Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Автономна Молдавська Соціалістична Радянська Республіка

Република Аутономэ Советикэ Сочиалистэ Молдовеняскэ
Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

1924 – 1940 Молдавська Радянська Соціалістична Республіка Flag of Moldavian SSR.svg
Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування МАРСР
Столиця Тирасполь (1929–1940),
Бірзула (1928–1929),
Балта (1924—1928)
Мови українська, молдовська
Форма правління Автономна Радянська Соціалістична Республіка
Історія
 - Засновано 12 жовтня 1924
 - Ліквідовано 2 серпня 1940
Площа
 - 1940 8288 км2
Населення
 - 1940 572 339 осіб
     Густота 69,1 осіб/км² 
Валюта карбованець

Молда́вська Автоно́мна Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (початково — Автоно́мна Молда́вська Соціалісти́чна Радя́нська Респу́бліка, молд./рум. Репу́блика Аутоно́мэ Сове́тикэ Сочиали́стэ Молдовеня́скэ) — автономна республіка у складі Української РСР. Проіснувала з 12 жовтня 1924 до 2 серпня 1940 року. З 7 березня по 12 жовтня 1924 року мала статус автономної області в складі УСРР Включала лівобережну частину сучасної Молдови (Придністров'я) і частину сучасної України.

Адміністративний центр (столиця) — місто Балта (нині — Україна), з 1928 — Бірзула (Україна), з 1929 — Тирасполь (Молдова).

1940, після анексії Бессарабії з боку СРСР, західну (придністровську) частину автономії разом з більшою частиною Бессарабії було об'єднано в новостворену Молдавську РСР, а північно-східні райони МАРСР — передано до складу Одеської області України.

Географія[ред.ред. код]

Автономна Молдавська Соціалістична Радянська Республіка (АМСРР) була утворена постановою ВУЦВК від 12 жовтня 1924 року «Про утворення Автономної Молдавської СРР» з частини території Балтської і Одеського округ Одеської губернії і Тульчинської округи Подільської губернії Української СРР. Межею республіки на заході і південному заході була оголошена лінія річок Прут і Дунай. Таким чином до складу автономії формально включалася і Бессарабія, яка у той час перебувала в складі Королівства Румунія. Лівобережжя річки Дністер, де фактично розташовувалася автономна республіка, займало 8288 км². Адміністративний поділ — 11 районів.

Державний устрій[ред.ред. код]

Конституція Автономної Молдавської Соціалістичної Радянської Республіки — Основний Закон Автономної Молдавської Соціалістичної Радянської Республіки (АМСРР), утвореної у складі УСРР 12 жовтня 1924, була ухвалена 23 квітня 1925 1-м Всемолдавським з'їздом рад у столиці новоствореної автономії місті Балта (від 1929 столицею автономії стало місто Тирасполь). Затверджена 5-м Всеукраїнським з'їздом рад 10 травня 1925. Проте офіційно МАРСР увійшла до складу УСРР тільки за Конституцією 1929.

Економіка[ред.ред. код]

Економіка МАРСР мала в основному аграрний характер (головні галузі — виноградарство і виноробство, садівництво, вирощування городних культур, тютюну, кукурудзи, пшениці, жита, соняшнику). Територія МАРСР — степова рівнина з ухилом з північного заходу на південний схід. Ґрунт — чорноземний. Велика кількість ярів, що утрудняли обробку ґрунту. Переважаючий характер — сільськогосподарський, значно розвиток ряду трудомістких культур (виноградники і виноробство, сади, городи, тютюн); у рільництві значну роль грали кукурудза, пшениця і жито; росла посівна площа соняшнику. Посівна площа 1927 року — близько 500 т з га (довоєнний рівень). Переважала низька землезабезпеченість (близько 1 га на душу) за відсутності вільних земель. З промислових підприємств був бурякоцукровий завод, млини і ряд дрібних підприємств. Промисловість сільського населення — до 5 %. Дощі випадали головним чином взимку і в липні—серпні, весною дощів не було, і тому нерідкі були посухи.

Транспорт[ред.ред. код]

МАРСР перетиналася декількома залізничними лініями, що сполучають її з БРСР, УРСР і Бессарабією: на південному сході Київ — Одеса; на півночі Рибниця — Слободка — Бірзула — Дніпропетровськ і на півдні Тирасполь — Роздільна. Шосейних доріг — 1600 км. Річки МАРСР, окрім Дністра, несудоходні.

Міста[ред.ред. код]

Центр республіки до 1929 — Балта, в 19291940 — Тирасполь. Офіційною столицею республіки вважалося місто Кишинів, розташоване на території Бессарабії. Інші міські поселення — Ананьїв, Рибниця.

У МАРСР народився відомий молдовський композитор Євген Доґа.

Населення[ред.ред. код]

Румунія і МАРСР

Всього населення в 1929 році — 572,3 тис. осіб. Міське населення — 13 %. Густота — 69 осіб/км².

