Молодший технік-лейтенант

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Red Army flag.svg
Молодший технік-лейтенант
РСЧА СРСР
Нашивки Радянські військові звання
Існування 1942/43-1971
Категорія звань Молодший офіцерський (військово-інженерний) склад
Флот Молодший лейтенант
Сухопутні війська/ВПС Молодший лейтенант
Військово-інженерний склад сухопутних сил Молодший інженер-лейтенант (1960-1971)
Військово-інженерний корабельний склад ВМС Молодший інженер-лейтенант (1940-1971)

Молодший технік-лейтенант (від грец. techne — мистецтво, майстерність; і фр. lieu tenant — заступник, від lieu — місце і tenant — «посідає») — найнижче військове звання молодшого начальницького інженерного складу в Радянській армії з 1942 до 1971.

Еквівалентом звання серед командного складу було: у сухопутних силах та ВМС було звання молодший лейтенант. Серед військово-технічного складу РСЧФ відповідним званням у 1942—1971 роках було молодший інженер-лейтенант.

Молодший технік-лейтенант нижче за рангом ніж технік-лейтенант.

Історія використання[ред. | ред. код]

Додаток 1 Статуту внутрішньої служби РСЧА 1937 року («УВС-37») «Малюнки петличні знаків-емблем»

Введення 1942/43[ред. | ред. код]

У 1942 році у РСЧА та у ВМФ (некорабельний склад) вводяться нові військові звання для інженерно-технічного складу, більш наближені до загальновійськових. Замість звання молодший воєнтехнік вводиться звання молодший технік-лейтенант[1].

Звання введене постановою ДКО СРСР:

  • від 22 січня 1942 № 1180сс «Питання військово-повітряних сил Червоної Армії» звання молодший технік-лейтенант інженерно-авіаційної служби;
  • від 4 квітня 1942 № 1528 «Про введення персональних військових звань інженерно-технічному складу ВПС ВМФ» і наказом НК ВМФ від 10 квітня 1942 ті самі звання вводились в ВМФ СРСР;
  • від 3 березня 1942 № 1381 «Про введення персональних військових звань інженерно-технічному складу артилерії Червоної Армії» і наказом військового комісаріату оборони СРСР №68 від 4 березня 1942 звання молодший технік-лейтенант інженерно-артилерійської служби.
  • від 7 березня 1942 № 1408 «Про введення персональних військових звань інженерно-технічному складу автобронетанкових військ Червоної армії» і наказом військового комісаріату оборони СРСР № 71 від 8 березня 1942 вводилися звання інженерно-технічного складу, зокрема молодший технік-лейтенант інженерно-танкової служби.

Еквівалентом звання молодшого техніка-лейтенанта серед інженерно-технічного складу ВМС (корабельний склад) був «молодший інженер-лейтенант» (введено в 1940 році).

1960[ред. | ред. код]

Згідно з Уставом внутрішньої служби від 1960 року, відбулося розмежування військових звань офіцерів з вищою та середньою освітою. Офіцери з вищою військово-технічною (технічною) освітою встановлювалися нові звання (молодший інженер-лейтенант, інженер-лейтенант, старший інженер-лейтенант). Також підтверджувалися раніше існуючі ( інженер-капітан, інженер-майор та інші). Для офіцерів, які мали середню військово-технічну (технічну) освіту, залишалися попередні звання (молодший технік-лейтенант, технік-лейтенант, старший технік-лейтенант, капітан технічної служби і далі до полковника технічної служби [2]).

Скасування звання (1971)[ред. | ред. код]

Згідно указу Президії Верховної Ради СРСР від 18 листопада 1971 року відбувається уніфікація військових звань. Серед іншого, змінам піддалися звання старших та молодших офіцерів, звання яких починалися зі слова «інженер-», а також «технік-» замінювалися на нові аналогічні, з додаванням «-інженер» наприкінці звання.

Внаслідок цього молодші інженери-лейтенанти, а також молодші техніки-лейтенанти стають молодшими лейтенантами-інженерами[3].

Знаки розрізнення[ред. | ред. код]

Для даного звання на погонах, притаманних для молодших офіцерів (з одним просвітом), розміщувалося по одній малій п'ятипроменевій зірочці. Самі погони несли на собі технічну емблему.

Співвідношення[ред. | ред. код]

Див також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ахромеев 1986:272—863.
  2. Ганичев 1989:90—144.
  3. Ганичев 1989:94—144.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Военный энциклопедический словарь / Маршал Советского Союза Н. В. Огарков — председатель. — М. : Воениздат, 1984. — 863 с. — 300 000 прим. (рос.)
  • Советский энциклопедический словарь. 3-е изд / А.М. Прохоров — гл. ред. — М. : Сов. энциклопедия, 1985. — 1600 с. — 1 000 000 прим. (рос.)
  • Мурашев Г. А. Титули, чини, нагороди. 3-є видання. — СПб.: ТОВ «Видавництво «Полігон», 2003. — 347[5]с. іл. 16 стор. Кол.іл. (Історична бібліотека) — ISBN 5-89173-148-7 (рос.)
  • Военный энциклопедический словарь. Издание второе / Маршал Советского Союза С. Ф. Афромеев — председатель. — М. : Воениздат, 1986. — 863 с. — 150 000 прим. (рос.)
  • Ганичев П.П. Воинские звания. — М. : ДОСААФ, 1989. — 144 с. — 100 000 прим. — ISBN 5-7030-0073-4.
Молодше звання
-
Red Army flag.svg
Військово-технічний склад РСЧА
СРСР

(1942/43-1971)
Молодший технік-лейтенант
Старше звання
Технік-лейтенант