Мововбивство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Молодь на акції «Зупини лінгвоцид!».

Мововби́вство, також лінгвоци́д (лат. lingua — мова i лат. -cidium — вбивство) — свідоме, цілеспрямоване нищення певної мови як головної ознаки етносу — народності, нації[1]. Лінгвоцид спрямовується насамперед проти писемної форми мовлення. Кінцева мета лінгвоциду є не геноцид, тобто фізичне винищення певного народу, а етноцид — ліквідація цього народу як окремої культурно-історичної спільноти, винародовлення етносу.[2][3][4]

Лінгвоцид є передумовою масової денаціоналізації та манкуртизації: без нього неможлива втрата народом історичної пам'яті, етнічного імунітету, національної самототожності, а без цього, своєю чергою, не може відбутись асиміляція — поглинання одного народу іншим. Ось чому поневолювачі ніколи не забували про необхідність нищення мови поневолених народів.[5]

Лінгвоцид мав і має місце фактично в усіх поліетнічних утвореннях, багатонаціональних державах, де стикаються інтереси панівного і поневолених народів. Форми лінгвоциду можуть бути жорстокими чи поміркованими, відвертими чи закамуфльованими, однак це не змінює ні суті, ні кінцевої мети лінгвоциду.[3]

Приклади лінгвоциду в світовій історії[ред. | ред. код]

Лінгвоцид на тимчасово окупованих територіях України[ред. | ред. код]

Акти лінгвоциду української мови на окупованих російською владою територіях з 2014 року супроводжуються погрозами, залякуванням, застосуванням фізичної сили, психологічного тиску, обмеженням волі, викраденням, тортурами, вбивствами, іншими злочинами проти українців. Від імені окупаційних адміністрацій можуть видаватися і поширюватися незаконні акти і документи, що містять докази лінгвоциду:[8]

  • використання окупаційними адміністраціями лише російської мови для інформування громадян;
  • примус до використання російської мови, заборона використання державної мови в публічних комунікаціях, при спілкуванні громадян з представниками окупаційних адміністрацій та з іншими людьми;
  • застосування лише російської мови як мови інформації для загального ознайомлення та реклами (оголошення, таблички, вивіски, покажчики, зовнішня та інша реклама тощо), демонтаж чи пошкодження носіїв інформації для загального ознайомлення і реклами, виконаних державною мовою;
  • створення перешкод, примусове припинення, заборона діяльності ЗМІ, інтернет-ресурсів, що надають інформацію українською мовою;
  • витіснення української мови як мови освітнього процесу: повне чи часткове переведення закладів освіти на російську мову навчання, скасування чи зменшення обсягу викладання української мови та літератури як предметів;
  • примус до використання російської мови, заборона використання української мови при проведенні публічних заходів, у т.ч. культурно-мистецьких та просвітницьких;
  • обмеження доступу, заборона поширення, знищення  літератури, друкованої продукції українською мовою;
  • примус до використання російської мови у сфері обслуговування, у т. ч. при наданні інформації про товари і послуги, при наданні медичної допомоги, послуг транспорту та зв’язку тощо;
  • інші дії, спрямовані на звуження сфери функціонування української мови.

19 лютого 2021 року на пресконференції “Становище державної та кримськотатарської мов на тимчасово окупованих територіях України” Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь презентував Огляд щодо обмеження функціонування державної мови на тимчасово окупованих територіях України.[9] В огляді наведені факти, що свідчать про здійснення Російською Федерацією на окупованих нею районах Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим, м. Севастополя цілеспрямованої політики винищення державної мови з усіх сфер суспільного життя, позбавлення права громадян на користування, вивчення та навчання українською мовою, дискримінацію та репресії щодо осіб, які публічно проявляють свою українську національну ідентичність, зокрема через спілкування українською мовою.[10]

24 лютого 2022 року з повномасштабним вторгненням Росії на територію України, російські військові розпочали системно застосовувати політики лінгвоциду.

