Молочанськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Молочанськ
Молочанськ
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Запорізька область
Район/міськрада Молочанська міська рада
Код КОАТУУ 2325210100
Засноване 1803 р. як Гальбштадт
Статус міста з 1938 року
Населення 6781 (01.02.2015) [1]
Площа 8.5 км²
Густота населення 798 осіб/км²
Поштові індекси 71716—717
Телефонний код +380-6178
Координати 47°12′16″ пн. ш. 35°35′45″ сх. д. / 47.20444° пн. ш. 35.59583° сх. д. / 47.20444; 35.59583Координати: 47°12′16″ пн. ш. 35°35′45″ сх. д. / 47.20444° пн. ш. 35.59583° сх. д. / 47.20444; 35.59583
Висота над рівнем моря 32 м
Водойма р. Молочна
День міста 21 вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Молочанськ (до 1974 — Полугород)
До станції 2 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 142 км
 - автошляхами 97,5 км
До Києва
 - автошляхами 612 км
Міська влада
Адреса 71716, Запорізька обл., Токмацький р-н, м. Молочанськ, вул. Тельмана, 9
Міський голова Вольвоч Владимир Олександрович

Молоча́нськ (до 1915Гальбштадт) — місто на річці Молочна, в Токмацькому районі Запорізької області, адміністративний центр однойменної міської ради, до якої не входять інші населені пункты.

Відстань до обласного центру — 97 км. З ним місто з'єднують автомобільні шляхи Р37 і E105.

Історія[ред.ред. код]

За давніх часів на степових просторах Приазов'я мешкали кочові племена. Поблизу Молочанська розкопано 42 кургани, в яких виявлено 434 поховання: доби бронзи (III—І тисячоліття до н. е.), скіфські (IV–III ст. до н. е.), сарматські (II ст. до н. е.— II ст. н. е.) та печенізько-половецькі (XXIII ст. н. е.).

До кінця XVIII ст. місцевість була під владою Кримського ханства, її займали ногайські племена.

На місці, де нині розташоване місто Молочанськ, з 1804 існувала друга в Російській імперії менонітська колонія Гальбштадт (нім. Halbstadt "Півмісто"), заснована переселенцями з Пруссії, запрошеними царем Павлом І на лівому березі Молочної. У перший рік вона охоплювала 10 поселень. До 1928 звали ще колонію (у її склад входили 57 сіл) — Молочна.

У Молочну у 18031806 іммігрувало 365 менонітських сімей; у 18191820 — ще 254 сімей. Кінець менонітській імміграції настав у 1835: у той час уже було до 1200 менонітських сімей (приблизно 6 тис. осіб). Поселення займало 1750 км².

Поселення Гальбштадт у 1804-1871 було центром Молочанського менонітського округу, який охоплював німецькі менонітські колонії середньої течії ріки Молочної (Бердянський повіт Таврійської губернії). Після ліквідації округу на його терені були створені Гальбштадтська та Гнаденфельдська волості.

У першій половині XIX ст. найважливішою галуззю господарства в колонії було вівчарство, яке потім поступилося місцем хліборобству. Колоністи займалися також са­дівництвом і шовківництвом. Щорічне виробництво шовку-сирцю в Гальбштадті становило близько 200 пудів.

1832 року місцевий підприємець Нейфельд спорудив пивоварню й оцтовий завод. Згодом було засновано ґуральню, суконну та шовкомотальну фабрики.

У 1860-х роках купці Франц і Шредер заснували завод, що ви­робляв косарки, молотарки, сівалки, плуги, цегельно-черепичні преси. Згодом тут відкрили чавуноливарний цех, який випускав литво, поршні, циліндри тощо. На заводі працювало близько 200 ро­бітників.

1880 року створили крохмальний завод, який виготовляв ще й декстрин і рисову пудру.

На початку 1880-х років від Гальбштадта відокремився виселок Ней-Гальбштадт. Тут оселилися власники міських підприємств, містилося волосне правління, якому були підпорядковані 32 німецькі колонії з на­селенням 16,7 тис. осіб, діяли заводи фірми «Франц і Шредер».

В 1918 році місто входило до складу Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань місто надовго окуповано радянськими загарбниками.

Унаслідок погромів і депортацій царських і радянських часів (менонітів вважали симпатиками німецьких загарбників) їхнє число зменшилося, і нині район заселений переважно українцями та росіянами. У 1880-х роках перша хвиля менонітів з півдня України емігрувала в Канаду, де вони засновували однойменні зі своїми колишніми села в провінції Манітобі, яка тоді широко відкривала двері іммігрантам-фермерам з Європи для освоєння цілинних степів. Після Другої світової війни долучилася до них і друга хвиля менонітських емігрантів, які за свою непохитну віру в Бога пережили примусове переселення та комуністичний терор у СРСР.

Про історію менонітів та їхнє переселення в Канаду писав Арнольд Дікк.

За часів райхскомісаріату Україна у серпні 1941 — жовтні 1943 років Гальбштадт був центром Гальбштадтської округи у Дніпропетровському генеральному окрузі.

Радянські війська зайняли місто 20 вересня 1943 року.

З 24 серпня 1991 року у складі незалежної України.

В ніч проти 17 березня 2015 у місті невідомі завалили пам'ятник Леніну [2].

Персоналії[ред.ред. код]

У місті народився Карпов Володимир Федорович — директор виробничого об'єднання «Ждановтяжмаш», Герой Соціалістичної Праці.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.