Мозок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Головний мозок людини

Мозок — центральний відділ нервової системи тварин, зазвичай розташований в головному (передньому) відділі тіла, який складає компактне скупчення нейронів і дендритів. У багатьох тварин містить також гліальні клітини, може бути оточений оболонкою з сполучної тканини. У хребетних тварин (в тому числі людини) розрізняють головний мозок, розміщений в порожнині черепа, і спинний, що знаходиться в хребетному каналі.

Мозок безхребетних тварин[ред. | ред. код]

Мозок добре розвинений у переважної більшості груп Bilateria — двобічно-симетричних тварин. Навіть у найбільш примітивних в гістологічному відношенні ацели (зараз відносяться до окремого типу Acoelomorpha) є досить складний головний мозок з кортексом, нейропілем і комісурами[1].

Відділи мозку ссавців[ред. | ред. код]

1. Мозок 2. ЦНС 3. Спинний мозок

Мозок ссавців включає в себе наступні відділи:

Див. повний список структур мозку[ru].

Розум і мозок[ред. | ред. код]

У філософії свідомості розрізняють поняття розуму і мозку[2], і відзначаються протиріччя щодо їх точних відносин, які в наслідку призводять до проблеми «розум—тіло».[3]

Мозок визначається як фізична і біологічна матерія, що міститься в межах черепа і відповідальна за основні електрохімічні та біоелектричні нейронні процеси. З точки зору сучасної науки, мозок — складна нервова мережа, яка виробляє і обробляє величезну кількість логічно пов'язаних електрохімічних імпульсів, і внутрішній світ людини, в тому числі і його розум, є продуктом цієї роботи.

У сучасному науковому співтоваристві точка зору про те, що розум — продукт роботи мозку, є головною.[4] Так само вважають прихильники штучного інтелекту.[5]

Крім того мають місце висловлювання про те, що розум компьютероподібний і алгоритмічний.[6][7] Точки зору «породження розуму мозком» і «компьютероподібність розуму» не обов'язково наслідують один одного.[8]

Розмір мозку у ссавців[ред. | ред. код]

Маса мозку (кг) як функція маси тіла (Мт, кг) для різних груп ссавців:[9]

Групи тварин Коефіцієнт енцефалізаціі
Ссавці 0,02 Мт0,70
Мавпи 0,02—0,03 Мт0,66
Людиноподібні мавпи 0,03—0,04 Мт0,66
Людина 0,08—0,09 Мт0,66

Мозок в культурі[ред. | ред. код]

Через ключове значення мозку в організмі тема мозку популярна. У давнину з'їдання мозку переможеної людини або тварини разом з іншими частинами тіла символізувало отримання сил противника (у цьому випадку розуму).

У Середньовіччі мозок розумівся як осередок життя, поряд з серцем.

В даний час тема мозку широко поширена в художній літературі, відеоіграх і фільмах, зокрема, фільмах про зомбі.

Історія вивчення мозку[ред. | ред. код]

Початок сучасній науці про мозок був покладений на початку XX століття двома відкриттями: аналізом рефлекторних актів і виявленням локалізації функцій в корі головного мозку.[10][11] На основі цих відкриттів припустили, що прості пристосувальні мимовільні рухи здійснюються завдяки рефлекторній дузі сегментарного рівня, яка проходить через нижні відділи мозку[12], а свідоме сприйняття і довільні рухи забезпечуються рефлексами вищого порядку, чия сенсомоторна дуга проходить через вищі відділи мозку.[13]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Amandine Bery, Albert Cardona, Pedro Martinez, Volker Hartenstein. Structure of the central nervous system of a juvenile acoel, Symsagittifera roscoffensis. Dev Genes Evol. 2010, 220(3-4): 61—76
  2. Newman J. Psychological Theory // Bulletin of Psychological Type, Vol. 14, № 2, Spring 1991.Реферативный перевод на русский язык
  3. Дуализм Рене Декарта Archived лютий 10, 2009 на сайті Wayback Machine.[недоступне посилання]
  4. Батуев А. С. Высшая нервная деятельность. М.: Высшая школа, 1991.
  5. Ревич Ю. В. В поисках разума. Искусственного: (Проблема создания искусственного интеллекта) // Знание — сила. — 2004. — № 7. — С. 83—92.
  6. Мозг как вычислительная машина, 1963, с. 19
  7. Конструкция мозга, 1962, с. 60
  8. Сандра Блейксли, Джефф Хокинс. «Об интеллекте».
  9. Stahl W. R. Organ weight in primates and other mammals, Science, 150, 1039—1042, 1965. Таблица приведена в книге Шмидт-Нильсен К.' Размеры животных: почему они так важны?: Пер. с англ. — М.: Мир, 1987. — 259 с, ил..
  10. Бодрствующий мозг, 1965, с. 13
  11. Мозг и его деятельность, 1928, с. 51
  12. Рефлексы головного мозга, 2014, с. 28
  13. Мозг и его деятельность, 1928, с. 80

Література[ред. | ред. код]

  • Мозг // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  • Джордж Ф. Мозг как вычислительная машина. — М. : ИЛ, 1963. — 527 с.
  • Мэгун Г. Бодрствующий мозг. — М. : Мир, 1965. — 211 с.
  • Эшби У.Р. Конструкция мозга. — М. : ИЛ, 1962. — 393 с.
  • Сеченов Иван. Рефлексы головного мозга. — М. : АСТ, 2014. — 352 с. — ISBN 978-5-17-088036-2.
  • Бехтерев В.М. Мозг и его деятельность. — М. : Госиздат, 1928. — 352 с.
  • Николлс Д., Мартин Р., Валлас Б., Фукс П. От нейрона к мозгу. — М. : Едиториал УРСС, 2003. — 672 с. — ISBN 5-354-00162-5.
  • Хьюбел Д., Стивенс Ч., Кэндел Э. и др. Мозг. — М. : Мир, 1982. — 280 с. — 15 000 прим.

Посилання[ред. | ред. код]