Мовна взаємозрозумілість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пам'ятник першому президенту Чехословаччини Томашу Гаррігу Масарику (чия мати була чешкою, а батько - словаком) з чеським прапором ліворуч і словацьким прапором праворуч. Між близькоспорідненими західнослов’янськими мовами чеською та словацькою (чесько-словацька мови) існує високий рівень взаємозрозумілості.

У лінгвістиці мовна взаємозрозумілість — це відносини між мовами або діалектами, за яких носії різних, але споріднених різновидів мови можуть легко розуміти один одного без особливих зусиль або попереднього вивчення. Іноді цей термін використовується як важливий критерій відмежування мов від діалектів, хоча часто також використовуються соціолінгвістичні фактори.

Взаємозрозумілість між мовами може бути асиметричною, коли носії однієї мови краще розуміють другу, ніж носії другої першу та існувати в різному ступені серед багатьох споріднених або географічно близьких мов світу, часто в контексті діалектного континууму.

Взаємнозрозумілі мови чи діалекти[ред. | ред. код]

Деякі лінгвісти використовують взаємнозрозумілість як основний критерій для визначення того, чи є два різновиди мовлення варіаціями однієї мови чи двома різними.[1][2] У подібному ключі деякі стверджують, що взаємозрозумілість є, принаймні, в ідеалі основним критерієм, що відокремлює мови від діалектів.[3]

Основна проблема для цих позицій полягає в тому, що носії близькоспоріднених мов часто можуть нормально спілкуватися один з одним, якщо захочуть це зробити. У випадку споріднених мов, офіційно визнаних відмінними, таких як іспанська та італійська, взаємозрозумілість в принципі і на практиці не є однозначною (просто так чи ні), а виникає в різному ступені, залежно від численних змінних, характерних для окремих носіїв. Як приклад, у випадку лінійного діалектного континууму, який поступово змінюється між різновидами, коли мовці поблизу центру можуть відносно легко зрозуміти різновиди мови на обох кінцях, але мовці на одному кінці мають труднощі з розумінням мовців на іншому кінці, весь ланцюжок часто вважається однією мовою. Якщо центральні різновиди вимирають і виживають лише різновиди на обох кінцях, їх можна перекласифікувати як дві мови, навіть якщо фактично мовні зміни не відбулися під час втрати центральних різновидів. Однак і в цьому випадку, хоча взаємна зрозумілість між носіями далеких мов, що залишилися, може бути сильно обмежена, вона, ймовірно, не буде на нульовому рівні неспоріднених мов.

Крім того, політичні та соціальні чинники часто переважають міркування про взаємозрозумілість як наукових, так і ненаукових поглядів. Наприклад, різновиди китайської мови часто вважаються однією мовою, хоча зазвичай в них відсутня взаємозрозумілість між географічно відокремленими різновидами. Іншим подібним прикладом можуть бути різновиди арабської мови, які, крім того, мають єдиний престижний варіант сучасної арабської літературної мови. Навпаки, між різними скандинавськими мовами часто існує значна взаємозрозумілість, але оскільки кожна з них має власну стандартну форму, їх класифікують як окремі мови.[4]

Однак інші припускають, що ці позиції є помилковими, оскільки вони руйнують різні концепції того, що є «мовою».[5]


Для вирішення конфлікту в таких випадках, як з арабською, китайською та німецькою, іноді зустрічається термін Dachsprache (соціолінгвістична «парасолькова мова»): китайська та німецька є мовами в соціолінгвістичному сенсі, хоча деякі мовці не можуть зрозуміти один одного, не звертаючись до літературної або престижної форми.

Асиметрична зрозумілість[ред. | ред. код]

Асиметрична зрозумілість стосується мов, які вважаються частково взаємозрозумілими, але де одна група мовців має більше труднощів з розумінням іншої мови, ніж навпаки. Для цього можуть бути різні причини. Якщо, наприклад, одна мова споріднена з іншою, але має простішу граматику, носії складнішої мови можуть розуміти простішу, але в оберненому напрямку розуміння буде менше. Наприклад, носіям нідерландської, як правило, легше зрозуміти африкаанс, ніж навпаки, завдяки спрощеній граматиці африкаанс.[6]

