Модель Кюблер-Росс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Модель Кюблер-Росс (п'ять етапів прийняття смертельної хвороби пацієнтом; п'ять стадій горя; п'ять стадій прийняття смерті) - опис емоційного стану невиліковно хворих людей або людей, які втратили своїх близьких.

Модель запропонована психологом Елізабет Кюблер-Росс в 1969 році[1][2].

Етапи сприйняття смерті[ред. | ред. код]

Не зважаючи на те, що будь-яке життя на Землі обмежене часовими рамками і кожна жива істота ніяк не уникне смерті, наближення смерті спричиняє в людей панічний страх. Унаслідок спостережень за реакцією хворих на оголошений смертельний діагноз, Елізабет Кюблер-Росс виділяла п'ять основних етапів психологічних переживань, які можуть проходити в довільному порядку або вибірково:

  1. Заперечення і ізоляція (англ. Denial and isolation) — людина, отримавши звістку про невиліковність хвороби, в багатьох випадках в перший момент не може збагнути, що це сталося саме з нею, тому не може прийняти почуте;
  2. Гнів («Злість», «Лють») (англ. Anger) — людина намагається зрозуміти, як таке з нею могло статися, однак не знаходячи раціонального пояснення, як це дуже часто буває в стані афекту, обурюється на лікарів, близьких і навіть сторонніх осіб, звинувачуючи їх у недбальстві та злих намірах;
  3. Компроміс («Торгівля», «Торг») (англ. Bargaining) — люди, все ще надіючись на краще, обіцяють собі або вищим силам корінним чином змінити життя на «правильне», відмовитися від шкідливих звичок, виправити деструктивні вчинки, у разі якщо діагноз не підтвердиться або хвороба відступить. В залежності від психологічних установок, переживання супроводжуються практичними діями, від благань та спокути вини (у психологічно слабких особистостей) до пошуків дієвих рішень (у сильних духом осіб);
  4. Депресія (англ. Depression) — людина віддаляється від соціуму, впадає у відчай і переживає жах, при цьому різко падає активність, втрачається інтерес до мирських проблем.
  5. Прийняття[en] («Смирення», «Ухвалення») (англ. Acceptance) — людина усвідомлює смерть як невідворотний процес та змирюється.

Критика[ред. | ред. код]

Багато дослідників вважають модель недосконалою[3][4][5] і вказують на її наступні хиби:

  1. За дослідженнями, пацієнти не проходять через усі стадії, а їхній порядок не є сталим
  2. Кюблер-Росс не використовувала методологій збору та аналізу даних, стадії були виділені нею після проведення інтерв’ю з хворими, які носили суб’єктивний характер
  3. Стадії скоріше вказують хворим, як їм поводитися, а не описують, що хворі відчувають насправді. Хворі та їх близькі підлаштовуються під відому програму стадій.
  4. Сильна залежність стану хворих від оточення не дає підстав приймати, що вони будуть проходити через однакові стадії.

З моменту публікації книги «Про смерть і вмирання», сучасні експерти поставили під сумнів і розкритикували її центральну ідею, яка полягає в тому, що для того, щоб нарешті пережити втрату близької людини, ми маємо відпустити її і рухатися вперед[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кюблер-Росс Э. О смерти и умирании. — М.: София, 2001
  2. Sarah M. Broom. Milestones // Time : magazine. — 2004-08-30. — ISSN 0040-781X.
  3. Kubler-Ross and other Approaches // Baxter Jennings, Charlene Gemmill, Brandie Bohman, Kristin Lamb
  4. MacIejewski, Paul K.; Zhang, Baohui; Block, Susan D.; Prigerson, Holly G. An Empirical Examination of the Stage Theory of Grief // JAMA : journal. — Vol. 297, no. 7. — P. 716—723. — DOI:10.1001/jama.297.7.716. — PMID:17312291.
  5. Friedman, Russell; James, John W. The Myth of the Stages of Dying, Death and Grief // Skeptic Magazine[en] : magazine. — Vol. 14, no. 2. — P. 37—41. Also available as: Stages of Grief: The Myth. The Grief Recovery Institute. 2012-01-05. Архів оригіналу за 2014-09-06. Процитовано 2014-10-08. 
  6. Memento mori: як змінюється сприйняття смерті в цифрову добу?

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]