Модена Воллей
| Модена Воллей | |
| |
| Заснований | 1966 |
|---|---|
| Адреса клубу | Модена |
| Зала | ПалаПаніні |
| Місткість | 5211 |
| Президент |  Джулія Габана
|
| Тренер | Альберто Джуліані
|
| Капітан |  Драґан Станкович
|
| Змагання | Серія А |
| 2023-2024 | 8 |
Модена Воллей (або Leo Shoes PerkinElmer Modena, чи Modena Volley) — італійський чоловічий волейбольний клуб з міста Модена.
- 2000—2002 — Casa Modena Salumi[1][2]
- 2005—2008 — Cimone Modena[3][4][5]
- 2009—2010 — Trenkwalder Modena[6]
- 2010—2014 — Casa Modena[7]
- 2014—2015 — Parmareggio Modena[8]
- 2015—2016 — DHL Modena[9]
- 2017—2018 — Azimut Modena[10]
- 2018—2019 — Azimut Leo Shoes Modena[11]
- 2019—2021 — Leo Shoes Modena[12]
- У сучасній назві клубу — «Leo Shoes PerkinElmer Modena» — є, зокрема, назва одного зі спонсорів — американської корпорації «PerkinElmer».
У другому раунді (1/32) розіграшу Кубка виклику ЄКВ 2007—2008 «Модена» обмінялася перемогами 3:1 із харківським «Локомотивом», а «золотий» сет виграла 19:17. Пізніше італійський клуб здобув трофей[13].
У грудні 2011 клуб «Штрассен» (Люксембург) став автором гучної сенсації, перегравши в розіграші Кубка виклику ЄКВ у «золотому» сеті італійський «Каса» (Модена)[14], у складі якої був, зокрема, українець Андрій Дячков[15]).
Керівництво
|
Тренерський штаб
| |||||
Сезон 2024/2025
| № | Ім'я, прізвище | Дата народження | Позиція |
|---|---|---|---|
| 3 | Якопо Массарі
|
02.06.1998 | Догравальник |
| 4 |  Сил Мейс
|
13.03.2002 | Зв'язуючий |
| 6 | Джон Сангвінетті
|
14.04.2000 | Центральний блокуючий |
| 7 |  Драґан Станкович 
|
18.10.1985 | Центральний блокуючий |
| 9 |  Владислав Давискиба
|
31.03.2001 | Догравальник |
| 11 | Ріккардо Голліні
|
05.07.2000 | Ліберо |
| 15 |  Лючано Де Чекко
|
02.06.1988 | Зв'язуючий |
| 17 | Сімоне Андзані
|
04.02.1992 | Центральний блокуючий |
| 19 |  Пол Бучеггер
|
04.03.1996 | Діагональний |
| 22 |  Хосе Гутьєррес
|
27.10.2001 | Догравальник |
| 24 |  Ахмед Іхбайрі
|
01.11.1996 | Діагональний |
| 77 | Філіппо Федерічі
|
26.13.2000 | Ліберо |
| 90 | Томмазо Рінальді
|
11.09.2001 | Догравальник |
Чемпіон Італії (12): 1969/1970, 1971/1972, 1973/1974, 1975/1976, 1985/1986, 1986/1987, 1987/1988, 1988/1989, 1994/1995, 1996/1997, 2001/2002, 2015/2016.
Срібний призер (9): 1970/1971, 1978/1979, 1980/1981, 1984/1985, 1989/1990, 1998/1999, 1990/2000, 2002/2003, 2014/2015.
Бронзовий призер (9): 1972/1973, 1974/1975, 1976/1977, 1979/1980, 1981/1982, 1983/1984, 1993/1994, 1995/1996, 1997/1998, 2005/2006, 2017/2018.
Володар (12): 1978/1979, 1979/1980, 1984/1985, 1985/1986, 1987/1988, 1988/1989, 1993/1994, 1994/1995, 1996/1997, 1997/1998, 2014/2015, 2015/2016.
