Михайлівка (Михайлівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Михайлівка
Mihail1 gerb.gif Mihail1 prapor.gif
Герб Михайлівки Прапор Михайлівки
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район/міськрада Михайлівський район
Рада Михайлівська селищна рада
Код КОАТУУ: 2323355100
Основні дані
Засноване 30 травня 1810
Статус з 1965 року
Площа 3,333 км²
Населення 12 376 (2016) [1]
Густота 3713 осіб/км²
Поштовий індекс 72000—007
Телефонний код +380 6132
Географічні координати 47°16′06″ пн. ш. 35°13′44″ сх. д. / 47.26833° пн. ш. 35.22889° сх. д. / 47.26833; 35.22889Координати: 47°16′06″ пн. ш. 35°13′44″ сх. д. / 47.26833° пн. ш. 35.22889° сх. д. / 47.26833; 35.22889
Висота над рівнем моря 87 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Пришиб
До станції: 8 км
До обл. центру:
 - залізницею: 69 км
 - автошляхами: 77,9 км
Селищна влада
Адреса 72000, Запорізька обл., Михайлівський р-н, смт. Михайлівка, вул. Леніна, 22
Голова селищної ради Ракша Олександр Васильович
Карта
Михайлівка is located in Україна
Михайлівка
Михайлівка
Михайлівка is located in Запорізька область
Михайлівка
Михайлівка

Михайлівка — селище міського типу, адміністративний центр Михайлівського району Запорізької області, колишній центр Михайлівської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії. Населення становить 12 376 осіб (2016). Є адміністративним центром Михайлівської селищної ради, до складу якої, крім того, входять села Вовківка, Жовтневе, Нововолодимирівка, Першотравневе та Петрівка.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Селище міського типу Михайлівка знаходиться за 7 км від смт Пришиб. Поруч із селищем протікає третій Магістральний канал Через селище проходять автомобільні дороги Т 0810 та Т 0818.

Відстань до облцентру становить близько 77 км і проходить автошляхом Т 0818 та E105.

Історія[ред.ред. код]

Заселення території нинішньої Михайлівщини припадає на перше десятиріччя XIX століття. Розселені хуторами в урочищах на північно-західному боці балки Єдикорень (Ядик Кургень), яка перетинає сьогодні Михайлівку з півдня на північ, поселенці називалися єдикорівськими хуторянами і були приписані до Великотокмацької парафії. У 1810 році громада купила дерев'яну церкву в Токмаку і 30 травня того ж року відбулось урочисте її освячення. З того дня поселення єдикорівців стало називатися Михайлівкою на честь одного з перших поселенців, багатого селянина, колишнього козака з Полтавщини Михайла Чудновського, який заснував 1805 року свій хутір на старовинному чумацькому шляху. З освячення церкви розпочинається відлік часу літопису Михайлівки і 30 травня 1910 року широко святкувалось її 100-ліття.

За даними на 1886 рік у селі мешкало 9160 осіб, налічувалось 1415 дворів, існували православна церква, синагога, 3 школи, поштова станція, 18 лавок, 3 постоялих двори, трактир, залізнична станція Михайлівка, проходило 2 ярмарки на рік та базар по середах[2]. За 7 верст — лісова пристань.

Станом на 1915 рік Михайлівка була великим торговельним центром, налічується близько сотні торговельних підприємств із загальним річним оборотом понад 750 тисяч карбованців, ваграночний, бричковий і миловарний заводи, кондитерська фабрика, паровий млин, дві олійниці, склад лісоматеріалів. Фінансував заклади і підприємства приватний комерційний банк. Особливе значення мала хлібна торгівля (до 250 тисяч карбованців), працює борошномельний млин, який перемелює зерна на суму до 3 тисяч карбованців. В селі є поштово-телеграфне відділення.

За статистикою тут проживало 26657 чоловік. у тому числі 12742 чоловіки і 13915 жінок. Побудовано три православні церкви, єврейська синагога, до півтора десятка початкових навчальних закладів. Із завершенням будівництва залізниці від Олександрівська до Севастополя побудована залізнична станція у Пришибі, а потреба у фахівцях змусила відкрити тут залізничне училище. Міністерське училище функціонувало в Михайлівці.

Періодично в селі влаштовувалися ярмарки, на яких був великий вибір великої рогатої худоби і коней. Славилися ярмарки широким асортиментом сільськогосподарських продуктів, зокрема високоякісною пшеницею. У власності господарств перебувало 10500 коней, 3655 корів, 2740 овець, багатої іншої худоби та птиці.

З ініціативи сільських учителів наприкінці ХІХ — початку XX століття в Михайлівці було відкрито три земські бібліотеки із загальним фондом 3250 книг — головним чином релігійного та пригодницького змісту. 1888 року відкрилася перша земська лікарня на 10 ліжок, організовано хірургічне відділення, амбулаторію, трупарню, зведено будинок для медичного персоналу. Лікарня обслуговувала не лише мешканців Михайлівки, а й ще 5 населених пунктів.

В 1918 році Михайлівка входить до складу Української Народної Республіки.

Постановою ВУЦВК від 7 березня 1923 року адміністративно-територіальний поділ на повіти і волості був ліквідований і на території колишньої Запорізької губернії було створено 3 округи: Запорізький, Бердянський та Мелітопольський, що входили до складу Катеринославської губернії. Цією ж Постановою ВУЦВК від 7 березня 1923 року в складі Мелітопольського округу було створено Михайлівський район з центром в с. Михайлівка.

З 24 серпня 1991 року у складі незалежної України.

Населення[ред.ред. код]

Чисельність населення[ред.ред. код]

1959 1979 1989 2001 2016
14 023 15 265 15 077 13 726 12 376

Розподіл населення за рідною мовою (2001)[ред.ред. код]

українська мова російська вірменська
76,40% 22,22% 0,48%

Економіка[ред.ред. код]

  • ТОВ «ВО Моліс».
  • ВАТ «Михайлівський Агрос».
  • Ім. Мічуріна, агрофірма, ТОВ.
  • «Мікарнес», АТ.
  • «Фармацевтична компанія "Гіппократ"», ТОВ.
  • OOO «Агрофірма ЮЛЕНА»

Об'єкти соціальної сфери[ред.ред. код]

  • Школа № 1 - гімназія.
  • Школа № 2.
  • Школа № 3.
  • Михайлівська НСШ.
  • Михайлівське ВПУ № 52.
  • Дитячий садочок «Гніздечко».
  • Дитячий садочок «Теремок».
  • Будинок культури.
  • Музична школа.
  • Михайлівське територіальне медичне об'єднання (Михайлівське ТМО).
  • Дитячий центр.

Релігія[ред.ред. код]

  • Покровська церква.
  • Свято Микільський храм

Персоналії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2016 року (PDF(zip))
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. http://web.archive.org/20091120110513/henoh.by.ru/index1.htm
  4. http://web.archive.org/20091120110513/henoh.by.ru/index1.htm
  5. Марія Доліна
  6. Сайт Герои страны (рос.). 

Джерела[ред.ред. код]