Молочна залоза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Молочна залоза жінки
Breast anatomy normal scheme.png
Схема молочної залози жінки 1 — грудна стінка; 2 — грудні м'язи; 3 — молочна доля; 4 — сосок; 5 — ареола; 6 — молочний проток; 7 — жирова тканина; 8 — шкіра
Деталі
Ідентифікатори
Латина glandula mammaria
Анатомія Грея subject #271
TA98 A16.0.02.006
TA2 7099
FMA 60088
Анатомічна термінологія
Частина серії
Жіноче здоров'я
Логотип жіночого здоров'я складається з рожевого «дзеркала Венери» та синьої символіки медицини
Портал Pink Venus symbol.svg Проєкт Pink Venus symbol.svg Стиль

Молочні залози (англ. Mammary gland) — залози зовнішньої секреції людини та інших ссавців, що виробляють молоко для вигодовування нащадків.

Наявність молочних залоз є відмінною рисою представників класу ссавців. У людини молочні залози мають як жінки, так і чоловіки. За своєю будовою вони схожі, розрізняються лише ступенем розвитку[джерело?]. До початку статевого дозрівання груди дівчаток і хлопчиків нічим не відрізняються. У разі деяких розладів ендокринної системи у статевозрілих чоловіків, може спостерігатися збільшення грудей (гінекомастія) і відбувається секреція молока[джерело?]. Молочні залози новонароджених можуть виробляти так зване молоко новонароджених, або неонатальне молоко (лат. lac neonatorum), це вважається нормальним фізіологічним процесом і лікування чи тестування цього процесу не є необхідним.[1]

Анатомія[ред. | ред. код]

Молочна залоза (лат. glandula mammaria або mamma) — залоза зовнішньої секреції, одна із вторинних статевих ознак. Парний орган, що розвиваються з ектодерми і є видозміненими шкірними потовими апокринними залозами[2]. Вирізняють чотири фази розвитку молочної залози: мамогенез, лактогенез, лактопоез, молоковіддача. Розвиток молочних залоз починається з 8 тижня вагітності[3]

У статевозрілої жінки молочні залози утворюють дві симетричних напівкулястих піднесення, прилеглих до передньої грудної стінки в області між третім і шостим або сьомим ребром. Більшою частиною своєї основи кожна залоза прикріплена до великого грудного м'яза (musculus pectoralis major) і частково до переднього зубчастого м'яза (musculus serratus anterior). Із зовнішнього боку між молочними залозами є поглиблення, зване пазухою (sinus mammarum).

Трохи нижче середини кожної груді, приблизно на рівні четвертого міжреберного проміжку або п'ятого ребра, на поверхні є ареола, гіперпігментована округла ділянка з виступом — грудним соском (papilla mammae). Переважно, у жінок, які не народжували, сосок має конусоподібну форму, у таких, що народжували, — циліндричну. Ареола в діаметрі має орієнтовно 3-5 сантиметрів. Забарвлення шкіри соска і ареоли відрізняється від решти шкіри — вона помітно темніша завдяки меланіну. Під час вагітності забарвленість посилюється.

При статевому збудженні, а також під час овуляції спостерігається підвищена еректильність соска та його чутливість. Ерекція соска обумовлена ​​скороченням м'язових волокон всередині нього, і на відміну від ерекції клітора, не пов'язана з кровообігом. У навколо-сосковому колі є деяка кількість невеликих рудиментарних молочних залоз, так званих залоз Монтгомері (лат. glandulae Montgomerii), що утворюють навколо соска невеликі піднесення. Шкіра соска покрита дрібними зморшками. Біля верхівки соска знаходяться невеликі отвори — молочні пори (pori lactiferi), вони являють собою закінчення молочних проток (ducti lactiferi), котрі йдуть від верхівок молочних часток (lobi mammae). Діаметр молочних проток від 1,7 до 2,3 мм. Деякі молочні протоки зливаються між собою, тому кількість молочних отворів завжди менше кількості проток (зазвичай їх буває від 8 до 15).

