 50.50028; 30.14583
Середня висота
над рівнем моря
135 м
Водойми р. Мислин, Буча
Відстань до
обласного центру
16 км
Відстань до
районного центру
16 км
Місцева влада
Адреса ради 08110, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Михайлівка-Рубежівка, вул. Шкільна, 1, тел. 46-3-44
Сільський голова Помазан Андрій Сергійович[1]
Карта
Михайлівка-Рубежівка is located in Україна
Михайлівка-Рубежівка
Михайлівка-Рубежівка
Михайлівка-Рубежівка is located in Київська область
Михайлівка-Рубежівка
Михайлівка-Рубежівка

CMNS: Михайлівка-Рубежівка на Вікісховищі

Михайлівка-Рубежівка — село в Україні, в Києво-Святошинському районі Київської області. Населення становить 3430 осіб.[2]

Загальні відомості[ред.ред. код]

Михайлівка-Рубежівка. Церква Архангела Михаїла взимку. 1900-03 рр.
Михайлівка-Рубежівка. Церква Архангела Михаїла взимку. 1900-03 рр.

Через село протікає річки Мислин і Буча. На захід від села розташований заказник — Жуків Хутір.

Село розташоване за 16 км на захід від Києва. Утворилося в результаті злиття сіл Михайлівка та Рубежівка. Має сільську раду.

В селі знаходиться збудована в 1903[3] дерев'яна церква Архістратига Михаїла з дзвіницею над бабинцем. Перша церква на цьому місці згоріла у 1835 році після удару блискавки. 1855 року поставили новий храм, який у 1899—1900 роках розібрали та продали селу Нова Гребля. Ці кошти пішли на будівництво чергової церкви, яка збереглася до наших днів, хоча й не повністю. Більшовики знесли бані та влаштували в будівлі центр агітації богоборців. Зараз храм прикрашають чотири нові невеликі бані.[4]

В 20-х роках XX століття церкву закривають більшовики. Вона перетворюється на зерносховище. При німецько-нацистських загарбниках її знову відкривають. Але при Хрущові церкву знову закривають. Відкривають церкву лише у 1989 році. З 1989 року її настоятель протоієрей Сергій Стасенко. В 1992 році його заміняють на протоієрея Олександра Бондаренко. А з 1993 до 2010 рр. храм відбудовується працею настоятеля протоієрея Діонісія Ноздрачова.

З 2010 року настоятель — о. Петро Чопик.

Історія[ред.ред. код]

В давні часи частина нинішньої Михайлівки-Рубежівки, що розташована на лівому березі річки Мислін була самостійним селом, яке мало назву Михайлівка. Кілька хат на правому березі річки Бучі називали Забучею. Нині цю складову частину Михайлівки-Рубежівки називають Забуччя.

Братська могила воїнів і пам'ятник воїнам-односельцям (М.-Рубежівка)
Братська могила воїнів і пам'ятник воїнам-односельцям (М.-Рубежівка)

До XVII століття Михайлівка-Рубежівка, яку тоді просто називали Рубежівкою або Грубежівкою, належала Києво-Печерській лаврі. Протягом 1622-27 в одному із скитів Києво-Печерської Лаври, який знаходився на території сучасного села Михайлівка-Рубежівка перебував на послуху Петро Могила[5]. Він згадує про Рубежівку 1629 року в своїх власноручних записках, що зберігаються в Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського в Києві, і які опубліковано в щомісячнику «Киевская старина» за 1882 рік. Це перша письмова згадка про Рубежівку в історичних джерелах, тому 1629 рік прийнято вважати за офіційну дату заснування села (хоча вже тоді його вважали стародавнім)[6].

«Рубежів

ка подарована Імператрицею Катериною ІІ Сакену, котрий половину її — Михайлівку та Забуччя продав у 1815 році Іоакіму Рущицю, а іншу у 1820 році Кандибі. Зі смертю Іоакіма Рущиця, частина її дісталась сину Цеславу та дочці Кароліні — неповнолітнім під опікою брата Степана Рущиця. Кароліна, яка у 1831 р. вийшла заміж за Іосифа Францовича Перро, померла у 1841 році. Рущиці частину свою Рубежівки, обтяжену приватними боргами продали Пашковському, а цей у 1850 році Синельникову. Частиною, що придбана Кандибою, донині (1864 рік) володіють його онуки та дочки. У цій частині нараховується 2480 десятин землі, при 241 ревізських душах чоловічої статі. Друга частина майже дорівнює першій.» (* Похилевич Л. І. Перекази про населені місцевості Київської губернії статистичні, історичні та церковні нотатки про всі хутори, села, городки та міста, що знаходяться в межах губернії. вид. Києво-Печерської лаври, 1864.)

Культура[ред.ред. код]

Пам'ятни Петру Могилі в с. Михайлівка-Рубежівка. Автори: Олесь Сидорук і Крилов Борис.

22 листопада 2008 року в Михайлівці-Рубежівці встановлено пам'ятник митрополиту Петру Могилі. Автори пам'ятника Олесь Сидорук і Крилов Борис.

21 листопада 2009 на сільському цвинтарі відкрито пам'ятник присвячений пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років.

Прихідська церква[ред.ред. код]

В селі є типова церква, побудована на честь св. арх. Михайла. Її настоятель протоієрей Петро Чопик. сайт Храму — rubezhovka.cerkov.ru

«Церква Михайлівська, дерев'яна, 4-го класу; землі має 45 десятин; побудована 1855 року на місці згорівшої у 1835 році від удару блискавки. Про попередні церкви Рубежівські, читаємо у візитах Димерського декана за 1783 рік наступне: „Кторего року a prima radice выставіона церкіев, выразне мешкацы не памянтаіа. Зезнаіа еднак, иж стои ліят 40. Инструмента на заложеніе и посвященіе церкви з паліонца сіе плебаніа, сплоніоне огнем засвіадчаіа“. Згорівша у 1835 році від блискавки церква, закладена 24 квітня 1782 р. місцевим деканом Гачевським. Рубежівську парафію складають наступні села: Козинці, Жуків хутір, Семеніївка.» (* Похилевич Л. І. Перекази про населені місцевості Київської губернії статистичні, історичні та церковні нотатки про всі хутори, села, городки та міста, що знаходяться в межах губернії. вид. Києво-Печерської лаври, 1864.)

Постаті[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Обрані на посаду сільського голови у Київській області за результатами чергових місцевих виборів 25.10.2015 р.
  2. Облікова картка на сайті Верховної Ради України
  3. можна зустріти дату 1905, однак Памятная книжка Киевской епархии на 1913 год датує храм саме 1903 роком
  4. Дванадцять маршрутів Київщиною. — К.: Грані-Т, 2008. Автори: Роман Маленков та Олег Година.
  5. В'ячеслав Брюховецький. Критична грань буття України
  6. [http://img1.liveinternet.ru/images/attach/c/2//3841/3841335_3637_106107.pdf Голос громад Київщини № 36�37 (106�107) 3 грудня 2010]
  7. Відкрито меморіальну дошку загиблому герою в АТО Моргуну-Білявському Олександру Миколайовичу

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.