Перейти до вмісту

Молочки (Бердичівський район)

49°51′13″ пн. ш. 27°58′45″ сх. д.H G O
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Молочки
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Бердичівський район Бердичівський район
Тер. громада Краснопільська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18020090080048045 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване до 1815
Населення 642
Площа 3,06 км²
Густота населення 209,8 осіб/км²
Поштовий індекс 13262
Телефонний код +380 4139
Географічні дані
Географічні координати 49°51′13″ пн. ш. 27°58′45″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
265 м
Місцева влада
Адреса ради 13262, Житомирська обл., Бердичівський р-н, с. Молочки, вул. Миру, 2
Карта
Молочки. Карта розташування: Україна
Молочки
Молочки
Молочки. Карта розташування: Житомирська область
Молочки
Молочки
Мапа
Мапа

CMNS: Молочки у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Моло́чки [1] — село в Україні, у Краснопільській сільській громаді Бердичівского району Житомирської області. Населення становить 642 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1815—1820 рр. за часів генерала Гіжицького у селі було збудовано величний палац у стилі ампір. Архітектура будівлі нагадувала палац Розенгейм під Штутгартом. Маєток відрізнявся вишуканим оздобленням інтер'єру — коринфські колони, фрески, мармурові каміни, різьблені меблі, портретна галерея Гіжицьких та пов'язаних з ними родин. У палаці зберігалася бібліотека з багатим архівом, старовинна зброя, колекція срібла та бронзи. Навколо палацу було посаджено великий парк з оранжереями. За парком розташований ліс з віковими дубами, які були посаджені у рік походу Яна Собеського на Відень.[2] Пізніше маєток був власністю Замойських.

Палац було зображено на літографії художника Наполеона Орди.[3]

У 1906 році село Краснопільської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 83 версти, від волості 5. Дворів 234, мешканців 867.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Кількість Відсоток
українська 627 97.66 %
російська 13 2.03 %
румунська 2 0.31 %
Усього 642 100 %

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Уродженцем села є Ковальчук Михайло Сидорович — заслужений художник УРСР.

У селі протягом тривалого часу переховувався вбивця журналіста Гонгадзе Олексій Пукач, тут же він був затриманий 21 липня 2009 року[5].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Мапа Волинської губернії Шуберта Ф.Ф. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016.
  2. Urbanski, Antoni (1929). Memento Kresove (pol) . Warszawa. с. 52—54.[недоступне посилання]
  3. Заключение, Литература - Наполеон Орда (рос) . Студенческая библиотека онлайн. Процитовано 11.07.19.
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  5. Мустафа Найем. Последние дни Алексея Пукача / УП, 23 липня 2009. Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 24 лютого 2017.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Довідник. — Житомир: Волинь, 2007—620 с. --  ISBN 966—690 –090 — 4
  2. Список населених місць  Волинскої губернії. —  Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.