Факти витіснення української мови з усіх сфер суспільного життя зафіксовані на територіях, які перебували або, які перебувають у тимчасовій окупації (оточенні, блокуванні), починаючи з 24 лютого 2022 року. Це, зокрема, громади Донецької, Харківської, Луганської, Запорізької, Херсонської, Чернігівської, Київської областей. Явище лінгвоциду охопило різні сфери — освіту, культури, телебачення і радіомовлення, друковані ЗМІ, документообіг, зовнішня реклама тощо.

Акти лінгвоциду української мови завжди супроводжуються погрозами, залякуванням, застосуванням фізичної сили, психологічного тиску, обмеженням волі, викраденням, тортурами, вбивствами, іншими злочинами проти українців. Від імені окупаційних адміністрацій можуть видаватися і поширюватися незаконні акти і документи, що містять докази лінгвоциду.[11]

13 жовтня, на Міжнародній конференції Європейської федерації мовних інституцій (EFNIL) "Мова та міграція" Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь повідомив, що Секретаріатом Уповноваженого зафіксовано понад 200 фактів лінгвоциду української мови.[12]

У 2024 році було оголошено рішення Міжнародного Суду в Гаазі за позовом України проти Росії від 2017 року, щодо застосування міжнародної Конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації та Міжнародної Конвенції про боротьбу з фінансування тероризму, згідно з яким було частково задоволено позов української сторони зокрема щодо лінгвоциду на півострові Крим:

  • Росія не провела необхідного розслідування звинувачень у причетності до тероризму представників самопроголошених ”ДНР” та “ЛНР”, які висувала Україна, і таким чином порушила конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму;
  • Росія винна у порушенні прав етнічних українців у Криму, оскільки після анексії півострова різко впала кількість учнів, які навчаються українською мовою.

Приклади лінгвоциду за радянської доби[13]

Перегляд слів, уживаних в українській мові почався після утвердження правопису 1933 року та уніфікованої абетки, замість української абетки Нарбута, що значно уподібнювало українську мову до російської.

З української абетки було вилучено літеру ґ, заборонено вживати йотування, букву и на початку слова і м'яке л (хоча воно є навіть у офіційних документах і виступах посадовців поч. 1930-х рр., наприклад, нормою було говорити Маріюпіль, кляса і плян), а українську наукову термінологію переглянуто і узгоджено з російсько-українськими словниками (Інститут української наукової мови було ліквідовано у 1930 році).

Лінгвоцид відбувався через скорочення прізвищ авторів критичних праць: Дрін. — Дрінов Дельчо Петрович, Єрм. — Єрмоленко Світлана Яківна, Кал. — Калинович Михайло Якович, Пан. — Панько Таміла Іванівна, Пл. — Плющ Павло Павлович, Рус. — Русанівський Віталій Макарович, Саб. — Сабалдир Павло, Хв. — Хвиля Андрій Ананійович, Шам. — Шамота Микола Захарович.