Фіналіст (4): 1981/1982, 1983/1984, 1986/1987, 1989/1990.
- Володар (4): 1997/1998, 2015/2016, 2016/2017, 2018/2019.
- Фіналіст (3): 1998/1999, 2002/2003, 2019/2020.
- Володар (4): 1989/1990, 1995/1996, 1996/1997, 1997/1998.
- Фіналіст (4): 1986/1987, 1987/1988, 1988/1989, 2002/2003.
- Володар (5): 1982/1983, 1983/1984, 1984/1985, 2003/2004, 2007/2008.
- Фіналіст (2): 1999/2000, 2000/2001.
- Володар (4): 1979/1980, 1985/1986, 1994/1995, 2022/2023.
- Фіналіст (1): 2006/2007.
Суперкубок Європи:
- Володар (1): 1995/1996.
- Фіналіст (2): 1990/1991, 1997/1998.
Франко Андерліні (1968-1975)
Едвард Скорек (1975-1978)- Джан Паоло Гвідетті (1978-1983)
- Андреа Нанніні (1983-1985)
Хуліо Веласко (1985-1989)
Владимир Янкович (1989-1990)- Массімо Барболіні (1990-1992)
Бернардо Резенде (1992-1993)[16]- Даніеле Баньйолі (1993-1997)
- Франческо Далл'оліо (1997-1999)
- Франко Бертолі (1999-2000)
- Даніеле Баньйолі (2000-2001)
- Анджело Лоренцетті (2001-2004)
- Хуліо Веласко (2004-2006)
- Бруно Баньолі (2006-2007)
- Андреа Джані (2007-2008)
- Емануеле Дзаніні (2008-2009)
- Сільвано Пранді (2009-2011)[17]
- Даніеле Баньйолі (2011-2012)
- Анджело Лоренцетті (2012-2016)[18]
- Лоренцо Тубертіні (2016-2017)
- Роберто П'яцца (2016-2017)
Радостін Стойчев (2017-2018)- Хуліо Веласко (2018-2019)
- Андреа Джані (2019-2023)
- Франческо Петрелла (2023)
- Альберто Джуліані (2023-
- ↑ Casa Modena Salumi [Архівовано 9 грудня 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ Casa Modena Salumi [Архівовано 9 грудня 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ Cimone Modena. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 25 листопада 2021.
- ↑ Cimone Modena [Архівовано 25 листопада 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ Cimone Modena [Архівовано 25 листопада 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ Лоріс Манія [Архівовано 29 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Профіль гравця на сайті LegaVolley. (італ.) (англ.)
- ↑ Casa Modena [Архівовано 23 листопада 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ Parmareggio Modena [Архівовано 23 листопада 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ DHL Modena [Архівовано 23 листопада 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ Azimut Modena [Архівовано 29 листопада 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ Бартош Беднож [Архівовано 29 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Профіль гравця на сайті LegaVolley. (італ.) (англ.)
- ↑ Leo Shoes Modena [Архівовано 25 листопада 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ Україна — привабливий регіон для селекціонерів [Архівовано 10 грудня 2021 у Wayback Machine.]. — 2008. — 26 червня. (рос.)
- ↑ CEV CC: VC STRASSEN causes major sensation by beating Italian heavyweight [Архівовано 17 грудня 2021 у Wayback Machine.]. — 2011. (англ.)
- ↑ Андрій Дьячков [Архівовано 17 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Профіль гравця на сайті LegaVolley. (італ.)
- ↑ Бернардо Резенде [Архівовано 29 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Профіль тренера на сайті LegaVolley. (італ.)
- ↑ Сільвано Пранді [Архівовано 8 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Профіль тренера на сайті LegaVolley. (італ.)
- ↑ Профіль на сайті LegaVolley player [Архівовано 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. (італ.)
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Highlights: Sir Safety Conad Perugia - Leo Shoes PerkinElmer Modena на YouTube // Sir Safety Perugia. — 2021. — 25 лист. |
- Модена Воллей [Архівовано 28 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. (англ.)