Мововбивство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Молодь на акції «Зупини лінгвоцид!».

Мововби́вство, також лінгвоци́д (лат. lingua — мова i лат. cide, icide — вбивство) — свідоме, цілеспрямоване нищення певної мови як головної ознаки етносу — народності, нації[1]. Лінгвоцид спрямовується насамперед проти писемної форми мовлення. Кінцева мета лінгвоциду є не геноцид, тобто фізичне винищення певного народу, а етноцид — ліквідація цього народу як окремої культурно-історичної спільноти, винародовлення етносу[2][3][4].

Лінгвоцид є передумовою масової денаціоналізації та манкуртизації: без нього неможлива втрата народом історичної пам'яті, етнічного імунітету, національної самототожності, а без цього, своєю чергою, не може відбутись асиміляція — поглинання одного народу іншим. Ось чому поневолювачі ніколи не забували про необхідність нищення мови поневолених народів[5].

Лінгвоцид мав і має місце фактично в усіх поліетнічних утвореннях, багатонаціональних державах, де стикаються інтереси панівного і поневолених народів. Форми лінгвоциду можуть бути жорстокими чи поміркованими, відвертими чи закамуфльованими, однак це не змінює ні суті, ні кінцевої мети лінгвоциду[3].

Прояви лінгвоциду на тимчасово окупованих територіях України[ред. | ред. код]

  • використання окупаційними адміністраціями лише російської мови для інформування громадян;
  • примус до використання російської мови, заборона використання державної мови в публічних комунікаціях, при спілкуванні громадян з представниками окупаційних адміністрацій та з іншими людьми;
  • застосування лише російської мови як мови інформації для загального ознайомлення та реклами (оголошення, таблички, вивіски, покажчики, зовнішня та інша реклама тощо), демонтаж чи пошкодження носіїв інформації для загального ознайомлення і реклами, виконаних державною мовою;
  • створення перешкод, примусове припинення, заборона діяльності ЗМІ, інтернет-ресурсів, що надають інформацію українською мовою;
  • витіснення української мови як мови освітнього процесу: повне чи часткове переведення закладів освіти на російську мову навчання, скасування чи зменшення обсягу викладання української мови та літератури як предметів;
  • примус до використання російської мови, заборона використання української мови при проведенні публічних заходів, у т.ч. культурно-мистецьких та просвітницьких;
  • обмеження доступу, заборона поширення, знищення  літератури, друкованої продукції українською мовою;
  • примус до використання російської мови у сфері обслуговування, у т.ч. при наданні інформації про товари і послуги, при наданні медичної допомоги, послуг транспорту та зв’язку тощо;
  • інші дії, спрямовані на звуження сфери функціонування української мови.

Акти лінгвоциду української мови завжди супроводжуються погрозами, залякуванням, застосуванням фізичної сили, психологічного тиску, обмеженням волі, викраденням, тортурами, вбивствами, іншими злочинами проти українців. Від імені окупаційних адміністрацій можуть видаватися і поширюватися незаконні акти і документи, що містять докази лінгвоциду.[6]

Приклади лінгвоциду[ред. | ред. код]

Перегляд слів, уживаних в українській мові почався після утвердження правопису 1933 року, що значно уподібнив українську мову до російської. З абетки вилучено букву ґ, заборонено вживати йотування, букву и на початку слова і м'яке л (хоча воно є навіть у офіційних документах і виступах посадовців поч. 1930-х рр., наприклад, нормою було говорити Маріюпіль, клякса і плян), а українську наукову термінологію переглянуто і узгоджено з російсько-українськими словниками (Інститут української наукової мови було ліквідовано у 1930 році).

Обмеження функціонування української мови на тимчасово окупованих територіях України.

19 лютого 2021 року на пресконференції “Становище державної та кримськотатарської мов на тимчасово окупованих територіях України” Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь презентував Огляд щодо обмеження функціонування державної мови на тимчасово окупованих територіях України.[9] В огляді наведені факти, що свідчать про здійснення Російською Федерацією на окупованих нею районах Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим, м. Севастополя цілеспрямованої політики винищення державної мови з усіх сфер суспільного життя, позбавлення права громадян на користування, вивчення та навчання українською мовою, дискримінацію та репресії щодо осіб, які публічно проявляють свою українську національну ідентичність, зокрема через спілкування українською мовою.[10]

24 лютого 2022 року з повномасштабним вторгненням Росії на територію України, російські військові розпочали системно застосовувати політики лінгвоциду.

Факти витіснення української мови з усіх сфер суспільного життя зафіксовані на територіях, які перебували або, які перебувають у тимчасовій окупації (оточенні, блокуванні), починаючи з 24 лютого 2022 року. Це, зокрема, громади Донецької, Харківської, Луганської, Запорізької, Херсонської, Чернігівської, Київської областей. Явище лінгвоциду охопило різні сфери - освіту, культури, телебачення і радіомовлення, друковані ЗМІ, документообіг, зовнішня реклама тощо.