Слово, що підлягало
заміні або вилученню
Коментар Слово-замінник (коментар) Рік написання статті із критикою Авторство
аби штамп, який втратив стилістичну виразність щоб 1970 Єрм., Рус.
аркуш лист
(є навіть в націоналістичному рос.-укр. словнику Єфремова і Кримського)
1935
багацько 1973 Пл.
багно болото
рос. болото
1933 Хв.
ба́йдужий індиферентний, байдужий
рос. безразличный
1933 Хв.
байду́жий неактивний, пасивний 1933 Хв.
безмаль 1970 Єрм., Рус.
білявка позначене відтінком розмовності 1974
вал циліндр
рос. цилиндр
1933
вар'ят божевільний 1973 Рус.
взуттярня взуттєва фабрика 1933
вивласнення відчуження
рос. отчуждение
1980
вигин (вверх) штучна розбіжність між рос. і укр. мовами тільки згин 1933
вирізок сектор
рос. сектор
1933
визиск експлуатація
(тенденція до інтеслов'янізації… термінології в процесі перекладу творів Леніна виявляється і в… засвоєнні українською мовою термінів інтернаціонального характеру)
1980
відсоток процент
(тенденція до інтерслов'янізації… термінології в процесі перекладу творів Леніна виявляється і в… засвоєнні українською мовою термінів інтернаціонального характеру)
1974, 1980
враз штучний архаїзм раптом
1974
второпати просторіччя 1970 Єрм., Рус.
годен могти, бути здатним, сміти 1973 Рус.
гурт група
рос. группа
1933 Хв.
двочлен вигадане слово, провінціалізм біном
рекомендований інтернаціональний термін
1935
загал сукупність
рос. совокупность
1933 Хв.
зірка зоря
рос. звезда
1933 Хв.
зморшка складка
рос. складка
1933 Хв.
йон від'ємний йон негативний
рос. ион отрицательный
1933 Хв.
картати просторіччя 1974 Рус.
краватка полонізм 1974 Рус.
краля полонізм 1974 Рус.
лад уклад
рос. уклад
1980 Пан.
либонь народне, розмовне 1974 Рус.
мапа обласне, застаріле карта
рос. карта
1933, Хв.; 1970, Єрм., Рус. 1933, Хв.; 1970, Єрм., Рус.
мати рацію бути правим 1974 Рус.
мірило штучна розбіжність між рос. і укр. мовами; націоналістична тенденція масштаб
рос. масштаб
1933, Хв.; 1935, Дрін., Кал. 1933, Хв.; 1935, Дрін., Кал.
на штиб розмовне 1973 Пл.
навзаєм діалектне, розмовне взаємно 1970 Єрм., Рус.
нараз штамп, який втратив стилістичну виразність; штучний архаїзм раптом 1970 Єрм., Рус.
наразі штучне утворення 1974 Рус.
обрій горизонт, обрій
рос. горизонт (геогр.)
1933 Хв.
обсяг [об'єм] об'єм
рос. объем
1933 Хв.
осоння на сонці, проти сонця, під сонцем 1970 Єрм., Рус.
офірувати пожертвувати 1973 Рус.
пан 1974 Рус.
позаяк штучний архаїзм 1974 Рус.
поземний полонізм горизонтальний
рос. горизонтальный
1934 Дрін., Саб.
понурий штучний архаїзм 1974 Рус.
попри дарма що, хоч, не зважаючи на 1970 Єрм., Рус.
потурати просторіччя 1974 Рус.
походеньки архаїзм і діалектизм 1974 Рус.
припис правило
рос. правило
1933 Хв.
причандалля архаїзм і діалектизм 1974 Рус.
пружність еластичність
рос. эластичность
1933 Хв.
пустеля пустиня
рос. пустыня
1933 Хв.
робота дома робота на дому
рос. работа на дому
1980 Пан.
розріджування (розріда, розрідження) штучна розбіжність між рос. і укр. мовами; націоналістична тенденція тільки розрідження
рос. разрежение
1933, Хв.
розчинник штучне слово тільки речовина розчиняльна 1935 Дрін., Кал.
себто діалектизм тобто 1974 Рус.
скоїтись діалектизм 1974 Рус.
сталий постійний 1980 Пан.
сьогодення штучне або застаріле сучасність 1974 Шам.
тільки-но діалектизм, розмовне тепер 1970 Єрм., Рус.
тямити розмовне розуміти 1970 Єрм., Рус.
узгір'я високо рівня
рос. плоскогорие
1933 Хв.
улоговина западина
рос. впадина
1933 Хв.
устрій уклад
рос. уклад
1980 Пан.
філіжанка обласне, застаріла, рідковживане; полонізм чашка 1970, 1974 Єрм., Рус.
хідник обласне, застаріла, рідковживане тротуар 1970 Єрм., Рус.
цигарки сигарети 1974, Рус.
часопис архаїзм і діалектизм 1974, 1974, Рус.,Шам.
чорнявець архаїзм; розмовне 1974 Рус.
чота рій 1974 Рус.
чудуватися діалектизм дивуватися 1974 Рус.
шпиталь госпіталь 1973, 1974 Рус.

