Мозоліївська волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мозоліївська волость
Центр Мозоліївка
Площа 25 788 (1885)
Населення 13 263 осіб (1885)
Густота 47.1 осіб / км²

Мозоліївська волость — адміністративно-територіальна одиниця Кременчуцького повіту Полтавської губернії з центром у селі Мозоліївка.

Станом на 1885 рік складалася з 45 поселень, 37 сільських громад. Населення — 13263 осіб (6469 чоловічої статі та 6794 — жіночої), 1954 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 14842 10715
Приватної власності 10779 7127
Іншої власності 167 117
Загалом 25788 17959

Основні поселення волості на 1885:

  • Мозоліївка — колишнє державне та власницьке село при річці Рудь за 45 верст від повітового міста, 750 осіб, 110 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, лавка, 2 ярмарки на рік, 7 вітряних млинів. За 2 версти — селітряний, цегельний і винокурний заводи.
  • Броварки — колишнє державне село, 2100 осіб, 291 двір, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 2 лавки, 20 вітряних млинів, маслобійний завод.
  • Великий Узвіз (Пронозівка) — колишнє державне та власницьке село при Дніпровських плавнях, 1500 осіб, 194 двори, православна церква, постоялий будинок, лавка, 20 вітряних млинів, 3 маслобійних заводи.
  • Лебехівка — колишнє державне та власницьке село при озері Стовида, 540 осіб, 94 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, 3 вітряних млинів.
  • Миколаївка — колишнє власницьке село, 535 осіб, 45 дворів, школа, лавка, вітряний млин.
  • Пугачівка — колишнє державне та власницьке село при річці Сула, 535 осіб, 92 двори, 5 водяних і 3 вітряних млини, 2 маслобійних заводи.
  • Чигрин Дубрівка — колишнє державне та власницьке містечко при річці Сула, 1250 осіб, 193 двори, 2 православні церкви, 3 постоялих будинки, 2 лавки, базари по неділях, 2 ярмарки на рік: 14 жовтня та 2 липня, 8 водяних і 5 вітряних млинів, маслобійний завод.
  • Шушелівка — колишнє державне та власницьке село, 1700 осіб, 222 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 2 лавки, 2 ярмарки на рік: 24 лютого та 6 серпня, 17 вітряних млинів.

Старшинами волості були:

  • 19001904 роках Тимофій Глібович Черненко[2],[3];
  • 19131915 роках Іван Васильович Тишко[4],[5].

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
  3. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
  4. рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Электрическая Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1913
  5. рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1915 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1915