Мокроусов Анатолій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мокроусов Анатолій Олексійович
Народився 14 квітня 1943(1943-04-14)
Ізмайлово (Ульяновська область), Бариський район, Ульяновська область, РРФСР, СРСР
Помер 9 січня 2021(2021-01-09) (77 років)
·коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність політик
Alma mater Київський технологічний інститут легкої промисловості (1970)
Членство Верховна Рада України IV скликання і Верховна Рада України III скликання
Посада народний депутат України
Партія КПРС і Українська партія "Єдність"
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора медаль «За трудову відзнаку» медаль «Ветеран праці» орден «За заслуги» II ступеня орден «За заслуги» III ступеня
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Мокроусов Анатолій Олексійович (14 квітня 1943(19430414) — 9 січня 2021)[1] — український політик. Колишній народний депутат України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 14 квітня 1943 (селище Ізмайловка, Баришський район, Ульяновська область, Росія); росіянин; одружений; має двох дітей.

Освіта: Київський технологічний інститут легкої промисловості (1970), інженер-хімік-технолог.

Березень 2006 — кандидат в народні депутати України від Блоку Юлії Тимошенко, № 148 в списку. На час виборів: народний депутат України, безпартійний.

Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006, виборчій округ № 215, місто Київ, висунутий Виборчім блоком політичних партій «Єдність». За 25.92 %, 22 суперників. На час виборів: народний депутат України, член Української партії «Єдність». Член групи «Народовладдя» (жовтень 2002 — травень 2004), уповноважений представник групи «Демократичні ініціативи Народовладдя» (травень — вересень 2004), уповноважений представник фракції партії «Єдина Україна» (вересень 2004 — лютий 2006). Член Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (з червня 2002).

Народний депутат України 3-го скликання з березня 1998 до квітня 2002, виборчій округ № 213, місто Київ. На час виборів: голова Ватутінської районної ради та райдержадміністрації міста Києва. Член фракції СДПУ(О) (травень 1998 — листопад 2001), член фракції партії «Єдність» (з листопада 2001). Член Комітету з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та діяльності рад (з липня 1998, з 2000 — Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування).

Народний депутат України 12(1-го) скликання з березня 1990 (2-й тур) до червня 1992, Троєщинський виборчій округ № 19, місто Київ. Член Комісії мандатної і з питань депутатської етики (з червня 1990)[2]. На час виборів: перший секретар Ватутінського райкому КПУ.

  • З 1960 — слюсар Київського комбінату штучного волокна.
  • З 1962 — студент Київського технологічного інституту легкої промисловості.
  • З 1963 — служба в армії.
  • З 1966 — студент Київського технологічного інституту легкої промисловості.
  • З 1970 — помічник майстра, начальник зміни, з 1971 — секретар комітету комсомолу Київського комбінат хімічного волокна.
  • З 1973 — начальник цеху, заступник начальника відділу, з 1979 — заступник секретаря, секретар парткому КПРС Київського ВО «Хімволокно».
  • З 1984 — другий секретар, з травня 1987 — перший секретар Дніпровського райкому КПРС міста Києва.
  • З 1988 — перший секретар Ватутінського райкому КПРС міста Києва.
  • З 1990 — голова Ватутінської райради міста Києва, голова райвиконкому.
  • Квітень 1992—1994 — Представник Президента України в Ватутінському районі міста Києва[3][4].
  • З 1994 — голова Ватутінської райради міста Києва.
  • Липень 1995 — травень 1998 — голова Ватутінської райдержадміністрації міста Києва[5][6].
  • Вересень 2001 — квітень 2002 — в.о. голови Деснянської райдержадміністрації міста Києва[7][8].

Член Української партії «Єдність» (2001—2004).

Помер від коронавірусної хвороби COVID-19 9 січня 2021 року. Похований на Лук'янівському кладовищі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Орден Трудового Червоного Прапора. Медалі «За трудову відзнаку», «Ветеран праці». Орден «За заслуги» III (січень 1998)[9], II ступенів (квітень 2003)[10]. Почесна грамота Кабінету Міністрів України (березень 2004)[11].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Світлої пам’яті Мокроусова Анатолія Олексійовича. www.golos.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
  2. Постанова Верховної Ради УРСР від 28 червня 1990 року № 21-XII «Про обрання Комісії Верховної Ради Української РСР мандатної і з питань депутатської етики»
  3. Указ Президента України від 1 квітня 1992 року № 200/92 «Про призначення Представників Президента України у районах міста Києва»
  4. Указ Президента України від 26 серпня 1994 року № 480/94 «Про звільнення Представників Президента України в районах міста Києва»
  5. Розпорядження Президента України від 31 липня 1995 року № 143/95-рп «Про призначення голів районних державних адміністрацій м. Києва»
  6. Розпорядження Президента України від 18 травня 1998 року № 153/98-рп «Про звільнення А. Мокроусова з посади голови Ватутінської районної державної адміністрації м. Києва»
  7. Розпорядження Президента України від 7 вересня 2001 року № 240/2001-рп «Про призначення виконуючими обов'язки голів новоутворених районних державних адміністрацій міста Києва»
  8. Розпорядження Президента України від 30 квітня 2002 року № 102/2002-рп «Про звільнення А. Мокроусова від виконання обов'язків голови Деснянської районної державної адміністрації м. Києва»
  9. Указ Президента України від 23 січня 1998 року № 44/98 «Про відзначення працівників підприємств, установ і організацій міста Києва»
  10. Указ Президента України від 14 квітня 2003 року № 328/2003 «Про нагородження орденом "За заслуги"»
  11. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року № 259 «Про нагородження Мокроусова А.О. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]