Українські словники, репресовані у радянський час

Російсько-український словник (1924—1933) за ред. А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова. Його перший том, зредагований А. Кримським, 1924, був ще тільки спробою, далеко не в усьому вдалою, але другий том, у трьох випусках, також під редакцією Кримського, 1929—1933, і третій том, удвох випусках, під редакцією С. Єфремова, 1927—1928, справді відповідали науковим вимогам двадцятого сторіччя.

Цей третій том закінчував літеру П. Але останньому, четвертому томові, що охоплював літери Р — Я і був зредагований Єфремовим, не судилося побачити світ. Скільки знаємо, в друкованих джерелах про його долю нема докладних відомостей. Як говорилося в той час в академічних колах, цей том не тільки був готовий у рукописі, але й був вискладаний у друкарні, але цей склад був розсипаний за наказом урядових органів. Нема відомостей про те, щоб десь зберігся його рукопис.

Знищення четвертого тому академічного словника (як і заборона давніше виданих томів) було наслідком зміни політичного курсу Уряду УРСР. З приїздом в Україну сталінського емісара П. П. Постишева (січень 1933), самогубством народного комісара освіти Миколи Скрипника (липень 1933) і фактичним переходом комісаріату освіти в руки Андрія Хвилі попередню словникарську діяльність Академії Наук проголосили шкідницькою, співробітників академічних лексикографічних інституцій усунули з праці і в переважній масі виарештували, а видані перед тим словники вилучили з ужитку.[14]

На даний час відбувається відновлення українського правопису (каліграфії) за допомогою абетки Василя Чебаника, і втілюється ця ідея через шрифт Рутенія.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Радевич-Винницький Я. К. Лінгвоцид [Архівовано 23 березня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
  2. Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького; Редкол: Ю. І. Римаренко (відп. ред.) та ін. — К.: Довіра; Генеза, 1996. — с. 694.
  3. а б Lemkin, Raphael. Acts Constituting a General (Transnational) Danger Considered as Offences Against the Law of Nations [Архівовано 26 травня 2007 у Wayback Machine.]. — 2007.
  4. Martin Shaw. What is Genocide. Polity [Архівовано 24 березня 2018 у Wayback Machine.]. 2007 — pp. 65–67. ISBN 978-0-7456-3182-0
  5. Лінгвоцид [Архівовано 23 березня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України. Т. 17-й (2016)
  6. Послання професора Івана Пулюя з приводу заборони ввозу з-за кордону «Святого Письма» в українському перекладі. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 28 червня 2022.
  7. Хронологія діяльності політичних еліт-«гегемонів». Архів оригіналу за 8 травня 2018. Процитовано 19 березня 2008.
  8. Стоп лінгвоцид. Державний сайт України (укр.). Процитовано 27 жовтня 2022.
  9. Становище державної та кримськотатарської мов на тимчасово окупованих територіях України (uk-UA) , процитовано 25 жовтня 2022
  10. Уповноважений із захисту державної мови - Огляд щодо обмеження функціонування української мови на тимчасово окупованих територіях України. mova-ombudsman.gov.ua (ua) . Процитовано 25 жовтня 2022.
  11. Уповноважений із захисту державної мови - СТОП ЛІНГВОЦИД. mova-ombudsman.gov.ua (ua) . Процитовано 25 жовтня 2022.
  12. Уповноважений із захисту державної мови - На Міжнародній конференції EFNIL "Мова та міграція" Уповноважений представив доповідь щодо російської політики лінгвоциду на окупованих територіях України. mova-ombudsman.gov.ua (ua) . Процитовано 25 жовтня 2022.
  13. Реєстр репресованих слів. Архів оригіналу за 23 жовтня 2009. Процитовано 18 січня 2011.
  14. Книгосховище українського мовця (КУМ). Архів оригіналу за 12 жовтня 2008. Процитовано 19 липня 2009.

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]