Мови Швейцарії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мови в Швейцарії
Німецька
  
62.6%
Французька
  
22.9%
Італійська
  
8.2%
Ретороманська
  
0.5%
Інші
  
6.8%

Чотири державні мови Швейцаріїнімецька, французька, італійська та ретороманська.[1] Усі, крім ретороманської, зберігають рівний статус офіційних мов на національному рівні в рамках Федеральної адміністрації Швейцарської конфедерації.[1] У деяких ситуаціях використовується латина, зокрема як єдина мова для вираження країни.

Історія[ред. | ред. код]

Основними мовами мешканців Швейцарії з 1950 по 2015 роки у відсотках були такі:[2]

Рік Німецька Французька Італійська Ретороманська Інші
2015 63.0 22.7 8.4 0.6 5.3
2000 63.7 20.4 6.5 0.5 9.0
1990 65.6 19.2 7.6 0.6 8.9
1980 65.0 18.4 9.8 0.8 6.0
1970 64.9 18.1 11.9 0.8 4.3
1960 69.4 18.9 9.5 0.9 1.4
1950 72.1 20.3 5.9 1.0 0.7

Державні мови[ред. | ред. код]

Німецька[ред. | ред. код]

Німецькомовна частина Швейцарії (нім.: Deutschschweiz, фр.: Suisse alémanique, італ.: Svizzera tedesca, рет.: Svizra tudestga) становить близько 65% Швейцарії (Північно-Західна Швейцарія, Східна Швейцарія, Центральна Швейцарія, більшість Швейцарського плато та більша частина Швейцарських Альп).

У сімнадцяти швейцарських кантонах німецька мова є єдиною офіційною мовою (Ааргау, Аппенцелль-Ауссерроден, Аппенцелль-Іннерроден, Базель-Штадт, Базель-Ланд, Гларус, Люцерн, Нідвальден, Овальден, Шаффхаузен, Швіц, Золотурн, Санкт-Галлен, Тургау, Урі, Цуг та Цюрих).[3]

Французька[ред. | ред. код]

Детальніша інформація: Романдія

Романдія (фр.: Romandie, la Suisse romande, нім.: Romandie, Welschland, Welschschweiz, іт.: Svizzera romanda) — франкомовна частина Швейцарії. Він охоплює територію кантонів Женеви, Во, Невшателя та Юри, а також франкомовні частини кантонів Берн (німецькомовна більшість), Вале (франкомовна більшість) та Фрібур (франкомовна більшість). 1,9 мільйона людей (або 24,4% швейцарського населення) проживають у Романдії.[4]

Італійська[ред. | ред. код]

Італійська Швейцарія (італ.: Svizzera italiana, рет.: Svizra taliana, фр.: Suisse italienne, нім.: italienische Schweiz) — італомовна частина Швейцарії, яка включає кантон Тичино та південну частину Граубюнден. Італійською розмовляють також у долині Гондо (веде до переходу Сімплон, на південній частині вододілу) у Вале.

Регіон займає площу приблизно 3500 км² і має загальну чисельність населення близько 350 000 жителів,[5] при цьому кількість італомовних, що проживають у Швейцарії, становить 545274 (близько 7% населення Швейцарії).

Ретороманська[ред. | ред. код]

Хоча ретороманська є однією з чотирьох офіційних мов країни, нею розмовляють менш ніж 0,5% швейцарців.

Мова з'явилася в результаті змішання вульгарної латини, якою розмовляли солдати й колонізатори, та ретійської - мови місцевого населення. Вона залишалася в регіоні основним способом спілкування аж до XV століття, коли Реція увійшла до першої конфедерації швейцарських кантонів - "Вільної держави трьох ліг". Офіційною мовою Ліг стала німецька, а ретороманська залишилася в ізольованих альпійських селищах.

Сьогодні швейцарський уряд щороку виділяє близько 7,6 млн швейцарських франків на її захист і популяризацію.[6]

Інші[ред. | ред. код]


Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Конституція Швейцарії. 
  2. Statistik, Bundesamt für (2018-02-28). Die zehn häufigsten Hauptsprachen der ständigen Wohnbevölkerung - 2014-2016 | Tabelle. Bundesamt für Statistik (de). Процитовано 2019-10-21. 
  3. CC 101 Federal Constitution of 18 April 1999 of the Swiss Confederation. www.admin.ch. Процитовано 2019-10-21. 
  4. Wayback Machine. web.archive.org. 2011-08-06. Процитовано 2019-10-21. 
  5. Wayback Machine. web.archive.org. 2009-09-20. Процитовано 2019-10-21. 
  6. Роше, Дена (2018-09-06). Державна мова, якою розмовляють лише кілька тисяч. Навіщо це Швейцарії? (en-GB). Процитовано 2019-10-21.