Молодило

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Молодило
Sempervivum in Botanical garden, Minsk 20.jpg
Молодило (Sempervivum)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Ломикаменецвіті (Saxifragales)
Родина: Товстолистові (Crassulaceae)
Підродина: Sempervivoideae
Триба: Semperviveae
Рід: Молодило (Sempervivum)
L., 1753
Види

≈ 50, див. розділ Види

Sempervivum distribution map.png
Карта ареалу молодила
Синоніми

Diopogon Jord. & Fourr.
Jovibarba (DC.) Opiz

Commons-logo.svg Вікісховище: Sempervivum

Молодило (Sempervivum) — рід сукулентих рослин родині товстолистих (Crassulaceae).

Народні назви[ред. | ред. код]

Червонолистий сорт молодила

Молодило, крім латинської назви «завжди живий», має ще й народні назви — «кам'яна троянда» і «заяча капуста». Вони досить точно характеризують цю незвичайну рослину. Французи називають її «бородою Юпітера», англійці — «квочкою з курчатами».

Біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Молодило зростає як скупчення багаторічних вічнозелених соковитих рослин. Розмір сферичної або напівсферичної розетки листя — від 0,5 см у Sempervivum arachnoideum або globiferum і до 22 см у Sempervivum grandiflorum, але найчастіше 3-6 см. Листки чергові, м'ясисті, соковиті, зібрані на неплідних пагонах у густі, майже кулясті прикореневі розетки. Квітки 6—20-членні, правильні, двостатеві, жовтуваті, рожеві або пурпурові в щиткоподібно-волотистих суцвіттях. Плід — листянка. Під час цвітіння молодило випускає квітконіс розміром від 3 см (Sempervivum minutum) до 50 см (Sempervivum tectorum) заввишки, але зазвичай від семи до двадцяти сантиметрів заввишки.

Систематика[ред. | ред. код]

Розрізняють близько 40 видів, що входять до двох секцій — Jovibarba і Sempervivum. У деяких джерелах Jovibarba (укр. Борідник) розглядають як окремий рід.

Поширення[ред. | ред. код]

Батьківщина молодила — гори Південної та Центральної Європи, Кавказу та Малої Азії. Ростуть здебільшого в горах — на скелях, рідше — на пісках.

Поширення в Україні[ред. | ред. код]

В Україні — 4 види, серед яких найпоширенішим є молодило руське (Sempervivum ruthenicum). Зростає в соснових лісах, на пісках, скелях; на Поліссі — зрідка, в Лісостепу і в північній частині Степу — частіше. Молодила гірське (Sempervivum montanum)[1] і мармурове[2] занесені до Червоної книги України. Також до Червоної книги України входять Борідник шерстистоволосистий (Jovibarba hirta (L.) Opiz)[3] і Борідник паростковий (Jovibarba sobolifera (Sims.) Opiz).[4] Борідник (Jovibarba) згідно з сучасною систематикою включений як секція до роду Молодило (Sempervivum). То ж Jovibarba sobolifera (Борідник паростковий) є синонімом Sempervivum globiferum L. (укр. Молодило кулясте),[5] а Jovibarba hirta (L.) Opiz (Борідник шерстистоволосистий) є синонімом Sempervivum globiferum subsp. hirtum (L.) 't Hart & Bleij (укр. Молодило кулясте, підвид шерстистоволосисте).[6] В україномовній літературі описується лікарська рослина Sempervivum soboliferum (укр. Молодило звичайне, або паросткове), що також є синонімом Sempervivum globiferum L.[7]

Молодило, як і всі сукуленти, справжній спартанець: його не лякає літня спека, не потребує зимового вкриття, стійко витримує всі примхи погоди. Найкомфортніше рослина почувається на сонячних місцях та бідних супіщаних, багатих вапном, добре дренованих ґрунтах. За таких умов молодило утворює прекрасний килим з «кам'яних троянд».

Головний ворог молодила — надлишок вологи. Особливо небезпечна вона взимку: накопичується в розетках рослин і може призвести до їх загибелі. У зв'язку з цим деякі спеціалісти рекомендують робити на зиму сухі укриття. Щоправда, звичайні укривні матеріали: хвоя, листя і стебла кукурудзи — призводять до випрівання рослин.

Застосування[ред. | ред. код]

Декоративне використання[ред. | ред. код]

Композиція з молодил в Гетеборзькому ботанічному саду

Деякі види вирощують як декоративні. Виведено близько 3000 сортів. Серед них є і такі, що успішно зимують у наших умовах.

Молодило покрівельне (Sempervivum tectorum) — найпопулярніший вид у квітникарів. У давній Європі цими рослинами засаджували покрівлі будинків, аби захистити їх від ударів блискавки. Звідси й така назва. Його саджали на даху тому, що цю рослинку було присвячено древньому богу грому і блискавки — Тору, люди вірили, що страшний бог не буде метати свої блискавки на дахи будинків, де росте присвячена йому рослина[8].

Декоративний сорт молодила
Молодило сорту 'Rubin'
Жива стінка із сукулентів. Складена, зокрема, із молодила з ечеверіями і товстянками

Цей вид став первинним матеріалом для селекціонерів: на його основі виведено багато сортів різних кольорів. Розетки у молодила можуть бути чисто-зеленими, голубими, темно-фіолетовими. Існують сорти з двокольоровим листям: рожево-пурпуровим, зеленим з червоними кінчиками. З кожним роком з'являються все нові і нові сорти з різноманітними відтінками.