Північногерманські мови, якими розмовляють у Скандинавії, утворюють діалектний континуум, де два найдальші діалекти майже не мають взаємної зрозумілості. Таким чином, розмовна данська та шведська зазвичай мають низьку взаємну зрозумілість,[6] але шведи в регіоні Ересунн (включаючи Мальме та Гельсінгборг) розуміють данську дещо краще, в основному через близькість регіону до данськомовних територій. Також, у той час як Норвегія перебувала під правлінням Данії, письмовий стандарт норвезького букмолу розвинувся з дансько-норвезької мови койне, яка розвивалася серед міської еліти в норвезьких містах протягом пізніх років союзу. Крім того, норвезька засвоїла значну кількість данської лексики, а також традиційні данські вирази.[6] Як наслідок, мовна взаємозрозумілість є асиметричною.[6]

Список взаємозрозумілих мов[ред. | ред. код]

Літературні та розмовні форми[ред. | ред. код]

Діалекти однієї мови, що іноді вважаються окремими мовами[ред. | ред. код]

  • Акан: чві і фанті.[26]
  • Каталонська: валенсійська – стандартна форма, що структурно є однією і тією ж мовою з каталонською і поділяє переважну більшість її словникового запасу, а отже, дуже гарно зрозуміла одна одній. Вони вважаються окремими мовами лише з політичних міркувань.
  • Гіндустані: гінді та урду[27] – стандартні форми структурно однієї мови. Але гінді черпає свою літературну і формальну лексику в основному з санскриту, а урду переважно з перської та арабської.
  • Малайська: індонезійська (стандарт, що регулюється Індонезією)[28] і малайзійська (стандарт, що використовується в Малайзії, Брунеї та Сінгапурі). Обидва різновиди засновані на одній матеріальній основі та загалом є взаємозрозумілими, незважаючи на численні лексичні відмінності.[29] Малайзійці схильні стверджувати, що малайзійська та індонезійська є лише різними нормативними різновидами однієї мови, тоді як індонезійці схильні розглядати ці різновиди як окремі мови, хоча й тісно споріднені.[30] Проте народні або менш формальні варіанти, якими говорять між цими двома країнами, мають обмежену взаємозрозумілість, про що свідчить те, що малайзійці мають труднощі з розумінням індонезійських мильних опер, що транслюються на їх телеканалах, і навпаки.[31]
  • Румунська: молдовська – стандартна форма, що за структурою та сама мова, а отже, взаємозрозуміла. Вони вважаються окремими мовами лише з політичних міркувань, проте багато молдован вважають своєю мовою румунську та бажають об'єднатися з Румунією.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Gröschel, Bernhard (2009). Das Serbokroatische zwischen Linguistik und Politik: mit einer Bibliographie zum postjugoslavischen Sprachenstreit [Serbo-Croatian Between Linguistics and Politics: With a Bibliography of the Post-Yugoslav Language Dispute]. Lincom Studies in Slavic Linguistics ; vol 34 (нім.). Munich: Lincom Europa. с. 132–136. ISBN 978-3-929075-79-3. LCCN 2009473660. OCLC 428012015. OL 15295665W. 
  2. Kordić, Snježana (2010). Jezik i nacionalizam [Language and Nationalism]. Rotulus Universitas (сербо-хорв.). Zagreb: Durieux. с. 101–108. ISBN 978-953-188-311-5. LCCN 2011520778. OCLC 729837512. OL 15270636W. doi:10.2139/ssrn.3467646. Шаблон:CROSBI. Архів оригіналу за 1 June 2012. Процитовано 3 серпня 2014. 
  3. See e.g. P.H. Matthews, The Concise Oxford Dictionary of Linguistics, OUP 2007, p. 103.
  4. Chambers, J.K.; Trudgill, Peter (1998). Dialectology (вид. 2nd). Cambridge University Press. с. 3–4. ISBN 978-0-521-59646-6. 
  5. Tamburelli, Marco (2021). Taking taxonomy seriously in linguistics: Intelligibility as a criterion of demarcation between languages and dialects. Lingua (англ.) 256: 103068. doi:10.1016/j.lingua.2021.103068. Архів оригіналу за 10 червня 2022. Процитовано 12 червня 2022. 
  6. а б в г д е Gooskens, Charlotte (2007). The Contribution of Linguistic Factors to the Intelligibility of Closely Related Languages. Journal of Multilingual and Multicultural Development 28 (6): 445. doi:10.2167/jmmd511.0. Архів оригіналу за 11 квітня 2019. Процитовано 19 травня 2010.  Проігноровано невідомий параметр |citeseerx= (довідка) Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «gooskens» визначена кілька разів з різним вмістом
