СКБ «Молнія»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Спеціальне конструкторське бюро «Молнія»
Тип казенне підприємство
Галузь приладобудування
Спеціалізація оборонно-промисловий комплекс
Гасло "Разом ми досягнемо успіху"
Засновано 1972[1]
Штаб-квартира  Україна
Одеса, вул. Прохорівська, 45[2]
Холдингова компанія Укроборонпром
home.farlep.net/~kpmo/
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Молнія.

Спеціальне конструкторське бюро «Молнія» («Блискавка») — казенне підприємство оборонно-промислового комплексу України.

Входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки й безпеки України[3]. Входить до переліку об'єктів державної власності України, які не підлягають приватизації[4].

Історія[ред. | ред. код]

1972—1991[ред. | ред. код]

В 1970-ті роки СКБ було розроблено автоматизований звукометричний комплекс АЗК-5 «Тембр» (індекс ГРАУ — 1Б17) на базі п'яти автомобілів ЗіЛ-131, який було прийнято на озброєння збройних сил СРСР.

У 1980-ті роки СКБ було розроблено автоматизований звукометричний розвідувальний комплекс АЗК-7 «Мезотрон» (індекс ГРАУ — 1Б33) на базі чотирьох автомобілів ЗіЛ-131, після завершення випробувань в 1986 році прийнятий на озброєння збройних сил СРСР.

Після 1991[ред. | ред. код]

Після відновлення незалежності України СКБ було перепідпорядковане міністерству оборони України.

На замовлення міністерства оборони України СКБ розробило конструкторську документацію й налагодило серійне виробництво 195-мм пускових салютних установок 2А34-А для запуску феєрверків. В 2001 році СКБ виготовило 20 од. установок 2А34-А[5]

В серпні 1997 року його було внесено до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки України[6].

Станом на 2008 рік, СКБ мало можливість виробляти:

  • автоматизований звукометричний комплекс АЗК-7[2]
  • 105-мм пускова установка 2А23-А[2]
  • електронні блоки АМС-66, АМС-75, УТМ-68М, УМУ-127; вузли для керування мішенними установками АМТ-Л48 й УТМ-48[2]

Після створення в грудні 2010 року державного концерну «Укроборонпром», СКБ було включено до його складу.

В березні 2012 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову про реорганізацію СКБ з метою перетворення в державне комерційне підприємство[7].

В грудні 2012 року СКБ «Молнія» завершило розпочаті в 1995 році роботи зі створення звукометричного комплексу РАЗК «1АР1 «Положення-2»» на базі транспортера МТ-ЛБу. 20 лютого 2013 року комплекс було офіційно прийнято на озброєння української армії під назвою 1АР1 «Положення-2»[8][9].

В серпні 2013 року військова прокуратура Києва висунула СКБ вимогу щодо повернення біля 400 тис. гривень, які були раніше виділені на розробку РАЗК «Положення-2», що ускладнило господарське становище підприємства[10]. В листопаді 2013 року СКБ «Молнія» звернулося до господарського суду Києва з позовом проти міністерства оборони України, з вимогою відшкодувати витрати підприємства розміром близько 8 млн гривень за роботи з модернізації техніки для міністерства оборони України[1], але програло процес[11]. В результаті, СКБ не змогло розпочати виробництво комплексів «Положення-2» і в 2014 році зупинило виробництво[12].

В липні 2014 року командир в/ч В1060 полковник В. Ш. Ісмаїлов звернувся з проханням передати на баланс військової частини метеокомплект «Положення-2АМК» (який входив до складу комплексу «Положення-2») для використання в зоні АТО, але передача не відбулася, оскільки комплекс вже було передано у власність міністерства оборони України[13].

