Мовний майдан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Протестувальники вранці після ночі, проведеної просто неба під час Мовного Майдану

Мовний майдан 2012 року — масові протести в Україні проти прийняття закону «Про засади державної мовної політики», який передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10 %.

Попри проведення акцій протесту низка обласних та місцевих рад ухвалили рішення про визнання російської мови регіональною.

Подальшого розвитку протести не набули і в серпні 2012 року залишки майдану розігнали правоохоронці.[1]

Розвиток подій[ред. | ред. код]

3 липня, після ухвалення Верховною Радою закону «Про засади державної мовної політики», на Європейській площі під Українським домом зібрався мітинг на підтримку української мови, деякі з учасників акції оголосили голодування. Частина протестувальників залишилася на ніч.

На наступний день між мітингувальниками і співробітниками спецпідрозділу «Беркут», стягнутими на місце подій, відбулися зіткнення із застосуванням сльозогінного газу. 8 липня, незважаючи на акції протесту, що проходили не тільки в Києві, а й у ряді інших міст України, Президент України Янукович підписав скандальний «закон про мови».

Одним з активних діячів «мовного майдану» був Дмитро Різниченко. За події 4 липня 2012 він отримав вирок — два роки ув'язнення умовно за заподіяння тілесних ушкоджень працівникам міліції (приводом стало застосування ним газового балончика проти правоохоронців під час сутичок біля Українського дому).[2]

Результати[ред. | ред. код]

Закон «Про основи державної мовної політики» так і не був скасований та офіційно набув чинності.[3] Однак, на думку політолога Володимира Фесенка, ухвалення закону не мало безпосередніх наслідків для мовної картини суспільства і виконувалося з політичною метою.[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]