Мокрушин Василь Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мокрушин Василь Михайлович
Народився 14 січня 1905(1905-01-14)
Горний Шумець, Васильсурський повітd, Нижньогородська губернія, Російська імперія
Помер 17 січня 1994(1994-01-17) (89 років)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Країна  СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик
Alma mater Вища партійна школа при ЦК КПРС[d]
Партія КПРС
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці» медаль «За освоєння цілинних земель»
Золота медаль ВДНГ

Василь Михайлович Мокрушин (14 січня 1905(19050114), село Горний Шумець Васильсурського повіту Нижньогородської губрнії, тепер Юринського району, Марій Ел, Російська Федерація — 17 січня 1994, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський діяч, 1-й секретар Кемеровського обласного комітету ВКП(б). Депутат Верховної ради СРСР 3-го скликання (в 1952—1954 роках).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. До 1927 року — на відповідальній роботі в районному комітеті ВЛКСМ.

Член ВКП(б) з квітня 1927 року.

У 1927—1930 роках — слухач робітничого факультету при Ленінградському інституті електротехнічної промисловості. У 1930—1931 роках — студент Московської вищої технічної школи імені Баумана, закінчив перший курс.

У 1931—1934 роках служив у Червоній армії.

У травні 1934 — листопаді 1935 року — політичний керівник 1-го воєнізованого гірничорятувального загону в місті Горлівці Донецької області. У листопаді 1935 — березні 1938 року — начальник школи командного складу воєнізованих гірничорятувальних частин Народного комісаріату важкої промисловості СРСР у місті Макіївці Донецької області. У березні 1938 — грудні 1941 року — начальник воєнізованих гірничорятувальних частин Сибіру в місті Ленінськ-Кузнецький Новосибірської області.

У 1941 році заочно закінчив філію Московського планового інституту.

31 грудня 1941 — 19 травня 1943 року — 2-й секретар Ленінськ-Кузнецького міського комітету ВКП(б) Новосибірської (Кемеровської) області.

20 травня 1943 — 16 вересня 1945 року — 1-й секретар Анжеро-Судженського міського комітету ВКП(б) Кемеровської області.

У вересні 1945 — серпні 1948 року — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б).

30 серпня 1948 — 28 квітня 1950 року — інструктор відділу важкої промисловості ЦК ВКП(б). З 28 квітня до 26 травня 1950 року — заступник завідувача сектора відділу важкої промисловості ЦК ВКП(б). 26 травня 1950 — 24 березня 1951 року — завідувач сектора відділу важкої промисловості ЦК ВКП(б).

24 березня 1951 — 21 серпня 1952 року — 1-й секретар Кемеровського обласного комітету ВКП(б).

З вересня 1952 до грудня 1953 року — слухач курсів перепідготовки перших секретарів при Академії суспільних наук при ЦК КПРС.

21 грудня 1953 — 1 липня 1955 року — завідувач відділу планів та статистики Управління справами Ради міністрів РРФСР. 1 липня 1955 — 30 травня 1958 року — старший референт з державного планування та статистичного управління Управління справами Ради міністрів РРФСР.

30 травня 1958 — 17 вересня 1970 року — заступник керуючого справами Ради міністрів РРФСР.

З вересня 1970 року — персональний пенсіонер у Москві.

Помер 17 січня 1994 року в Москві. Похований на Троєкурівському цвинтарі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]