Акти лінгвоциду української мови завжди супроводжуються погрозами, залякуванням, застосуванням фізичної сили, психологічного тиску, обмеженням волі, викраденням, тортурами, вбивствами, іншими злочинами проти українців. Від імені окупаційних адміністрацій можуть видаватися і поширюватися незаконні акти і документи, що містять докази лінгвоциду.[11]

13 жовтня, на Міжнародній конференції Європейської федерації мовних інституцій (EFNIL) "Мова та міграція" Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь повідомив, що Секретаріатом Уповноваженого зафіксовано понад 200 фактів лінгвоциду української мови.[12]

Приклади слів, що їх репресовано за радянської доби[13]

Скорочення прізвищ авторів критичних праць: Дрін. — Дрінов Дельчо Петрович, Єрм. — Єрмоленко Світлана Яківна, Кал. — Калинович Михайло Якович, Пан. — Панько Таміла Іванівна, Пл. — Плющ Павло Павлович, Рус. — Русанівський Віталій Макарович, Саб. — Сабалдир Павло, Хв. — Хвиля Андрій Ананійович, Шам. — Шамота Микола Захарович.

Слово, що підлягало
заміні або вилученню
Коментар Слово-замінник (коментар) Рік написання
статті із критикою,
автор
аби штамп, який втратив стилістичну виразність щоб 1970, Єрм., Рус.
аркуш лист
(є навіть в націоналістичному рос.-укр. словнику Єфремова і Кримського)
1935
багацько 1973, Пл.
багно болото
рос. болото
1933, Хв.
ба́йдужий індиферентний, байдужий
рос. безразличный
1933, Хв.
байду́жий неактивний, пасивний 1933, Хв.
безмаль 1970, Єрм., Рус.
білявка позначене відтінком розмовності 1974
вал циліндр
рос. цилиндр
1933
вар'ят божевільний 1973, Рус.
взуттярня взуттєва фабрика 1933
вивласнення відчуження
рос. отчуждение
1980
вигин (вверх) штучна розбіжність між рос. і укр. мовами тільки згин 1933
вирізок сектор
рос. сектор
1933
визиск експлуатація
(тенденція до інтеслов'янізації… термінології в процесі перекладу творів Леніна виявляється і в… засвоєнні українською мовою термінів інтернаціонального характеру)
1980
відсоток процент
(тенденція до інтерслов'янізації… термінології в процесі перекладу творів Леніна виявляється і в… засвоєнні українською мовою термінів інтернаціонального характеру)
1974, 1980
враз штучний архаїзм раптом
1974
второпати просторіччя 1970, Єрм., Рус.
годен могти, бути здатним, сміти 1973, Рус.
гурт група
рос. группа
1933, Хв.
двочлен вигадане слово, провінціалізм біном
рекомендований інтернаціональний термін
1935
загал сукупність
рос. совокупность
1933, Хв.
зірка зоря
рос. звезда
1933, Хв.
зморшка складка
рос. складка
1933, Хв.
йон від'ємний йон негативний
рос. ион отрицательный
1933, Хв.
картати просторіччя 1974, Рус.
краватка полонізм 1974, Рус.
краля полонізм 1974, Рус.
лад уклад
рос. уклад
1980, Пан.
либонь народне, розмовне 1974, Рус.
мапа обласне, застаріле карта
рос. карта
1933, Хв.; 1970, Єрм., Рус.
мати рацію бути правим 1974, Рус.
мірило штучна розбіжність між рос. і укр. мовами; націоналістична тенденція масштаб
рос. масштаб
1933, Хв.; 1935, Дрін., Кал.
на штиб розмовне 1973, Пл.
навзаєм діалектне, розмовне взаємно 1970, Єрм., Рус.
нараз штамп, який втратив стилістичну виразність; штучний архаїзм раптом 1970, Єрм., Рус.
наразі штучне утворення 1974, Рус.
обрій горизонт, обрій
рос. горизонт (геогр.)
1933, Хв.
обсяг [об'єм] об'єм
рос. объем
1933, Хв.
осоння на сонці, проти сонця, під сонцем 1970, Єрм., Рус.
офірувати пожертвувати 1973, Рус.
пан 1974, Рус.
позаяк штучний архаїзм 1974, Рус.
поземний полонізм горизонтальний
рос. горизонтальный
1934, Дрін., Саб.
понурий штучний архаїзм 1974, Рус.
попри дарма що, хоч, не зважаючи на 1970, Єрм., Рус.
потурати просторіччя 1974, Рус.
походеньки архаїзм і діалектизм 1974, Рус.
припис правило
рос. правило
1933, Хв.
причандалля архаїзм і діалектизм 1974, Рус.
пружність еластичність
рос. эластичность
1933, Хв.
пустеля пустиня
рос. пустыня
1933, Хв.
робота дома робота на дому
рос. работа на дому
1980, Пан.
розріджування (розріда, розрідження) штучна розбіжність між рос. і укр. мовами; націоналістична тенденція тільки розрідження
рос. разрежение
1933, Хв.
розчинник штучне слово тільки речовина розчиняльна 1935, Дрін., Кал.
себто діалектизм тобто 1974, Рус.
скоїтись діалектизм 1974, Рус.
сталий постійний 1980, Пан.
сьогодення штучне або застаріле сучасність 1974, Шам.
тільки-но діалектизм, розмовне тепер 1970, Єрм., Рус.
тямити розмовне розуміти 1970, Єрм., Рус.
узгір'я високо рівня
рос. плоскогорие
1933, Хв.
улоговина западина
рос. впадина
1933, Хв.
устрій уклад
рос. уклад
1980, Пан.
філіжанка обласне, застаріла, рідковживане; полонізм чашка 1970, Єрм., Рус.; 1974, Рус.
хідник обласне, застаріла, рідковживане тротуар 1970, Єрм., Рус.
цигарки сигарети 1974, Рус.
часопис архаїзм і діалектизм 1974, Рус.; 1974, Шам.
чорнявець архаїзм; розмовне 1974, Рус.
чота рій 1974, Рус.
чудуватися діалектизм дивуватися 1974, Рус.
шпиталь госпіталь 1973, 1974 Рус.

Українські словники, репресовані у радянський час

Російсько-український словник (1924—1933) за ред. А. Ю. Кримського та С. О. Єфремова. Його перший том, зредагований А. Кримським, 1924, був ще тільки спробою, далеко не в усьому вдалою, але другий том, у трьох випусках, також під редакцією Кримського, 1929—1933, і третій том, удвох випусках, під редакцією С. Єфремова, 1927—1928, справді відповідали науковим вимогам двадцятого сторіччя.

Цей третій том закінчував літеру П. Але останньому, четвертому томові, що охоплював літери Р — Я і був зредагований Єфремовим, не судилося побачити світ. Скільки знаємо, в друкованих джерелах про його долю нема докладних відомостей. Як говорилося в той час в академічних колах, цей том не тільки був готовий у рукописі, але й був вискладаний у друкарні, але цей склад був розсипаний за наказом урядових органів. Нема відомостей про те, щоб десь зберігся його рукопис.

Знищення четвертого тому академічного словника (як і заборона давніше виданих томів) було наслідком зміни політичного курсу Уряду УРСР. З приїздом в Україну сталінового емісара П. П. Постишева (січень 1933), самогубством народного комісара освіти Миколи Скрипника (липень 1933) і фактичним переходом комісаріату освіти в руки Андрія Хвилі попередню словникарську діяльність Академії Наук проголосили шкідницькою, співробітників академічних лексикографічних інституцій усунули з праці і в переважній масі виарештували, а видані перед тим словники вилучили з ужитку.[14]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Радевич-Винницький Я. К. Лінгвоцид [Архівовано 23 березня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
  2. Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького; Редкол: Ю. І. Римаренко (відп. ред.) та ін. — К.: Довіра; Генеза, 1996. — с. 694.
  3. а б Lemkin, Raphael. Acts Constituting a General (Transnational) Danger Considered as Offences Against the Law of Nations [Архівовано 26 травня 2007 у Wayback Machine.]. — 2007.
  4. Martin Shaw. What is Genocide. Polity [Архівовано 24 березня 2018 у Wayback Machine.]. 2007 — pp. 65–67. ISBN 978-0-7456-3182-0
  5. Лінгвоцид [Архівовано 23 березня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України. Т. 17-й (2016)
  6. Facebook (укр.) https://mova-ombudsman.gov.ua/stop-lingvocid Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 27 жовтня 2022. 
  7. Послання професора Івана Пулюя з приводу заборони ввозу з-за кордону «Святого Письма» в українському перекладі. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 28 червня 2022. 
  8. Хронологія діяльності політичних еліт-«гегемонів». Архів оригіналу за 8 травня 2018. Процитовано 19 березня 2008. 
  9. Становище державної та кримськотатарської мов на тимчасово окупованих територіях України (uk-UA). Процитовано 25 жовтня 2022. 
  10. Kitsoft. Уповноважений із захисту державної мови - Огляд щодо обмеження функціонування української мови на тимчасово окупованих територіях України. mova-ombudsman.gov.ua (ua). Процитовано 25 жовтня 2022. 
  11. Kitsoft. Уповноважений із захисту державної мови - СТОП ЛІНГВОЦИД. mova-ombudsman.gov.ua (ua). Процитовано 25 жовтня 2022. 
  12. Kitsoft. Уповноважений із захисту державної мови - На Міжнародній конференції EFNIL "Мова та міграція" Уповноважений представив доповідь щодо російської політики лінгвоциду на окупованих територіях України. mova-ombudsman.gov.ua (ua). Процитовано 25 жовтня 2022. 
  13. Реєстр репресованих слів. Архів оригіналу за 23 жовтня 2009. Процитовано 18 січня 2011. 
  14. Книгосховище українського мовця (КУМ). Архів оригіналу за 12 жовтня 2008. Процитовано 19 липня 2009. 

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]