Перейти до вмісту

Молнія (ракета-носій)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Молнія
Призначеннявиведення апаратів до Місяця, Марса, Венери, на високоеліптичні орбіти
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
вартість запуску ()39 млн доларів у цінах 1985 року
Розміри
Висота40 м
Діаметр2,99 м
Маса303 500 кг
Ступенів4
Вантаж
Вантаж на
трансмарсіанську траєкторію
900 кг
Споріднені ракети
РодинаР-7
Історія запусків
Статуснедіюча
КосмодромиБайконур
Всього запусків20 360 (загалом - для різних модифікацій)
Успішних8
Невдалих11
Частково невдалих1
Перший запуск10 жовтня 1960
Останній запуск3 грудня 1965
Перший ступінь - Блоки Б, В, Г, Д
Довжина19 м
Діаметр2,68 м
Маса порожнього3800 кг
Повна маса43 400 кг
Двигуни4 РД-107
Тяга995 300 кН
Тривалість горіння119 с
Паливорідкий кисень/гас
Другий ступінь - Блок А
Довжина28 м
Діаметр2,99 м
Маса порожнього6800 кг
Повна маса100 500 кг
Двигуни1 РД-108
Тяга941 000 кН
Тривалість горіння301 с
Паливорідкий кисень/гас
Третій ступінь - Блок І
Довжина2,84 м
Діаметр2,56 м
Маса порожнього2000 кг
Повна маса24 300 кг
Двигуни1 РД-0108
Тяга294 000 кН
Тривалість горіння200 с
Паливорідкий кисень/гас
Четвертий ступінь - Блок Л
Довжина2,84 м
Діаметр2,56 м
Маса порожнього1080 кг
Повна маса5100 кг
Двигуни1 11Д33
Тяга65,41 кН
Тривалість горіння192 с
Паливорідкий кисень/гас

«Молнія»[1] (рос. Молния, укр. Блискавка, індекс ГРАУ — 8К78) — радянська одноразова чотириступенева ракета-носій середнього класу сімейства Р-7, розроблена в ОКБ-1[2]. 1960 року виробництво було припинено.

Історія створення

[ред. | ред. код]

Спроєктована ОКБ-1 в 1959 — 1960 роках, вироблялася ГНП РКЦ «ЦСКБ-Прогресс». Розроблялась для запуску міжпланетних апаратів на Венеру та Марс[3].

Практичне застосування ракети носії типу «Молнія» було в межах програми Е-6, де вони замінили попереднє покоління ракет типу «Луна». Метою цієї програми було виконання м'якої посадки на Міся ць. Таким чином, початкові модифікації цих ракет були носіями для місячних апаратів від «Луна-4» до «Луна-9».

«Молнія» стала широко відомою після запусків супутників зв'язку «Молнія-1» на високоеліптичні орбіти. Пізніше використовувалася також для запусків супутників системи попередження про ракетний напад (СПРН) «Око» також на синхронні високоеліптичні орбіти.

1965 року після модернізації двигунів першого та другого ступенів нову модифікацію назвали «Молнія-М». Даний варіант в програмі Е-6 застосовувався для пуску апаратів, зокрема від «Луна-10» до «Луна-14».

З 1963 по 1965 рік відбулася серія випробувань іншої модифікації, «Молнія-Л», що мала п'ять ступенів. Цей варіант також використовувався в програмі Е-6.

Останній запуск ракети на базі «Молнія-М» відбувся 30 вересня 2010 року з космодрому Плесецьк, експлуатація таких ракет була зупинена. Наступним типом ракет, що замінили «Молнію» став «Союз-2».

За всю історію були запущені 320 ракет типу «Молнія» різних модифікацій[4].

Список запусків

[ред. | ред. код]

З 10 жовтня 1960 року по 3 грудня 1965 року з космодрому Байконур відбулось 20 запусків ракети-носія «Молнія»[3].

№ Дата Апарат Примітки
1 10.10.1960 «Марс 1960А» (1М № 1) Перша радянська спроба міжпланетного запуску. Спрацювала система аварійного підриву ракети.
2 14.10.1960 «Марс 1960Б» (1М № 2) Друга радянська спроба міжпланетного запуску. Не увімкнувся двигун третього ступеня.
3 04.02.1961 «Супутник-7» (Венера 1ВА № 1) Третій ступінь вивів апарат на проміжну орбіту. Не увімкнувся четвертий ступінь для польоту до Венери.
4 12.02.1961 «Венера-1» (1ВА № 2, «Супутник-8») Перший у світі космічний апарат, запущений до Венери.
5 25.08.1962 «Супутник-19» (Венера 2МВ-1 № 1) Четвертий ступінь ракети-носія працював менше запланованого часу, апарат залишився на орбіті Землі.
6 01.09.1962 «Супутник-20» (Венера 2МВ-1 № 2) Не відкрився клапан подачі палива в четвертому ступені.
7 12.09.1962 «Супутник-21» (Венера 2МВ-2 № 1) Не увімкнувся двигун четвертого ступеня.
8 24.10.1962 «Супутник-22» (Марс-2 МВ-4 № 1) Вибухнув двигун четвертого ступеня і пошкодив апарат.
9 01.11.1962 «Марс-1» (2МВ-4 № 2, «Супутник-23») Перший вдалий радянський запуск до Марса.
10 04.11.1962 «Супутник-24» (Марс 2МВ-3 № 1) Не увімкнувся двигун четвертого ступеня.
11 11.11..1963 «Космос-21» (Венера 3МВ-1А № 1) Під час перебування на орбіті четвертий ступінь втратив правильну позицію.
12 04.06.1964 «Молнія-1 № 2» Перша спроба запуску першого радянського супутника зв'язку.
13 22.08.1964 «Космос-41» (Молнія-1 № 1) Вдалий запуск першого радянського супутника зв'язку. Збій в роботі антен апрата не дозволив використати його за призначенням.
14 30.11.1964 «Зонд-2(інші мови)» (Марс 3МВ-4А № 2) Вдалий запуск апрата до Марса. Збій у роботі системи зв'язку у квітні 1965 року.
15 10.04.1965 Луна Є-6 № 8 Збій в роботі двигуна третього ступеня.
16 23.04.1965 Молнія-1-01 Перший оприлюднений запуск радянського супутника зв'язку.
17 18.07.1965 «Зонд-3» (Марс 3МВ-4А № 3) Вдалий запуск апарата до Марса з прольотом біля Місяця. Апарат вийшов на геліоцентричну орбіту.
18 04.10.1965 «Луна-7[ru]» (Є-6 № 11) Вдалий запуск апарата для м'якої посадки на Місяць, апарат розбився при посадці.
19 14.10.1965 Молнія-1-02 Другий супутник типу «Молнія-1».
20 03.12.1965 «Луна-8[ru]» (Є-6 № 12) Вдалий запуск апарата для м'якої посадки на Місяць, апарат розбився при посадці.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Космічний радіозв'язок [Архівовано 11 березня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2026. — ISBN 966-02-2074-X.
  2. ↑ Harvey, Brian (5 липня 2007). Russian Planetary Exploration: History, Development, Legacy and Prospects (англ.). Springer Science & Business Media. ISBN 978-0-387-49664-1.
  3. 1 2 Molniya (8K78). Gunter's Space Page (англ.). Процитовано 1 жовтня 2024.
  4. ↑ Molniya and Soyuz with upper stages. Gunter's Space Page (англ.). Процитовано 30 вересня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]