Національний склад:

Народ Чисельність, 1926, (%)
Українці 48,5 %
Молдовани 30,1 %
Росіяни 8,5 %
Євреї 8,5 %)
Інші 4,4 %

Національний склад населення районів та міст Молдавської АРСР за переписом 1926 р.[1]

місто/район населення українці % росіяни % євреї % німці % молдовани % болгари % греки % інші %
1 Балта 23 034 8 826 38,3 % 4 182 18,2 % 9 116 39,6 % 22 0,1 % 369 1,6 % 28 0,1 % 9 0,0 % 482 2,1 %
2 Ананьївський район 62 289 32 224 51,7 % 2 133 3,4 % 6 406 10,3 % 122 0,2 % 21 005 33,7 % 8 0,0 % 5 0,0 % 386 0,6 %
3 Ананьїв 18 230 9 227 50,6 % 1 472 8,1 % 3 516 19,3 % 27 0,1 % 3 808 20,9 % 3 0,0 % 3 0,0 % 174 1,0 %
4 Ананьївський район (села) 44 059 22 997 52,2 % 661 1,5 % 2 890 6,6 % 95 0,2 % 17 197 39,0 % 5 0,0 % 2 0,0 % 212 0,5 %
5 Балтський район 75 061 70 830 94,4 % 316 0,4 % 1 246 1,7 % 17 0,0 % 1 895 2,5 % 4 0,0 % 753 1,0 %
6 Бірзульський район 57 823 30 717 53,1 % 3 804 6,6 % 2 978 5,2 % 446 0,8 % 18 521 32,0 % 19 0,0 % 6 0,0 % 1 332 2,3 %[2]
7 Бірзула 10 007 5 654 56,5 % 1 208 12,1 % 2 507 25,1 % 62 0,6 % 195 1,9 % 9 0,1 % 3 0,0 % 369 3,7 %[3]
8 Бірзульський район (села) 47 816 25 063 52,4 % 2 596 5,4 % 471 1,0 % 384 0,8 % 18 326 38,3 % 10 0,0 % 3 0,0 % 963 2,0 %
9 Григоріопольський район 30 094 4 629 15,4 % 3 851 12,8 % 1 114 3,7 % 6 315 21,0 % 13 744 45,7 % 21 0,1 % 420 1,4 %
10 Дубосарський район 42 609 6 077 14,3 % 2 867 6,7 % 4 612 10,8 % 246 0,6 % 28 559 67,0 % 16 0,0 % 2 0,0 % 230 0,5 %
11 Кам'янський район 39 169 18 263 46,6 % 424 1,1 % 4 172 10,7 % 215 0,5 % 15 053 38,4 % 4 0,0 % 1 038 2,7 %[4]
12 Красноокнянський район 41 249 27 203 65,9 % 2 161 5,2 % 2 718 6,6 % 2 118 5,1 % 6 472 15,7 % 19 0,0 % 2 0,0 % 556 1,3 %
13 Крутянський район 50 913 36 518 71,7 % 402 0,8 % 4 601 9,0 % 118 0,2 % 8 592 16,9 % 5 0,0 % 3 0,0 % 674 1,3 %
14 Рибницький район 47 731 23 064 48,3 % 1 809 3,8 % 4 422 9,3 % 28 0,1 % 17 023 35,7 % 15 0,0 % 2 0,0 % 1 368 2,9 %[5]
15 Рибниця 9 371 3 164 33,8 % 445 4,7 % 3 568 38,1 % 13 0,1 % 1 556 16,6 % 8 0,1 % 2 0,0 % 615 6,6 %[6]
16 Рибницький район (села) 38 360 19 900 51,9 % 1 364 3,6 % 854 2,2 % 15 0,0 % 15 467 40,3 % 7 0,0 % 753 2,0 %
17 Слободзійський район 37 617 6 537 17,4 % 5 714 15,2 % 571 1,5 % 72 0,2 % 24 341 64,7 % 25 0,1 % 6 0,0 % 351 0,9 %
18 Тираспольський район 64 750 12 627 19,5 % 21 205 32,7 % 6 608 10,2 % 1 020 1,6 % 16 845 26,0 % 5 862 9,1 % 10 0,0 % 573 0,9 %
19 Тирасполь 21 741 2 584 11,9 % 11 912 54,8 % 6 398 29,4 % 59 0,3 % 301 1,4 % 57 0,3 % 10 0,0 % 420 1,9 %
20 Тираспольський район (села) 43 009 10 043 23,4 % 9 293 21,6 % 210 0,5 % 961 2,2 % 16 544 38,5 % 5 805 13,5 % 153 0,4 %

Культура[ред.ред. код]

У МАРСР здійснювалося книгодрукування і шкільне навчання молдовською мовою (з використанням кирилиці). Розвивалася молдовська література, видавалася газета «Плугарул рош» (Червоний орач).

Керівники Молдавської АРСР[ред.ред. код]

Партійна влада[ред.ред. код]

Відповідальний секретар Молдавського обласного партійного бюро КП(б)У

Відповідальний секретар Молдавського обласного комітету КП(б)У

Перший секретар Молдавського обласного комітету КП(б)У

Державна влада[ред.ред. код]

Голова Центрального Виконавчого Комітету Молдавської АРСР

Голова Президії Верховної Ради Молдавської АРСР

Виконавча влада[ред.ред. код]

Голова Молдавського військово-революційного комітету

Голова Ради Народних Комісарів Молдавської АРСР

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том XI—XIII Украинская ССР — М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР.
  2. зокрема поляки 710 осіб (1,2 %)
  3. поляки 231 особа (2,3 %)
  4. поляки 952 особи (2,4 %)
  5. поляки 1138 осіб (2,4 %)
  6. поляки 534 особи (5,7 %)
  7. Виконуючий обов'язки Голови ЦВК МАРСР.
  8. Посада Голови Президії Верховної Ради МАРСР ліквідована постановою ІІІ сесії Верховної Ради Молдавської РСР І скликання від 8 лютого 1941 року.

Джерела та література[ред.ред. код]