Многа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Многа (річка))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мно́га
Річка Многа в селі Ковалі Чорнухинського району
50°24′13″ пн. ш. 32°45′46″ сх. д. / 50.40361111113877257° пн. ш. 32.76277777780577338° сх. д. / 50.40361111113877257; 32.76277777780577338
Витік на захід від с. Остапівки
• координати 50°24′13″ пн. ш. 32°45′46″ сх. д. / 50.40361111113877257° пн. ш. 32.76277777780577338° сх. д. / 50.40361111113877257; 32.76277777780577338
Гирло Удай
• координати 50°08′59″ пн. ш. 33°05′03″ сх. д. / 50.14972222224977827° пн. ш. 33.08416666669477735° сх. д. / 50.14972222224977827; 33.08416666669477735
Середня глибина: до 2 м.
Басейн басейн Дніпра
Країни:  Україна
Регіон Чернігівська область
Полтавська область
Довжина 59 км
Площа басейну: 589 км²
Притоки: Босаха,Артополот, Безіменна (ліві)
Мапа
Ширина річища 10 м
Ширина заплави (сильно заболочена) 500 м

Мно́га — річка в межах Варвинського району, Чернігівська область; та Пирятинського, Чорнухинського і (частково) Лубенського районів, Полтавська область, Україна. Ліва притока р. Удай (басейн Дніпра).

Опис[ред. | ред. код]

Довжина річки 59 км, площа басейну 589 км². Заплава двобічна, заболочена, завширшки до 500 м. Річище слабозвивисте, завширшки до 10 м. Похил річки 2,7 м/км. Споруджено кілька ставків.

За класифікацією ерозійної діяльності Многа належить до ІІІ категорії.

Розлив Многи навесні (світлина датується 50-ми роками ХХ ст.

Перша згадка про назву річки Многа датується 1552 роком (перелік уходів населення Канівського замку).

Розташування[ред. | ред. код]

Многа бере початок на захід від села Остапівки. Тече на південь, потім — переважно на південний схід (місцями на схід), у пригирловій частині — на південь. Впадає до Удаю біля західної околиці села Крутий Берег.


Притоки[ред. | ред. код]

Легенда про річку Многа[ред. | ред. код]

Було це в X чи ХІ ст. Ще навіть село Яцини було малесеньким поселенням і мало іншу назву. На той час Многа була великою, повноводною річкою, яка протікала в поселенні, по ній ходили торгові судна, навіть із Скандинавських країн. (Многа впадає в Удай, Удай в Сулу, Сула в Дніпро, Дніпро в Чорне море)[2].

Якось князь Київської Русі, мабуть, Володимир Великий, вирішив спорядити судно з подарунками до однієї із Скандинавських країн. (Це був шлях по річках, які впадають в Чорне море, а з Чорного моря є вихід до Атлантичного океану і до Балтійського моря.) Взяти участь у спорудженні корабля було наказано всім князівства.

Чимало золота та срібла було вже на борту судна, коли воно дійшло до наших країв. Та не судилося йому вирушити до Скандинавії. Здійнялась величезна буря, блискавка вдарила в парус, і він впав у річку. Корабель наткнувсь на затоплену щоглу і пробив дно. Так і затонуло судно у водах нашої річки. Говорять, що золота та срібла було на ньому дуже багато. Старослов'янською мовою «много».

Так і стали називати річку Многою. Дуже багато золота та срібла несе в собі річка Многа. Багато людей намагалися знайти те золото. Але все марно, ніхто не знає, де затонуло судно. Одного разу Ялисей знайшов п'ять карбованців і поніс панові. Пан сказав: — Хто знайде карбованець чи золото, може забрати собі половину знайденого.

Ялисей узяв свою частину і хотів іти, але пан запитав: — А де ти знайшов ці гроші? — Там, біля старого дуба. — Добре, іди. Охорона! Ідіть до старого дуба і шукайте золото! Охорона пішла. Золото шукали два дні і дві ночі. Але там нічого не було. Вони викопали яму, де зараз трясовина. У середині X ст. літо було дуже спекотне. У річці багато купалося людей. І всі прийшли не для того, щоб відпочити, а щоб знайти хоч один доказ, що судно затонуло саме у цьому місці. Але ніхто нічого не знайшов.

Неселені пункти на Мнозі[ред. | ред. код]

На берегах Многи розташовані смт Чорнухи і села: Білоцерківці, Вороньки, Городище, Кізлівка, Луговики, Яцини.

Світлини річки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]


  1. «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 109. — (№ 1855).
  2. б.а., б.а (1989-1993). Географічна енциклопедія України (укр.) . Київ: б.в. с. 480. ISBN 5-88500-015-8.. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)