У вересні 2015 року повідомлялося, що виробництвом автоматизованого звукометричного комплексу артилерійської розвідки «Положення-2» від СКБ «Блискавка» займатиметься львівський завод «Лорта».[14]

У січні 2016 року повідомлялося, що «Укроборонпром» планує розгорнути серійне виробництво нових контрбатарейних радарів, в тому числі й комплекс артилерійської розвідки «Положення-2» від СКБ «Блискавка».[15]

У грудні 2016 року з'явилося повідомлення, що СКБ «Молнія» опинилося на межі закриття. Фахівці СКБ перемістилися в НДІ «Шторм».[16]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Генералы не рассчитались с одесскими конструкторами за электронные «уши» для артиллерии [Архівовано 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // "Думская.NET" от 26 ноября 2013
  2. ↑ а б в г "Молния", специальное конструкторское бюро, казенное предприятие // Предприятия оборонно-промышленного комплекса России и стран СНГ. Справочник. изд. 4-е, пер. М., 2008. стр.204
  3. ↑ Постанова Кабінету міністрів України № 83 від 4 березня 2015 р. «Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави». Архів оригіналу за 12 квітня 2017. Процитовано 17 жовтня 2017.
  4. ↑ Закон України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації». Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 17 жовтня 2017.
  5. ↑ Установки пусковые для фейерверков [Архівовано 15 квітня 2018 у Wayback Machine.] // официальный сайт СКБ «Молния»
  6. ↑ Постанова Кабінету міністрів України № 911 від 21 серпня 1997 р. «Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави». Архів оригіналу за 7 грудня 2016. Процитовано 17 жовтня 2017.
  7. ↑ Постанова Кабінету міністрів України № 223 від 21 березня 2012 р. «Про реорганізацію казенних підприємств»
  8. ↑ На вооружение украинской армии принят новый разведывательный акустический комплекс [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] // ЦАМТО от 15 апреля 2013
  9. ↑ «когда первые „Положения-2“ поступят в войска, пока неизвестно. „К сожалению, в оборонном бюджете на этот год средств на закупку наших комплексов нет“ — посетовал в интервью „Думской“ директор „Молнии“ Владимир Мингалев… Разработку „Положения-2“ одесское конструкторское бюро начало в далеком 1995-м, а завершило в декабре прошлого года»
    Украинская армия получит электронные «уши» одесского производства (фото) [Архівовано 10 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Думская. NET» от 11 апреля 2013
  10. ↑ Прокуратура хочет отобрать у одесских конструкторов деньги, которые им дали на разработку электронных «ушей» для армии [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] // «Думская. NET» от 8 августа 2013
  11. ↑ Одесские разработчики электронных «ушей» для артиллерии не смогли выбить из Минобороны 8 млн грн [Архівовано 24 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Думская. NET» от 3 апреля 2014
  12. ↑ В Одессе фактически уничтожено оборонное конструкторское бюро, делавшее «уши» для украинской артиллерии [Архівовано 20 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Думская. NET» от 13 октября 2014
  13. ↑ Г. С. Ранченко, С. М. Семчишин. Автоматизированные портативные метеорологические комплексы для подразделений танковых, механизированных, ракетных, высокомобильных войск и артиллерии // Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ. Збірник тез доповідей Міжнародної науково-технічної конференції (Львів, 14-15 травня 2015 року). Львів: АСВ, 2015. стор.9
  14. ↑ У Львові виготовлятимуть «електронні вуха» для українських артилеристів (укр.). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 27 листопада 2017.
  15. ↑ “Укроборонпром” планує розгорнути серійне виробництво нових контрбатарейних радарів - Народна армія (укр.). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 27 листопада 2017.
  16. ↑ Одеське конструкторське бюро, яке виготовляє унікальну військову техніку, опинилося на межі закриття. ipress.ua (англ.). Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 27 листопада 2017.

Література й джерела[ред. | ред. код]

  • Руководство по боевой работе подразделений звуковой разведки артиллерии. М.: Воениздат, 1981.
  • Ukrainian defense industry // «Ukrainian Defense Review», № 1 (January — March) 2013. pages 8–15

Зовнішні посилання[ред. | ред. код]

СКБ «Молнія»
у соціальних мережах
СКБ «Молнія» на сайті Facebook
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=СКБ_«Молнія»&oldid=37725418