Михайлівка (Тернопільський район)
| село Михайлівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Громада | Підгаєцька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040370190027894 |
| Основні дані | |
| Населення | 114 |
| Площа | 6,700 км² |
| Густота населення | 17.01 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48005 |
| Телефонний код | +380 3542 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°16′06″ пн. ш. 25°16′32″ сх. д. / 49.26833° пн. ш. 25.27556° сх. д.Координати: 49°16′06″ пн. ш. 25°16′32″ сх. д. / 49.26833° пн. ш. 25.27556° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
370 м |
| Відстань до районного центру |
17 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48000, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м Підгайці, вул Шевченка, буд. 39 |
| Карта | |
  Михайлівка | |
 Михайлівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Миха́йлівка — село в Україні, у Підгаєцькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване в південній частині району. До 2020 року підпорядковане Бронгалівській сільраді. До 1990 року належало до Теребовлянського району.
Населення — 114 осіб (2001).
Географія[ред. | ред. код]
Є ставок, викопаний у 1912 році.
Історія[ред. | ред. код]
Село засноване 1701 року. У XVIII ст. в селі діяв монастир святих Петра і Павла ЧСВВ[1].
У 2-й половині XIX ст. у Михайлівці працював дошкільний заклад, який заснувала княгиня Марцеліна Чорторийська.
Діяли українські товариства «Просвіта», «Сокіл», «Союз українок».
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підгаєцької міської громади.[2]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підгаєцького району, село увійшло до складу Тернопільського району.[3]
Населення[ред. | ред. код]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 114 осіб[4]. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову[5].
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Є церква Собору Пресвятої Богородиці (1830, кам'яна).
Встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини 1848 р., насипана символічна могила Борцям за волю України (1997).
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Працюють клуб, бібліотека, ФАП.
Відомі люди[ред. | ред. код]
У Михайлівці народився філософ, публіцист, громад. діяч Петро Гой (1925—2001 р.р.), Професор, проректор, ректор Українського Вільного Університету у Мюнхені (Німеччина). Співорганізатор та Голова Фундації УВУ з осідком у Нью-Йорку (1977—2001 рр.). Організатор та провідник студійної програми «Стежками батьків по Європі» протягом одинадцяти років. Активний громадсько-політичний діяч. Помер у США 2001 р.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Дорога в село -
Церква Пресвятої Богородиці 1830р -
Символічна могила Борцям за волю України -
Сільська оселя -
Пам'ятний хрест
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Стоцький Ярослав. Монастир Отців Василіян Чесного Хреста Господнього в Бучачі (1712—1996 рр.). — Львів : Місіонер, 1997. — 160 с., іл. — С. 24. — ISBN 966-7086-24-0.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Джерела[ред. | ред. код]
- Пона І., Ханас М. Михайлівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 520. — ISBN 966-528-199-2.
| ||||||||