Мокруха пурпурова
| Мокруха пурпурова | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Chroogomphus rutilus (Schaeff.) O.K.Mill. (1964) | ||||||||||||||||||
| Синоніми[1] | ||||||||||||||||||
| Agaricus rutilus Schaeff. (1774) Agaricus rufescens J.F.Gmel. (1792) | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Мокруха пурпурова (Chroogomphus rutilus) — вид їстівних грибів роду хроогомфус (Chroogomphus).
Будова[ред. | ред. код]
Колір шапки досить мінливий: вона може бути пурпурово–коричневою, лілово–пурпуровою, каштаново–коричневою, червоно–оричневою, мідно–коричневою, але обов'язково з пурпуровим відтінком. Діаметр шапки до 12 см, у молодих грибів ніби конічно–округла, у зрілих — слабко випукла з невеличким горбиком у центрі. Край шапки оригінально завернутий. Вона м'ясиста, щільна, гладенька і злегка вкрита слизом, тому у вологу погоду — клейка.
Гіменофор пластинчатий. Пластинки рідкі, товсті, дугоподібні, жовтувато-рожеві, з віком пурпурово-бурі. В молодих полодових тіл пластинки закриті покривалом.
Ніжка 3-10 х 1-2 см, щільна, звужена до низу червоно-коричнева.
М'якоть щільна, в шляпці жовтувата, в ніжці оранжево-жовта, з приємним смаком, без вираженого запаху.
Спори 17-23 х 6-7 мкм видовжено-овальні, гладкі. Споровий порошок оливково-бурий.
Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]
Цей гриб зустрічається поодинці або групами на ґрунті у хвойних лісах, в серпні-жовтні.
Практичне використання[ред. | ред. код]
Їстівний шапковий гриб, хоча виглядає досить неапетитно, вкритий слизом, проте досить смачний гриб. Використовують свіжим, маринують, консервують.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Chroogomphus rutilus (Schaeff.) O.K. Mill. 1964. MycoBank. International Mycological Association. Процитовано 5 лютого 2011.
Джерела[ред. | ред. код]
- Гриби Хмельниччини. Навчальний посібник. Говорун В. Д., Тимощук О. О. — Хмельницький: Поліграфіст-1, 2014. — 176 с. — С.48
|
Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |