Молочанськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Молочанськ
Molochansk gerb.png Molochansk prapor.png
Герб Молочанська Прапор Молочанська
Molochans'k Nimets'ka Shkola 03 Shevchenka (YDS 8689).JPG
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Запорізька область
Район Молочанська міська рада
Код КОАТУУ 2325210100
Засноване 1803 р. як Гальбштадт
Статус міста з 1938 року
Населення 6627 (01.01.2017)[1]
Площа 8,5 км²
Густота населення 780 осіб/км²
Поштові індекси 71716—717
Телефонний код +380-6178
Координати 47°12′16″ пн. ш. 35°35′45″ сх. д. / 47.20444° пн. ш. 35.59583° сх. д. / 47.20444; 35.59583Координати: 47°12′16″ пн. ш. 35°35′45″ сх. д. / 47.20444° пн. ш. 35.59583° сх. д. / 47.20444; 35.59583
Висота над рівнем моря 32 м
Водойма р. Молочна
День міста 21 вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Молочанськ (до 1974 — Полугород)
До станції 2 км
До обл./респ. центру
 - залізницею 142 км
 - автошляхами 97,5 км
До Києва
 - автошляхами 612 км
Міська влада
Адреса 71716, Запорізька обл., Токмацький р-н, м. Молочанськ, вул. Щаслива, 9
Міський голова Вольвоч Владимир Олександрович

Commons-logo.svg Молочанськ у Вікісховищі

Карта
Молочанськ. Карта розташування: Україна
Молочанськ
Молочанськ
Молочанськ. Карта розташування: Запорізька область
Молочанськ
Молочанськ

Молоча́нськ (до 1915 та в 19411943 — Гальбштадт) — місто на річці Молочна в Токмацькому районі Запорізької області, адміністративний центр однойменної міської ради, до якої не входять інші населені пункти. Населення — 6627 осіб (2017).

Географія[ред. | ред. код]

Місто Молочанськ розташоване в місці злиття річок Токмак і Чингул в річку Молочна, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Кутузівка, нижче за течією на відстані 0,5 км розташоване село Виноградне. Річки в цьому місці звивисті, утворюють лимани, стариці та заболочені озера.

Відстань від Молочанську до обласного центру — 97 км (автошляхами), залізницею — 142 км.

Історія[ред. | ред. код]

За давніх часів на степових просторах Приазов'я мешкали кочові племена. Поблизу Молочанська розкопано 42 кургани, в яких виявлено 434 поховання: доби бронзи (III—І тисячоліття до н. е.), скіфські (IV–III ст. до н. е.), сарматські (II ст. до н. е.— II ст. н. е.) та печенізько-половецькі (XXIII ст. н. е.).

До кінця XVIII століття місцевість була під владою Кримського ханства, її займали ногайські племена.

На місці, де нині розташоване місто Молочанськ, з 1804 року існувала друга в Російській імперії менонітська колонія Гальбштадт (нім. Halbstadt «Півмісто»), яка заснована переселенцями з Пруссії, запрошеними царем Павлом І на лівому березі Молочної. У перший рік вона охоплювала 10 поселень. До 1928 року ще одна колонія (у її склад входили 57 сіл) — Молочна.

У Молочну впродовж 18031806 років іммігрувало 365 менонітських родин; у 18191820 роках — ще 254 родин. Кінець менонітській імміграції настав у 1835 році. На той час вже поселення складало до 1200 менонітських родин (приблизно 6 тис. осіб). Поселення займало 1750 км².

Поселення Гальбштадт впродовж 1804-1871 років було центром Молочанського менонітського округу, який охоплював німецькі менонітські колонії середньої течії річки Молочної (Бердянський повіт Таврійської губернії). Після ліквідації округу на його терені були створені Гальбштадтська та Гнаденфельдська волості.

У першій половині XIX століття найважливішою галуззю господарства в колонії було вівчарство, яке потім поступилося місцем хліборобству. Колоністи займалися також садівництвом і шовківництвом. Щорічне виробництво шовку-сирцю в Гальбштадті становило близько 200 пудів.

Млин Вільямса (межа XIX-XX ст.)

1832 року місцевий підприємець Нейфельд спорудив пивоварню й оцтовий завод. Згодом було засновано ґуральню, суконну та шовкомотальну фабрики.

У 1860-х роках купці Франц і Шредер заснували завод, що виробляв косарки, молотарки, сівалки, плуги, цегельно-черепичні преси. Згодом тут відкрили чавуноливарний цех, який випускав литво, поршні, циліндри тощо. На заводі працювало близько 200 робітників.

1880 року створили крохмальний завод, який виготовляв ще й декстрин і рисову пудру.

На початку 1880-х років від Гальбштадта відокремився виселок Ней-Гальбштадт. Тут оселилися власники міських підприємств, містилося волосне правління, якому були підпорядковані 32 німецькі колонії з населенням 16,7 тис. осіб, діяли заводи фірми «Франц і Шредер». У 1880-х роках перша хвиля менонітів з півдня України емігрувала в Канаду, де вони засновували однойменні зі своїми колишніми села в провінції Манітобі, яка тоді широко відкривала двері іммігрантам-фермерам з Європи для освоєння цілинних степів. Після Другої світової війни долучилася до них і друга хвиля менонітських емігрантів, які за свою непохитну віру в Бога пережили примусове переселення та комуністичний терор у СРСР.

Палац Шредера

Про історію менонітів та їхнє переселення в Канаду писав Арнольд Дікк.

У 1913 році через Гальбштадт була прокладена залізниця. Після початку Першої світової війни у 1915 році Гальбштадт був перейменований на Молочанськ[2].

1918 року населенний пункт входив до складу Української Народної Республіки. Внаслідок поразки Перших визвольних повстань місто надовго окуповано радянськими загарбниками.

Через погроми і депортацію царських і радянських часів (менонітів вважали симпатиками німецьких загарбників, їхня чисельність зменшилася, і нині район заселений переважно українцями та росіянами.

1938 року Молочанськ отримав статус міста.

За часів рейхскомісаріату Україна у серпні 1941 — жовтні 1943 років Гальбштадт був центром Гальбштадтської округи у Дніпропетровській генеральній окрузі.

З 5 жовтня 1941 року місто було окуповане німецькими військами, в період окупації в ньому діяла філія німецької організації нім. «Volksdeutsche Mittelstelle», при якому було створено центральне реєстраційне бюро осіб німецької національності нім. «Deutsche Volksliste» (DVL), де проходила реєстрація німців з громадянством окупованих країн.

21 вересня 1943 року місто звільнено від гітлерівських німецьких військ радянськими військами Південного фронту в ході Донбаської операції.

З 1973 року в місті розпочали роботу Молочанський молочноконсервний комбінат, меблевий комбінат, гренажний завод, пивоварний завод, ливарно-механічний цех Токмацького заводу металогосподарчих виробів, плодорозплідник і держплемстанція.

З 24 серпня 1991 року Молочанськ у складі незалежної України.

Німецька школа

17 листопада 1993 року місто передано зі складу Токмацької міської ради до складу Токмацького району[3].

У березні 1995 року в місті знаходилася хлібна база № 74, яка була внесена до переліку підприємств, що мають загальнодержавне значення[4], у травні 1995 року Кабінет Міністрів України затвердив рішення про приватизацію держплемстанціі, як Молочанське міжрайонне виробниче об'єднання з племінної справи у тваринництві[5].

В ніч проти 17 березня 2015 року у місті невідомі завалили пам'ятник Леніну[6].

У 2016 році, згідно Закону України № 317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», змінені назви вулиць та провулків у Молочанську:[7]

Попередня назва Сучасна назва Попередня назва Сучасна назва
Вулиця Жовтнева Вулиця Сонячна Вулиця Калініна Вулиця Калинова
Вулиця Кірова Вулиця Ясна Вулиця Комсомольська Вулиця Зарічна
Вулиця Крупська Вулиця Широка Вулиця Леніна Вулиця Шкільна
Вулиця Нагорна Вулиця Піонерська Вулиця Піскова Вулиця Покровська
Вулиця Радянська Вулиця Дружби Вулиця Раскової Вулиця Аграрна
Вулиця Рози Люксембург Вулиця Паркова Вулиця Свердлова Вулиця Берегова
Вулиця Тельмана Вулиця Щаслива Вулиця Фрунзе Вулиця Фруктова
Вулиця Чапаєва Вулиця Центральна Вулиця Чекістів Вулиця Чарівна
Провулок Комсомольський Провулок Зарічний Провулок Пролетарський Провулок Козацький

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення
1959 1979 1989 2001 2016
10 771 10 082 9096 7964 6711


Розподіл населення за рідною мовою (2001)
українська російська
57,38% 42,28%

Економіка[ред. | ред. код]

Німецька жіноча гімназія
  • Молочанський плодорозплідник, ВАТ.
  • Молочанський молочноконсервний комбінат, ВАТ.
  • «Санпласт», ТОВ.
  • «Полібудінвест», ТОВ.
  • Молочанський дитячий санаторій, КП.
  • «Вілтек», ТОВ. (Вода: Молочанська).
  • Молочанський завод з виробництва напоїв та пива.
  • Молочанський меблевий комбінат, ПЗ.
  • ТОВ «Акватоп» Молочанський завод з виробництва мінеральної води «Молочанська 1832»

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

Лікарня німецької громади
  • Школа № 1
  • Школа № 2
  • Молочанська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат для дітей-сиріт
  • Молочанська дитяча школа мистецтв
  • Молочанський професійний аграрний ліцей (ПТУ № 55)
  • Будинок культури
  • Лікарня
  • Молочанська психоневрологічна лікарня
  • Дитячо-юнацька спортивна школа
  • Дитячий садочок «Тополя»
  • Дитячий садочок «Ромашка»

Транспорт[ред. | ред. код]

Через місто пролягає автомобільний шлях Т 0401 та залізнична лінія Федорівка — Верхній Токмак, на якій розташована залізнична станція Молочанськ.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Палац Шредера (межа ХІХ-ХХ ст.)

Персоналії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Київський військовий округ. Нариси історії Червонопрапорного Київського військового округу (1919-1979). Видання 2-ге, виправлене і доповнене.— Київ. Видавництво політичної літератури України, 1979.
  • Військовий енциклопедичний словник. — М., Міністерство оборони СРСР. Військове видавництво, 1984.
  • Довідник «Звільнення міст: Довідник по звільненню міст в період Другої світової війни 1941—1945». М. Л. Дударенко, Ю. Г. переліку, В. Т. Єлісєєв та ін. М .: Воєніздат, 1985. с. 598.
  • Ісаєв А.В. Від Дубно до Ростова. — М.: АСТ; Транзиткнига, 2004.