Мозок у колбі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мозок у колбі

Мозок у колбі — у філософії це різновид уявних експериментів, що ілюструють залежність людини у розумінні дійсності від її суб'єктивних відчуттів.

Уявний експеримент[ред. | ред. код]

У загальному випадку суть експерименту виводиться з ідеї, властивої науково-фантастичним творам, про те, що якийсь цікавий вчений може витягти мозок якоїсь піддослідної людини з тіла, помістити його в колбу з живильним розчином, і підключити нейрони до комп'ютера, що генерує електричні імпульси ідентичні тим, які отримував би мозок, перебуваючи в тілі, а також реагують на нервові імпульси, що їх посилають мозком. Комп'ютер може симулювати віртуальну реальність, таким чином людина, якій належить мозок, незважаючи на відсутність тіла, буде, як і раніше усвідомлювати себе існуючою і пізнавати навколишній світ, генерований комп'ютером, вважаючи його реальним.

Розумовий експеримент, який отримав назву «мізки в бочці», належить Гіларі Патнему. Свого роду «фізіологічна модель» суб'єктивного ідеалізму Дж. Берклі.

У філософії[ред. | ред. код]

Можливі сценарії даного уявного експерименту використовуються у філософії скептицизму і соліпсизму, стверджуючи наступне: оскільки мозок у колбі виробляє і отримує точно такі ж імпульси, як він робив би це перебуваючи в черепі, і так як ці імпульси є для мозку єдиною можливістю взаємодіяти з навколишнім реальністю, то з точки зору мозку нема можливості гарантовано стверджувати, чи перебуває він в черепі або в колбі. У першому випадку віра людини (володаря мозку) в об'єктивність своїх відчуттів (наприклад, що людина гуляє по вулиці, їсть морозиво, чи відвідує Вікі-зустріч) — буде істиною, а в другому — помилковою. І так як неможливо знати, чи не знаходиться мозок у колбі, отже, може бути, що більшість вірувань в об'єктивну реальність — хибні.

Цей уявний експеримент часто використовується для ілюстрації скептицизму Декарта.[1]

У мистецтві[ред. | ред. код]

  • Ідея віртуальної реальності, що проектується комп'ютером у мозок людини, лягла в основу сюжету фільму «Матриця».
  • В оповіданні Станіслава Лема «Дивні ящики професора Конкорана»[2] геніальний вчений демонструє пристрої, які грають роль «мізків у колбі».
  • В епізоді «Хранитель гри» другого сезону телесеріалу «Зоряна брама: SG-1» герої потрапляють у віртуальний світ, створений пристроєм, який їх захопив.
  • В адоні Red Alert: Yuri's Revenge мозок головного противника Радянського Союзу та союзників Юрія занурений у колбу. При цьому Юрій зберігав розум і здатність гіпнотизувати людей[3].

Література[ред. | ред. код]

  • Патнэм, Хилари. Мозги в бочке. // Глава 1 в кн.: Патнэм, Хилари. Разум, истина и история. М.: Праксис, 2002. — 296 с. — (Серия «Философия») ISBN 5-901574-09-5

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 квітня 2009. Процитовано 25 квітня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. «Дивні ящики професора Конкорана». Архів оригіналу за 17 серпня 2009. Процитовано 25 квітня 2010.
  3. Red Alert: Yuri's Revenge


Див. також[ред. | ред. код]