Ми — наші гори
| Ми — наші гори вірм. Մենք ենք մեր սարերը | |
|---|---|
.jpg) | |
| 39°50′13″ пн. ш. 46°46′11″ сх. д. / 39.837083° пн. ш. 46.7698389° сх. д.Координати: 39°50′13″ пн. ш. 46°46′11″ сх. д. / 39.837083° пн. ш. 46.7698389° сх. д. | |
| Країна |
 Азербайджан |
| Місто | Ханкенді |
| Тип | outdoor sculptured |
| Висота | 9 м |
| Матеріал | Туф |
| Автор проєкту | Саркіс Багдасарян |
| Дата заснування | 1967 р. |
  Ми — наші гори Ми — наші гори (Азербайджан) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Ми — наші гори (вірм. Մենք ենք մեր սարերը) — монумент на вершині пагорба біля траси, при в’їзді в місто Ханкенді з боку Аскерана. В народі називається також «Дід та баба»[1] (вірм. Տատիկ-պապիկ, татік-папік).
Автор монумента — народний художник Вірменської РСР скульптор Саргіс Багдасарян. Пам'ятник побудований в 1967 році, представляє двох літніх людей — чоловіка і дружину — в народному одязі, виготовлений з октемберянського (армавірського) червонуватого туфу. Статуя не має постаменту, за задумом автора, це створює відчуття, що фігури вросли в гори, поріднилися з ними.
За повідомленням газети «Правда», монумент «є першим пам'ятником світу, побудованим на честь довгожителів» [2]. Як відзначає Шаген Мкртчян, посилаючись на публікації 1983 року, Нагірний Карабах називався «епіцентром довгожителів планети», тут проживало найбільша в СРСР кількість людей віком понад 100 років [3][4].
Монумент зображений на гербі невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Бегларян Ашот. Путешествие по Арцаху [Архівовано 26 травня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Правда, 1976, 31 декабря (№ 365)(рос.)
- ↑ Нагорный Карабах, Баку, 1983, с.5(рос.)
- ↑ Бакинский рабочий, 1983, 10 февраля (№ 34)(рос.)