Власне молочна залоза, яка складає основу жіночих грудей, називається тілом молочної залози (лат. corpus mammae) і являє собою щільне тіло у вигляді опуклого диска, оточене шаром жиру (capsula adiposa mammae). Тіло молочної залози складається з 15-20 окремих конусоподібних часток, розташованих радіально навколо грудного соска, звернених верхівкою до нього і розділених між собою прошарками сполучної тканини. Кожна частка, у свою чергу, складається з більш великих та дрібніших часточок (лат. lobuli mammae). Кожна часточка складається з альвеол діаметром 0,05-0,07 мм. Кровопостачання молочних залоз здійснюється переважно внутрішньою грудною (arteria thoracica interna) і бічною грудною (arteria thoracica lateralis) артеріями.

Молочні залози чоловіків[джерело?][ред. | ред. код]

Чоловіча грудна залоза[4] (mama masculina, mamma virilis[5]) має схожу будову до жіночої, але не містить залозистої тканини в нормі та є рудиментарним органом[6]. Грудний сосок з навколо-сосковим кружком значно менший, ніж у жінок, він виступає над поверхнею на 2-5 мм.

Наявність грудних залоз у чоловіків, непридатних для годування, пояснюється тим, що молочні лінії, з яких вони розвинулися, закладаються ще на ранньому етапі внутрішньоутробного розвитку, до стадії статевої диференціації.

У тварин[ред. | ред. код]

У самиць ссавців молочні залози можуть мати різну будову і розташування. У приматів, як і в людини, молочних залоз дві і вони знаходяться на грудях. У більшості ж ссавців вони розташовані у черевній або пахвинній ділянках, у деяких (парнокопитних, зокрема жуйних, непарнокопитних) молочні залози називаються вим'ям. У самиць однопрохідних тварин соски відсутні — дитинчата злизують молоко з поверхні тіла.

Див. також[ред. | ред. код]

Захворювання молочних залоз[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Madlon-Kay, Diane J. (1 березня 1986). 'Witch's Milk': Galactorrhea in the Newborn. American Journal of Diseases of Children 140 (3). с. 252–253. ISSN 0002-922X. doi:10.1001/archpedi.1986.02140170078035. Процитовано 22 жовтня 2022. 
  2. Т. Ф. Татарчук, Я. П. Сольський. Ендокринна гінекологія (клінічні нариси), 2003. Архів оригіналу за 15 жовтня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020. 
  3. Пропедевтична педіатрія: Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації. В. Г. Майданник, В. Г. Бурлай, О. З. Гнатейко, К. Д. Дука, Ю. М. Нечитайло, М. В. Хайтович/ Вінниця: Нова книга, 2012.- 880с. ISBN 978-966-382-374-4 С.740-742 Електронне джерело (для ознайомлення)
  4. Рак грудної залози. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 11 жовтня 2020. 
  5. male breast. Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 11 жовтня 2020. 
  6. Методичні вказівки до практичних занять із курсу «Загальна хірургія» зі змістовим модулем «Аномалії розвитку і захворювання молочної та грудної залоз» / укладач І. М. Лукавенко. — Суми: Сумський державний університет, 2020. — 64 с. [Архівовано 15 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (С.13)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Анатомія людини / С. Ю. Кравчук. — Чернівці, 2007. — С. 591—593. — ISBN 966-697-130-5.
  • Атлас анатомії людини / Ф. Неттер ; переклад А. А. Цегельського. — Львів : Наутіліус, 2004. — С.190—192. — ISBN 966-95745-8-7.

Література[ред. | ред. код]

  • «Загальна хірургія» зі змістовим модулем «Аномалії розвитку і захворювання молочної та грудної залоз» / укладач І. М. Лукавенко. – Суми : Сумський державний університет, 2020. – 64 с. Ел.джерело [Архівовано 3 грудня 2020 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]