  7. G (2012). çuvaşlar: The Internal Classification & Migration of Turkic Languages. Архів оригіналу за 30 березня 2022. Процитовано 12 червня 2022. 
  8. Sinor, Denis (1969). Inner Asia. History-Civilization-Languages. A syllabus. Bloomington. с. 71–96. ISBN 978-0-87750-081-0. Архів оригіналу за 21 січня 2017. Процитовано 12 червня 2022. 
  9. а б Voigt, Stefanie (2014). Mutual Intelligibility of Closely Related Languages within the Romance language family. с. 113. Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 12 червня 2022. 
  10. Comparação Português e Castelhano. www.omniglot.com. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 12 червня 2022. 
  11. Algumas observações sobre a noção de língua portuguesa. Архів оригіналу за 16 липня 2011. Процитовано 12 червня 2022. 
  12. Beswick, Jaine (2005). Linguistic homogeneity in Galician and Portuguese borderland communities. Estudios de Sociolingüística 6 (1): 39–64. 
  13. а б в Trudgill, Peter (2004). Glocalisation and the Ausbau sociolinguistics of modern Europe. У Duszak, Anna; Okulska, Urszula. Speaking from the Margin: Global English from a European Perspective. Polish Studies in English Language and Literature 11. Peter Lang. ISBN 978-0-8204-7328-4. 
  14. Kevin Hannan (1996). Borders of Language and Identity in Teschen Silesia (англ.). Peter Lang. с. 3. ISBN 978-0-8204-3365-3. Архів оригіналу за 12 червня 2022. Процитовано 12 червня 2022. 
  15. Brown, E. K.; Asher, R. E.; Simpson, J. M. Y. (2006). Encyclopedia of language & linguistics (англ.). Elsevier. с. 647. ISBN 978-0-08-044299-0. Архів оригіналу за 12 червня 2022. Процитовано 27 травня 2022. 
  16. Bø, I (1976). Ungdom og naboland : en undersøkelse av skolens og fjernsynets betydning for nabospråkforståelsen. Rogalandsforskning 4. 
  17. Limburgish. 19 листопада 2019. Архів оригіналу за 4 червня 2019. Процитовано 12 червня 2022. 
  18. Katzner, Kenneth (2002). The languages of the world. Routledge. с. 105. ISBN 978-0-415-25003-0. Архів оригіналу за 12 червня 2022. Процитовано 12 червня 2022. 
  19. Taagepera, Rein (1999). The Finno-Ugric republics and the Russian state. Routledge. с. 100. ISBN 978-0-415-91977-7. Архів оригіналу за 12 червня 2022. Процитовано 12 червня 2022. 
  20. Macedonian language [Шаблон:Webarchive:помилка: Перевірте аргументи |url= value. Порожньо.] on UCLA
  21. UCLA Language Materials Project: Language Profile. Lmp.ucla.edu. Архів оригіналу за 9 листопада 2011. Процитовано 4 вересня 2013.  [Шаблон:Webarchive:помилка: Перевірте аргументи |url= value. Порожньо.]
  22. How Konkani Won the Battle for 'Languagehood'. www.meertens.knaw.nl. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 1 червня 2021. 
  23. Borg, Albert J.; Azzopardi-Alexander, Marie (1997). Maltese. Routledge. ISBN 0-415-02243-6.
  24. Sayahi, Lotfi (24 квітня 2014). Diglossia and Language Contact: Language Variation and Change in North Africa. Cambridge University Press. ISBN 978-1-139-86707-8. Архів оригіналу за 12 червня 2022. Процитовано 12 червня 2022. 
  25. (Gordon, 2005)
  26. Chuka Obiorah (12 грудня 2013). Twi Language – Akan's Popular Dialect. Buzz Ghana. Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019. 
  27. Gumperz, John J. (February 1957). Language Problems in the Rural Development of North India. The Journal of Asian Studies 16 (2): 251–259. JSTOR 2941382. doi:10.2307/2941382. 
  28. Swan, Michael (2001). Learner English: a teacher's guide to interference and other problems. Cambridge University Press. с. 279. ISBN 978-0-521-77939-5. Архів оригіналу за 12 червня 2022. Процитовано 12 червня 2022. 
  29. Adelaar, K. Alexander; Himmelmann, Nikolaus (7 березня 2013). The Austronesian Languages of Asia and Madagascar (англ.). Routledge. ISBN 9781136755095. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 12 червня 2022. 
  30. Who is Malay?. July 2005. Архів оригіналу за 4 March 2016. 
  31. Sugiharto, Setiono (25 жовтня 2008). Indonesian-Malay mutual intelligibility?. Архів оригіналу за 6 грудня 2019. Процитовано 6 грудня 2019. (потрібна безкоштовна реєстрація)