Молдовани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Молдовани
Moldoveni
Загальна кількість 3,35 млн.
Найбільші розселення Молдова:
   2 741 849

Україна:
   258 619
Росія:
  172 330
Італія:
   68 591
Португалія:
   21 147
Казахстан:
   19 458
Білорусь:
   4300
Іспанія:
   3449
Латвія:
   1900
Киргизстан:
   778
Литва:
   704
Естонія:
   645
Таджикистан:
   300
Швеція:
   186

Данія:
   92
Близькі етнічні групи Румуни
Мова Румунська (молдовська мова, яка функціонує на основі латинської графіки)
Релігія переважно православні
Розселення молдован.
4.700.000 румунських молдован в Румунії.
2.983.905 румуномовних молдован Молдови

Молдовани (молд./рум. Moldoveni) — румуномовний етнос, до якого, станом на 2004 рік відносило себе 75,81% мешканців Молдови[1]. Живуть також в Україні (258,6 тис. чол.), Росії (172,3 тис. чол.), Казахстані й інших країнах. Загальна чисельність — близько 3,35 млн чоловік. Основна мова —румунська[2], що в деяких документах Молдови має назву «молдовська мова, яка функціонує на основі латинської графіки»[3]. На побутовому рівні існують незначні відмінності між румунською мовою в Молдові та Румунії. Традиційна релігія — християнство (православ'я).

Традиції[ред.ред. код]

У традиційній їжі значне місце займали страви з кукурудзяної муки, молочні продукти, овочі. Мамалигу з кукурудзяного борошна, яку доповнював хліб, варили щодня. Найбільша кількість страв молдовани готували з овочів — їх вживали у свіжому вигляді, варили, смажили, пекли, фарширували, гасили, солили. Характерні страви — овочевий суп (молд. ciorbă, чорба), м'ясний суп (молд. zamă, заме, зама), листковий пиріг із бринзою (рум. plăcintă, плечінте, плачинда), голубці, загорнуті у виноградне листя (молд. sarmale, сармале), протерта квасоля з товченим часником (фасоле фекелуіте) та інші.

Усна народна творчість представлена ​​календарною та сімейною обрядовою поезією, казками, героїчним епосом, історичними, ліричними та іншими піснями, прислів'ями, приказками. Найбільший пам'ятник ліро-епічної народної поезії — балада «Міоріца». Народні пісні переважно одноголосні, в деяких районах (в основному, на кордоні з Україною) — двухголосні. Найбільш поширені музичні інструменти — кобза (струнний), най (духовий типу флейти Пана), чімпой (волинка), скрипка. Традиційні танці — хору, жок, молдовеняска; виконуються зазвичай у супроводі оркестру.

Одне з найдавніших ремесел — гончарство. Глиняні горщики, глечики, тарілки і чашки повсюдно використовувалися в повсякденному житті. Високоякісні керамічні вироби могли бути найрізноманітнішої форми, прикрашені різнокольоровими візерунками. Також широко поширене виготовлення килимів. За давньою традицією, наречена повинна була дати в придане килим, витканий її руками. Молдовські килими гладенькі, без ворсу, як ніби зіткані з льону.

Житло[ред.ред. код]

Молдовські поселення в XV–XVII ст. розташовувалися в основному на берегах, терасах і в долинах річок, на схилах пагорбів. Найбільш давній тип планування поселення в Молдові — Прирічний, або лінійний. З часом з'явилися й інші типи поселень — кучевий, або гніздовий, вулично-квартальний.

Селянська садиба складалася з житлового будинку та кількох господарських будівель різного призначення (приміщення для худоби, для зберігання зерна та знарядь праці, погріб, літня кухня і ін.). Частина садиби займалася під сад, город і виноградник. Садиба оточувалася дерев'яним або кам'яним парканом, а ворота прикрашалися орнаментом.

Якщо в XIV–XVI ст. переважало однокамерне житло-землянка або напівземлянка, то в кінці XVI — початку XVII ст. вже з'являється наземне житло, яке в XVII–XVIII ст. розповсюджується по всій території Молдови. У XIX столітті виникає молдовський трикамерний будинок, що складається з сіней (тінде), житлової кімнати і «каса маре» (вітальня). В даний час селяни будують багатокімнатні будинки з вигодами наближаються до міських, однак традиційні кімнати зберігаються.

Значне місце в оздобленні житлових будинків займає художньо оброблене дерево і камінь. Народне молдовське житло розрізняється в різних регіонах. У північних районах житлові будинки прикрашають орнаментом більше, ніж у південних. На півночі будинку часто прикрашаються кольоровим розписом і прикрасами з декоративної прорізної жерсті. Обов'язковим елементом є скляна веранда. У центральних і південних районах в будівлях зберігаються призьба і галерея, дерев'яні стовпи або кам'яні колони. На півдні поширені довгі будинки, що стоять торцем до вулиці, що мають зазвичай двосхилий дах і дерев'яні стовпи або кам'яні колони. Інтер'єр прикрашають виробами народних ремісників.

Костюм[ред.ред. код]

Традиційний молдовський жіночий одяг складається з білої орнаментованою сорочки, багато клинової спідниці, полотняного фартуха і хустки.

Одяг чоловіків включає білу сорочку, штани, суконний жилет або хутряну безрукавку, баранячу шапку і саморобне взуття зі шкіри. Невід'ємною частиною костюма є тканий вовняний пояс червоного, зеленого або синього кольору, довжиною до 3 метрів.

Деякі деталі народного одягу збереглися до сьогоднішнього дня: хутряні та сукняні безрукавки, баранячі шапки.

Співвідношення з румунським етносом[ред.ред. код]

Низка діячів культури і офіційних осіб Молдови і Румунії в ранзі міністрів неодноразово заявляли про приналежність молдован до румунського етносу («ми румуни — і крапка»)[Джерело?]. Ця ідеологія особливо сильно проявила себе після здобуття Молдовою незалежності і прийняття румунської граматики та латинського алфавіту для молдовської мови, як офіційної. Так президент Молдови Микола Тімофті (з 2012 р.) На зустрічі зі своїм румунським колегою Траяном Бесеску погодився, що молдовської нації не існує: "Ми поговорили і погодилися, що Румунія і Республіка Молдова — дві незалежні і суверенні держави, але в яких живуть в основному румуни. Нас об'єднує мова, традиції, радості і нещастя, через які пройшли румуни за останні століття ", — заявив румунський президент. У цей же час, колишній президент Молдови Володимир Воронін ((2001–2009)) заявляв про свою категоричну незгоду з цим і підкреслював, що, за переписом 2004, "94% корінного населення Молдови вважають себе молдованами, а не румунами ".

Молдовани за межами Молдови[ред.ред. код]

Молдовська діаспора за межами Молдови складається з молдован, що постійно проживають на території інших країн, а також трудових мігрантів, тимчасово виїхали з Молдови для роботи за кордоном. Молдовани проживають в основному в колишніх республіках СРСР, а також в Італії, Іспанії, Португалії, Бразилії. Число гастарбайтерів за офіційними даними становить 200–300 тисяч осіб, а за неофіційними до 1 млн. За оцінками експертів, за межами країни знаходиться приблизно 400–600 тисяч громадян Молдови.

Молдовани в Україні[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Етнонаціональний розвиток України. Терміни, визначення, персоналії / Відповідальний редактор Ю. І. Римаренко, І. Ф. Курас. — Київ, 1993. — 800 с.
  • Заставецька О. В., Заставецький Б. І., Ткач Д. В. Географія населення України. — Тернопіль, 2007.

Посилання[ред.ред. код]