Монарда двійчаста
| ?Монарда двійчаста | |
|---|---|
Монарда двійчаста | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини |
| — | Magnoliophyta |
| — | Евдикоти |
| — | Айстериди |
| Ряд: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Глухокропивові (Lamiaceae) |
| Підродина: | Nepetoideae (Nepetoideae) |
| Триба: | Mentheae (Mentheae) |
| Рід: | Монарда (Monarda) |
| Вид: | Монарда двійчаста |
| Біноміальна назва | |
| Monarda didyma L. | |
| Посилання | |
| Monarda didyma | |
| Monarda didyma | |
| 579704 | |
| IPNI: | 452034-1 |
| 32283 | |
| 39343 | |
Монарда двійчаста (лат. Monarda didyma) — трав'янистий багаторічник роду монарда родини глухокропивові. Культивовані сорти: Сансет (Sunset), з пурпуровими квітами та Роуз Квін (Rose Queen), з рожевими квітами та інші.
Поширена на сході Північної Америки, натуралізувана на північному заході США, а також у деяких регіонах Європи та Азії[1][2][3].
Стебла численні, прямі до 70-100 см (на Південному березі Криму — до 120 см) заввишки.
Кореневище довге, горизонтальне.
Листки світло-зелені, з червонуватими жилками, супротивні, довжиною 6-15 см, шириною 3-8 см, овальні, крупно-зубчасті, на кінці загострені, знизу негусто опушені, зверху голі або майже голі
Квіти трубчасті, дрібні, малинові та бузкові, у головчастих суцвіттях. Цвіте у липні-серпні, на півдні — у червні — липні[4].
Плід у монарди двійчастої сухий, розтріскується на 4 горішки.
Широко культивується як декоративна рослина[5] як усередині, так і поза основним ареалом. Використовується в одиночних посадках або у складі міксбордерів. Віддає перевагу сонячним місцям, але виносить і легку тінь, і вологі, але добре дреновані ґрунти. Не росте на важких, сирих, кислих ґрунтах.
Трава монарди має запах бергамоту та використовується як сурогат чаю, що відображено у англійській назві цієї рослини — oswego tea. Напій з листя монарди використовували індіанці Освего.
Монарда також використовувалася індіанцями як лікарський засіб. Індіанці з племені чорноногих використовували її як антисептик при невеликих ранах. Чай використовували при захворюваннях горла та порожнини рота. Монарда містить тимол — діючу речовину у сучасних ополіскувачах для рота. Індіанці Віннебаґо використовували її як загальнозміцнюючий засіб. Відоме також використання монарди як вітрогінного засобу[6].
В Україні пелюстки квітки монарди додають при виготовленні домашніх страв та напоїв, як гарячих так і холодних[7].
А в просто народі зветься «червона рута», бергамот, «кінська м'ята», «бджолиний бальзам».
- ↑ Kew World Checklist of Selected Plant Families
- ↑ Biota of North America Program 2013 county distribution map. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 9 травня 2015.
- ↑ USDA Plants Profile: Monarda didyma. Архів оригіналу за 9 травня 2013. Процитовано 9 травня 2015.
- ↑ Missouri Plants: Monarda didyma. Архів оригіналу за 31 серпня 2015. Процитовано 9 травня 2015.
- ↑ Wild Flowers Worth Knowing. — Project Gutenberg Literary Archive Foundation, 2005.
- ↑ Edible and Medicinal Plants of the West, Gregory L. Tilford, ISBN 0-87842-359-1
- ↑ Москалець Тетяна Захарівна (2023). Журнал «Вісник». Наука про рослини (агрономія, садівництво, виноградарство) (укр.). Закарпатська область, с. В.Бакта: Інститут аграрних ресурсів та регіонального розвитку. с. 13 (PDF).
{{cite book}}:|archive-url=вимагає|archive-date=(довідка)
- Germplasm Resources Information Network: Monarda didyma(англ.)
- Монарда[недоступне посилання з липня 2019]
- Определитель высших растений Украины / Акад. наук Украинской ССР; Ин-т ботаники им. Н.Г.Холодного; Редкол.: Ю.Н. Прокудин, Д.Н. Доброчаева, Б.В. Заверуха, В.И. Чопик; Авт.: М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин, А.И. Барбарич и др. — 2-е изд., стереот., с незначительными доп. и исправлениями. — К. : Фитосоциоцентр, 1999. — 548 с. — ISBN 966-7459-18-7.