Михалкова Надія Микитівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михалкова Надія Микитівна
Надежда Никитична Михалкова
Зображення
Зображення
Дата народження 27 вересня 1986(1986-09-27) (37 років)
Місце народження Москва, Російська РСФСР
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Alma mater Московський державний інститут міжнародних відносин (2008)
Професія акторка, телеведуча, кінорежисерка, кінопродюсерка
Кар'єра 1993 — дотепер
Нагороди
IMDb ID 0586486
CMNS: Михалкова Надія Микитівна у Вікісховищі

Надія Микитівна Михалкова (нар.. 27 вересня 1986, Москва) — російська актриса театру, кіно і дубляжу, кінорежисерка, сценаристка, телеведуча. Молодша дочка Микити Михалкова.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 1986 року в родині режисера і актора Микити Сергійовича Михалкова і Тетяни Михалкової (з 1997 року Тетяна Михалкова — президент фонду «Російський силует»).

У восьмирічному віці зіграла роль дочки комдива Котова у фільмі «Стомлені сонцем» Микити Михалкова, удостоєного премії «Оскар». Через кілька років знялася в картині режисера Тиграна Кеосаяна «Президент і його онука», де зіграла двох сестер-близнючок. Не маючи акторської освіти, продовжує зніматися в кіно і грати в театрі дотепер.

Зовнішні зображення
Надя Михалкова і Микита Михалков на 67-ій церемонії
вручення премії Оскар
27 березня 1995

У 2008 році закінчила факультет міжнародної журналістики Московського державного інституту міжднародних відносин.

Також Надія пробувала себе в ролі дизайнерки, у неї пройшов показ мод під маркою «Надін»[1].

З 2015 року — ведуча програми «Правила стилю» на каналі Disney[2][3].

У 2002 році зіграла у п'єсі «Качине полювання» в «Іншому театрі». У 2015 році разом з сестрою Ганною брала участь у виставі «Як видати маму заміж» за п'єсою братів Преснякових[4]. У 2018 році взяла участь у проекті Юрія Башмета «Пристрасті за Виновою кралею», виконавши роль Графині в юності[5].

Займається продюсуванням фільмів. У 2008 році вийшла картина «Скажи Лео» режисера Леоніда Рибакова, у якій вона стала продюсером разом із сестрою Ганною. У 2011 році вона стала співпродюсером фільму «Нероби» про життя «важких» підлітків, в основу якого лягли пісні Віктора Цоя і групи «Кіно»[1].

У квітні 2016 року на фестивалі «Рух» в Омську була показана перша серія комедійного серіалу «Чурроси», про взаємини сестри Ганни зі своїми дітьми — режисерський дебют Надії Михалкової[6]. У 2018 році знято молодіжний хоррор «Програне місце», в якому режисер веде «діалог з підлітками та молодими людьми на рівних, а не з позиції дорослих»[7][8].

Родина[ред. | ред. код]

Надія Михалкова з батьком 2010 рік

Особисте життя[ред. | ред. код]

  • Колишній чоловік — актор, режисер, сценарист і кінопродюсер Резо Гігінешвілі (нар. 1982). Пара офіційно оформила стосунки в квітні 2010 року, а в жовтні 2011 року відбулася церемонія вінчання в Грузії. У вересні 2017 року стало відомо, що подружжя перебувають у стадії розлучення. Офіційно розлучення оформлене 23 жовтня 2017 року[9][10].
    • дочка — Ніна (нар.. 21 травня 2011).
    • син — Іван (нар.. 21 травня 2013).

Творчість[ред. | ред. код]

На зйомках фільму «Без чоловіків»

Фільмографія[ред. | ред. код]

Акторські роботи[ред. | ред. код]

  • 1993 — Анна від 6 до 18 — камео
  • 1994 — Стомлені сонцем — Надя Котова
  • 1996 — Російський проект («Збірка-2») — дочка космонавта
  • 1998 — Сибірський цирульник — дівчинка на ярмарку
  • 1999 — Президент і його онука — Маша, онука Президента Росії / Маша, дочка бідної художниці
  • 2010 — Стомлені сонцем 2: Предстояння — Надя Котова
  • 2011 — Стомлені сонцем 2: Цитадель — Надя Котова
  • 2010 — Без чоловіків — Женя
  • 2012 — Три товариша — Ліза Тайницька
  • 2012 — Любов з акцентом — сусідка Надя (новела «Зуку і Гіо»)
  • 2012 — Нелюба — Аня
  • 2013 — Син батька народів — Світлана Аллілуєва
  • 2015 — Людмила Гурченко — Олена Гурченко, мати Людмили Гурченко
  • 2017 — Місто — Даша Чащина
  • 2017 — Заручники — стюардеса Майя
  • 2018 — Чужа дочка — дружина Максима Авдєєва
  • 2019 — Мертве озеро — Наташа, помічниця Покровського
  • 2019 — Московський романс — Женя
  • 2020 — Лід 2 — Аня
  • 2020 — Гудбай, Америка!
  • 2020 — Артек: Велика подорож — Іра Осипова, мама Ніколетти і Єлисея

Режисерські роботи[ред. | ред. код]

  • 2016 — Чурроси
  • 2018 — Програне місце

Продюсерські роботи[ред. | ред. код]

  • 2008 — Скажи Лео
  • 2011 — Нероби
  • 2018 — Програне місце

Генеалогія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Звёздное досье: Надежда Михалкова. glamour.ru. 18 ноября 2010. Процитовано 8 липня 2018. 
  2. Надежда Михалкова станет ведущей программы «Правила стиля» на канале Disney. Российское издание The Hollywood Reporter. 3 сентября 2015. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 1 грудня 2016. 
  3. Актриса Надежда Михалкова: «Поход в театр уже сложно считать праздником». Новые Известия. 2 октября 2015. Архів оригіналу за 2 жовтня 2015. Процитовано 1 грудня 2016. 
  4. Алексей Киселёв (30 марта 2015). «Как выдать маму замуж»: мюзикл братьев Пресняковых о традиционных ценностях. Daily.afisha.ru. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 1 грудня 2016. 
  5. Сергей Уваров (26 февраля 2018). Безграничный Башмет. Известия. Архів оригіналу за 27 січня 2019. Процитовано 8 липня 2018. 
  6. Надя Михалкова рассказала о проблемах старшей сестры. 7 дней. 28 апреля 2016. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 1 грудня 2016. 
  7. Надежда Михалкова рассказала о своём режиссёрском дебюте. Газета.ру. 27 июня 2017. Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 8 липня 2018. 
  8. Опубликован первый трейлер режиссёрского дебюта Надежды Михалковой. Газета.ру. 5 июля 2018. Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 8 липня 2018. 
  9. Суд оформил развод Надежды Михалковой и Резо Гигинеишвили [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] // Московский кмсомолец, 23 октября 2017
  10. Надежда Михалкова подала на развод | StarHit.ru (рос.). Архів оригіналу за 1 січня 2020. Процитовано 17 жовтня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]

Rodovid.org
link=[1]
У Родоводі є генеалогічне дерево цієї людини