Михед Олександр Павлович
| Михед Олександр Павлович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1988 |
| Країна |
 Україна |
| Місце проживання | Київ |
| Діяльність | письменник, культуролог |
| Галузь | українська література[1] і культурологія[1] |
| Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка |
| Науковий ступінь | кандидат філологічних наук |
| Знання мов | українська[1] |
| Заклад | Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України |
| |
Михед Олександр Павлович (нар. 21 квітня, 1988, Київ) — український письменник, культуролог, куратор мистецьких проєктів.
Біографія[ред. | ред. код]
Олександр Михед народився 1988 року. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Кандидат філологічних наук. На сьогодні[коли?] є співробітником Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.
Автор численних публікацій (понад 150) у провідних українських ЗМІ (від «Дзеркала тижня» й «Кореспондента» до «Українського тижня» і «Сучасності») та виданнях Німеччини, Сербії, Польщі, Чехії.
Живе та працює в Києві.
Мистецька діяльність[ред. | ред. код]
Художня книга «АмнезіЯ», що вийшла друком 2013 р. у видавництві «Електрокнига» стала підґрунтям для «АмнезіЯ project: відкрита платформа» — літературно-мистецького мультимедійного проєкту, в якому Олександр Михед був куратором. Проєкт увійшов у сімку найкращих проєктів світу, за версією фестивалю «SOUNDOUT!» (м. Берлін).
Автор нон-фікшн дослідження про історію реаліті-шоу і вплив реального телебачення на стрим-трансляції Майдану «Бачити, щоб бути побаченим: реаліті-шоу, реаліті-роман та революція онлайн», опублікованого у видавництві «ArtHuss» 2016 р.
Гід центру сучасного мистецтва PinchukArtCentre.
Поєднує у своїй багатовимірній діяльності теоретичні дослідження з мистецькими практиками. Ставить за мету створити цілісне бачення сучасної масової культури: література — кінематограф — мистецтво.
Бібліографія[ред. | ред. код]
- «АмнезіЯ» (2013, Київ, видавництво «Електрокнига») — книга стала підґрунтям для «АмнезіЯ project: відкрита платформа» — літературно-мистецького мультимедійного проєкту. Уривки перекладено англійською, італійською, німецькою, польською, португальською та фінською мовами;
- «Понтиїзм» (2014, Львів, видавництво «Кальварія») — збірка оповідань, яка ввійшла до «довгого списку» премії «Книга року ВВС-2014» та «короткого списку» премії «ЛітАкцент року-2014». Друге виправлене видання опубліковано в вересні 2015 р. 3 оповідання вийшли окремою збіркою у перекладах чеською в 2015 р.;
- «Астра» (2015, Львів, «Видавництво Анетти Антоненко») — динамічний психотрилер, який ввійшов до «довгого списку» премії «Книга року ВВС-2015». Друге видання вийшло в вересні 2015 р.;
- «Мороки» (2016, Київ, видавництво «Люта справа») — повість і оповідання Олександра Михеда та картини Софії Мельник;
- «Бачити, щоб бути побаченим: реаліті-шоу, реаліті-роман та революція онлайн» (2016, Київ, видавництво «ArtHuss») — історія реального телебачення і реаліті-шоу з 1948 року до 2010-х; науково-популярна розвідка про феномен реаліті-роману та інтерв'ю зі стримерами Майдану. Інформаційним партнером книги є Громадське[2];
- «Я змішаю твою кров із вугіллям. Зрозуміти український Схід» (2020, Київ, видавництво «Наш формат») — Наприкінці 2016 року Олександр Михед вирушив у подорож шістьма містами Донецької та Луганської областей, досліджуючи тамтешнє життя, а також історії, заховані в архівах. Перший наклад книги розійшовся менше, ніж за місяць[3];
- «Котик, Півник, Шафка»(2022, Львів, Видавництво Старого Лева) — Казка для дорослих про війну [4];
- «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення» (2023, Львів, Видавництво Старого Лева) [5] .
Цитати[ред. | ред. код]
- «Переконаний, що кожен може написати одну захопливу книжку про своє життя. От питання тільки в тому, чи зможе цей хтось написати другу, третю та наступні.»
- «Насправді я не бачу особливої різниці у написанні книжки, режисуванні спектаклю чи куруванні виставки. Так чи інакше, це — розповідання історії та розташування знаків у часі і просторі.»
- «Немає жодної можливості убезпечити себе від „Великого брата“, ми самі ним стали.»[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ На Форумі видавців у Львові презетують книгу Олександра Михеда про реаліті-шоу. hromadske.ua. Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 18 жовтня 2016.
- ↑ «Я змішаю твою кров із вугіллям» Олександра Михеда: Рай для тубільців «українського Сходу». LB.ua. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 9 серпня 2020.
- ↑ «Котик, Півник, Шафка»: символи незламності українців на сторінках казки для всієї родини від Олександра Михеда.
- ↑ Олександр Михед про книгу «Позивний для Йова».
- ↑ «Бачити, щоб бути побаченим» — авторська колонка Олександра Михеда. hromadske.ua. Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 18 жовтня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Михед Олександр Павлович |
- Інтерв'ю з письменником Олександром Михедом. The Kyiv Review. [Архівовано 18 червня 2020 у Wayback Machine.]
- Правила життя письменника: Олександр Михед [Архівовано 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Олександра Михеда [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
|
