Михаїл Себастіан
| ; color:колір шрифту для Ім'я, якщо не задано - чорний -->;">Михаїл Себастіан | ||||
|---|---|---|---|---|
| Mihail Sebastian | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Йосиф Гехтер | |||
| Псевдонім | Віктор Минку | |||
| Народився |
18 жовтня 1907 Brăilad | |||
| Помер |
29 травня 1945 (37 років) Бухарест Румунське королівство ·автомобільна аварія | |||
| Поховання | Filantropia Israelite Cemetery in Bucharestd | |||
| Громадянство | Румунія | |||
| Національність | єврей | |||
| Діяльність | прозаїк, драматург | |||
| Заклад | Бухарестський університет | |||
| Мова творів | румунська | |||
| Роки активності | 1932—1947 | |||
| Конфесія | юдаїзм | |||
| Автограф |
 | |||
| Премії | Премія Ганса і Софі Шолль | |||
|
| ||||
 Михаїл Себастіан у Вікісховищі | ||||
Михаї́л Себастіа́н, або Михаїл Себастьян (рум. Mihail Sebastian 18 жовтня 1907 року, Браїла — 29 травня 1945 року, Бухарест) — румунський письменник. Справжнє прізвище та ім'я — Іосиф Гехтер (Iosif Hechter). Писав також під псевдонімом Віктор Минку (Victor Mincu).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у єврейській родині. Вивчав юриспруденцію, у Бухаресті та Парижі. Працював прозаїком, драматургом, есеїстом, літературний критиком, автором статей про Марселя Пруста, Джеймса Джойса, Андре Жіда, Мірчу Еліаде, Макса Бляхера та інших.
Критично спостерігав за ухилом своїх друзів у бік румунського та німецького нацизму, наростанням антисемітизму в інтелектуальному середовищі, про це він пише у своїх щоденниках 1935—1944 років, що згодом стали своєрідною пам'яткою епохи.
Життя письменника було коротким: він загинув під колесами вантажівки 29 травня 1945 року у віці 37 років.
Художня спадщина[ред. | ред. код]
Проза[ред. | ред. код]
- Fragmente dintr-un carnet găsit (1932)
- Femei, новели (1932)
- De două mii de ani. Texte, fapte, oameni, роман (1934)
- Oraşul cu salcâmi, роман (1935)
- Accidentul, роман (1940)
П'єси[ред. | ред. код]
- 1936 — Гра у канікули (Jocul de-a vacanţa) (1938, Театр «Комедії», Бухарест; 2015,
- 1942 — Безіменна зірка (Steaua fără nume) (1944, Театр «Альгамбра», Бухарест; Театр КХАТ)
- 1945 — Останній термін (Ultima oră)
- 1945 — Ночі без місяця (за Дж. Стейбнеком)
- 1946 — Остання сенсація (Бухарестський Національний театр; 1955.
- 1947 — Гострої (Insula)
- переробка п'єси Х.Бюргера «Потоп»
Щоденники[ред. | ред. код]
- Jurnal, 1935—1944 / Text îngrijit de Gabriela Omăt. Prefaţă şi note de Leon Volovici. Bucureşti: Editura Humanitas, 1995.
- Jurnal II. Bucureşti: Editura TEŞU, 2006.
Публіцистика[ред. | ред. код]
- Cum am devenit huligan (1935)
- Corespondenţa lui Marcel Proust (1939)
- Cronici. eseuri. Memorial/ Ediţie de Cornelia Ştefănescu. Bucureşti: Editura Minerva, 1972.
Визнання[ред. | ред. код]
Щоденники Себастіана перекладено різними європейськими мовами. Племінниця письменника, французька журналістка, прозаїка та перекладач Мішель Ештер опублікувала біографічний роман про дядька «М і М» (Paris: Gallimard, 2000). На щоденниках Себастіана побудовані присвячені йому п'єси американського письменника Девіда Оберна (2004) та румунського драматурга Димитру Круду (2007).
Посмертно нагороджений Премією Ганса і Софі Шолль (2006).
У 1978 році радянський режисер Михайло Козаков поставив фільм «Безіменна зірка» за однойменною п'єсою.
Література[ред. | ред. код]
- Dinescu M. Mihail Sebastian: publicist şi romancier. Bucureşti: Editura Du Style, 1998.
- Duda V. Evreul ca simbol: Mihail Sebastian şi alţii. Bucureşti: Hasefer, 2004.
- Азерникова О. Драма і театр Румунії: Караджале, Петреску, Себастіан. М.: Мистецтво, 1983.
- Ленель-Лавастін А. Забутий фашизм: Іонеско, Еліаде, Чоран. М.: Прогрес-Традиція, 2007.
Посилання[ред. | ред. код]
- http://www.jewishmag.co.il/96mag/mihailsebastian/mihailsebasitian.htm [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- http://images.zeit.de/text/2005/50/L-Sebastian_TAB[недоступне посилання з квітня 2019] (нім.)
- http://library.gu-unpk.ru/blog/?p=5909[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
|
