Мови Чорногорії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мови Чорногорії
Офіційна мова Чорногорська
Мови меншин албанська, боснійська, хорватська, сербська
Жестові мови Югославська жестова мова
Розкладка клавіатури


Лінгвістичний розподіл за населеними пунктами, 2011 р.

Мови Чорногорії — це мови, якими розмовляють у Чорногорії. Згідно з конституцією Чорногорії, прийнятою у 2007 році, Чорногорія має лише одну офіційну мову, визначена як чорногорська. Однак під час перепису населення 2011 року 42 % населення назвали сербську рідною мовою, тоді як чорногорська була другою за поширеністю — 37 %. Це обидва стандартизовані різновиди колишньої сербохорватської мови, поряд із боснійською та хорватською. Однак офіційний стандарт для чорногорської все ще перебуває в процесі формування. Чорногорська мова написана латиницею та кирилицею, але зростає політичний рух за використання лише латинського алфавіту.

Визнаними мовами меншин є албанська, боснійська та хорватська. Станом на 2017 рік албанська мова є офіційною мовою муніципалітетів Подгориця, Ульцинь, Бар, Плєвля, Рожає та Тузі.[1] Крім того, в Чорногорії є кілька сотень італійців, зосереджених у Которській затоці (Каттаро).

Мови меншин Чорногорії[ред. | ред. код]

Двомовні знаки в Ульцині.

Європейська хартія регіональних мов або мов меншин набула чинності в Чорногорії в червні 2006 р. після здобуття незалежності Чорногорією від Державного союзу Сербії та Чорногорії 3 червня 2006 р.[2] У конституції Чорногорії від 2007 року задекларовано, що чорногорська мова є офіційною мовою країни, тоді як боснійська, хорватська, сербська та албанська мови є офіційними.[3] Конституція встановлює, що офіційними мовами є мови груп, які становлять щонайменше 1 % населення Чорногорії, згідно з переписом населення 2003 року. Закон про національні меншини визначає, що відсоток представників національних меншин у загальній чисельності населення місцевого самоврядування повинен становити 15 %, щоб їхня мова та писемність були введені в офіційний вжиток.[4] Засоби масової інформації, засновані урядом Чорногорії, зобов'язані транслювати новини, культурні, освітні, спортивні та розважальні програми мовами меншин. Меншини та їхні члени мають право на освіту їхньою мовою в системі регулярної та професійної освіти.

Діалекти[ред. | ред. код]

Карта Діалект Примітки
200ppx      Східногерцеговинський * Діалект, на якому говорять у західному та північно-західному регіони країни.
         Зета-Південно Санджацький * Також відомий як штокавське наріччя, на якому говорять у решті країни.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Albanian language official in Montenegro. Oculus News. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 23 вересня 2019.
  2. Minority languages in Montenegro: new evaluation report released. Рада Європи. Процитовано 26 червня 2015.
  3. Montenegro’s Minorities in the Tangles of Citizenship, Participation, and Access to Rights (PDF). Journal on Ethnopolitics and Minority Issues in Europe. Архів оригіналу (PDF) за 23 September 2015. Процитовано 26 червня 2015.
  4. Manjine u Crnoj Gori zakonodavstvo i praksa (PDF). Youth Initiative for Human Rights. Архів оригіналу (PDF) за 27 червня 2015. Процитовано 26 червня 2015.

Шаблон:Мови Європи