Мойсеєнко Петро Анісимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Петро Мойсеєнко

Мойсеєнко Петро Анісимович, псевдоніми Анісимов, Щербаков, Онісімов (1852(1852) — 30 листопада 1923) — один з перших російських робітників-революціонерів.

Біографія[ред.ред. код]

Уродженець села Обиденного Сичовського повіту Смоленської області. 1871 — 1874 — працював в Орехово-Борисові на фабриці Зіміна, де й отримав спеціальнісь ткача. З 1874 року — в Петербурзі. Тут він познайомився з Георгієм Плехановим і Степаном Халтуріним, які здійснили на нього дуже сильний вплив.

1878 — Мойсеєнко разом з Халтуріним і Обнорським засновують «Північний союз боротьби за визволення робітничого класу». Як активний учасник мітингів і страйків засланий до Сибіру. Після повернення в 1884 році поступає на ткацьку мануфактуру Тимофія Морозова. Організував революційний робітничий гурток. 7 січня 1885 року разом з робочим Василем Волковим очолює страйк, який продовжувався до 23 січня (увійшов до історії як Морозівський страйк ткачів). Страйкувало до 8 000 чоловік. Заарештований і засланий на 5 років до Архангельської губернії.

З 1901 року — член Російської соціал-демократичної робітничої партії, більшовик. 1901 — 1908 — працює на рудниках Донецького басейну. З травня 1902 року працює теслярем на Центральному руднику Щербинівки (нині шахта імені Дзержинського), заснував соціал-демократичні гуртки, які 1903 року об'єднались в Щербинівську соціал-демократичну організацію. Засновник «Північно-руської робітничої спілки», один із більшовицьких керівників революції 1905 у Донбасі.

1909 — 1910 — в Баку. З 1912 — в Горловці. В 1916 році Петро Мойсеєнко — один з керівників Горлівського страйку, в якому взяли участь понад 30 000 чоловік. Петро Анісимович Мойсеєнко більше 10 років провів у в'язницях і засланнях. Після Жовтневої революції знаходився на радянській роботі в Баку і на Північному Кавказі. Учасник Громадянської війни. В період 1920 — 1923 років — інструктор з народної освіти в Мінеральних Водах. З 1922 — співробітник Харьківського істпарту. Помер 30 листопада 1923 року в Харкові. Похований в Орехово-Борисово.

1924 — опубліковано мемуари «Спогади (1873 — 1923)», відомий також вірш «Я хочу вам рассказать»[1], написаний 1879 року.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

Меморіальна дошка у дворі шахти імені Дзержинського, місто Торецьк
  • Пам'ятник П. А. Мойсеєнко встановлено в Орехово-Борисово на вулиці В. І. Леніна.
  • У Санкт-Петербурзі в 1925 році Нова бумагопрядильня перейменована на фабрику ім. П. Анісімова. В 1972 році у дворі фабрики встановлений бюст Мойсеєнку, його іменем названа вулиця[2].
  • У січні 1986 року в місті Торецьку Донецької області на будівлі, в якій знаходилася теслярна майстерня, де працював П. А. Мойсеєнко, встановлено меморіальну дошку.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]