Мовна межа
Мо́вна межа́ або мо́вний кордо́н — умовна лінія, що зв'язує постійні населені пункти, розташовані на краях ареалу поширення двох мов.
Мовні кордони змінюються з часом, можуть не збігатися з політичними кордонами, викликаючи міждержавні та міжетнічні конфлікти. Часто внаслідок зміни мовних кордонів утворюються мовні острови — анклави або ексклави. Мовні кордони не завжди збігаються з природними географічними бар'єрами. Вивченням мовних кордонів займається лінгвістична географія.
Особливості[ред. | ред. код]
Мовна межа за ступенем вираженості може суттєво різнитися на різних своїх ділянках. Наприклад, у районі Фуліньї (Мозель, Франція) перехід від романського до германського ареалу довгий час впадав ув око за всіма параметрами (мова, культура, архітектура). Водночас у районі Брюсселя (Бельгія) дотепер певною мірою зберігається суміш мовних і культурних уподобань населення (часто асиметричне).
Зауваження[ред. | ред. код]
У випадку з двома контактуючими близькородинними мовами зазвичай розглядають не мовні кордони, а діалектний континуум, що розпадається на смуги — ізоглоси[1]. Саме тому нижньонімецька мова на північному заході Німеччини поступово переходить у нідерландські діалекти. Жителі по обидва боки кордону легко розуміють одне одного, вважаючи, що розмовляють однією мовою, хоча фактично на сході розмовляють нижньонімецьким діалектом, а на заході — нідерландським.
СНД[ред. | ред. код]
- Російська
У країнах СНД мовні кордони між ареалами поширення російської мови та автохтонних мов найчіткіше виражені в Білорусі й Молдові, меншою мірою в Латвії, Естонії, Україні[2][3][4][5], Казахстані та Киргизії.
Приклади[ред. | ред. код]
- Романсько-германська мовна межа в Мозелі, Лотарингії й Ельзасі, підвладна змінам у часі[6][7].
- Бельгійська мовна межа, офіційно закріплена в середині XX століття;
- Франко-німецька мовна межа в Швейцарії (Рьоштіграбен)[8][9].
- Франко-бретонська мовна межа на півострові Бретань в середні віки.
- Іспансько-баскська мовна межа.
- Італійсько-словенська мовна межа.
XX століття[ред. | ред. код]
Унаслідок бурхливих політичних подій XX століття (війни, депортації тощо), цілий ряд мовних кордонів зник, збігшись з новими адміністративними кордонами держав. Такою, наприклад, була доля колишнього чесько-німецького мовного кордону в Богемії[10], німецько-польського кордону в Східній Європі (див. Повернуті землі).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Уровни языкового континуума. lingvarium.org. Архів оригіналу за 10 грудня 2016. Процитовано 22 вересня 2017.
- ↑ Tovel (16 травня 2017). Українська: Найпоширеніша рідна мова у міських, селищних та сільських радах за даними перепису 2001 року. Процитовано 16 травня 2017.
- ↑ Tovel (16 травня 2017). Українська: Найпоширеніша рідна мова за переписом 2001 р.. Процитовано 16 травня 2017.
- ↑ Українська: Ті, хто вважав українську мову рідною в Україні (2001). Процитовано 16 травня 2017.
- ↑ Мовна ситуація в обласних центрах України. ОПИТУВАННЯ. Архів оригіналу за 4 травня 2017. Процитовано 16 травня 2017.
- ↑ Deutsch-Französische Materialien: Grenzraum Saar-Lor-Lux - eine Modellregion für Europa?. www.deuframat.de (нім.). Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 22 вересня 2017.
- ↑ Google Image Result for http://www.deutschlanddokumente.de/Bilder/krtElsassLothringen1884.jpg. www.google.com (англ.). Процитовано 22 вересня 2017.
- ↑ Kidrobot landet in der Schweiz. Speak Louder (de-DE). 12 вересня 2006. Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 22 вересня 2017.
- ↑ Bahn + Bus CH | Röstigraben - Roesti ditch - Le fossé de Roesti. www.bahn-bus-ch.de. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 22 вересня 2017.
- ↑ Wald - Kulturgeographie. www.naturpark-bayer-wald.de. Архів оригіналу за 29 червня 2014. Процитовано 22 вересня 2017.