Молодило широко використовують у дизайні садиби, зокрема висаджують з південного боку альпійської гірки. Є і такі аматори, які створюють незвичайні живі картини із сотень розеток молодила.

Мініатюрні та інші види молодила з успіхом вирощують і в кімнатах. Серед них Sempervivum arachnoideum (молодило павутинисте), Sempervivum tectorum (молодило покривельне), Sempervivum marmoreum (молодило мармурове), Sempervivum atlanticum (молодило атлантичне), Sempervivum wulfenii (молодило Вульфена) та інші.

Розетка молодила зацвітає через кілька років після посадки, після чого відмирає, залишаючи декілька дочірніх розеток.

Молодило вирощують в яскраво освітленому місці. Як ґрунт можна використовувати суміш з листяної землі і піску у пропорції 2:3. Полив влітку помірний, взимку рідкий. Узимку в період спокою утримують при 5-10 °C.

У харчуванні[ред. | ред. код]

Здавна в селах навесні з нього варили перші щі[8]. Розетки листя молодила за смаком нагадують брюссельську капусту[8].

Розмноження[ред. | ред. код]

Розмножується молодило дочірніми розетками і досить рідко насінням. Більшість видів молодила — монокарпіки, тобто цвітуть лише один раз у житті: після достигання насіння материнська розетка відмирає. Але до того часу навколо неї утворюються численні молодші розетки.

Дочірні розетки садять акуратно розкладаючи на перекопаний ґрунт і притискаючи. Рекомендують виконувати це восени або весною. Розмножують також стебловими або листковими живцями.

Види[ред. | ред. код]

  1. Sempervivum altum Turrill
  2. Sempervivum annae Gurgen.
  3. Sempervivum arachnoideum L.
  4. Sempervivum armenum Boiss. & A.Huet
  5. Sempervivum artvinense Muirhead
  6. Sempervivum atlanticum (Ball) Ball
  7. Sempervivum atropatanum J.Parn.
  8. Sempervivum borissovae Wale
  9. Sempervivum brevipilum Muirhead
  10. Sempervivum calcareum Jord.
  11. Sempervivum caucasicum Rupr. ex Boiss.
  12. Sempervivum cernochii Niederle
  13. Sempervivum charadzeae Gurgen.
  14. Sempervivum ciliosum Craib
  15. Sempervivum davisii Muirhead
  16. Sempervivum dolomiticum Facchini
  17. Sempervivum dzhavachischvilii Gurgen.
  18. Sempervivum ekimii Karaer
  19. Sempervivum ermanicum Gurgen.
  20. Sempervivum gillianii Muirhead
  21. Sempervivum glabrifolium Boriss.
  22. Sempervivum globiferum L.
  23. Sempervivum grandiflorum Haw.
  24. Sempervivum herfriedianum Neeff
  25. Sempervivum heuffelii Schott
  26. Sempervivum ingwersenii Wale
  27. Sempervivum iranicum Bornm. & Gauba
  28. Sempervivum ispartae Muirhead
  29. Sempervivum kosaninii Praeger
  30. Sempervivum leucanthum Pančić
  31. Sempervivum marmoreum Griseb.
  32. Sempervivum minus Turrill ex Wale
  33. Sempervivum minutum (Kunze ex Willk.) Nyman ex Pau
  34. Sempervivum montanum L.
  35. Sempervivum ossetiense Wale
  36. Sempervivum pisidicum Pesmen & Güner
  37. Sempervivum pittonii Schott, Nyman & Kotschy
  38. Sempervivum pumilum M.Bieb.
  39. Sempervivum riccii Iberite & Anzal.
  40. Sempervivum ruthenicum Schnittsp. & C.B.Lehm.
  41. Sempervivum soculense D.Donati & G.Dumont
  42. Sempervivum sosnowskyi Ter-Chatsch.
  43. Sempervivum staintonii Muirhead
  44. Sempervivum tectorum L.
  45. Sempervivum transcaucasicum Muirhead
  46. Sempervivum vicentei Pau
  47. Sempervivum wulfenii Hoppe ex Mert. & W.D.J.Koch

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Молодило гірське Sempervivum montanum L. (incl. S. montanum L. subsp. carpaticum Wettst. ex Hayek, S. carpathicum Wettst. ex Prodan non G.Reuss) // Червона книга України (видання 2009 року). Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 16 січня 2014. 
  2. Молодило мармурове Sempervivum marmoreum [[Griseb.]] (S. schlehanii Schott) // Червона книга України (видання 2009 року). Архів оригіналу за 8 листопада 2014. Процитовано 18 січня 2014. 
  3. Борідник шерстистоволосистий Jovibarba hirta (L.) Opiz (J. preissiana (Domin) Omelczuk et Czopik, J. hirta (L.) Opiz subsp. preissiana (Domin) Soó, Sempervivum hirtum L.) // Червона книга України (видання 2009 року). Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 24 січня 2016. 
  4. Борідник паростковий Jovibarba sobolifera (Sims.) Opiz // Червона книга України (видання 2009 року). Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 24 січня 2016. 
  5. Jovibarba sobolifera на сайті «The Plant List» [Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  6. Jovibarba hirta на сайті «The Plant List» [Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  7. Sempervivum soboliferum на сайті «The Plant List» [Архівовано 24 січня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  8. а б в (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.

Джерела[ред. | ред. код]