Монарх-довгохвіст азійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Монарх-довгохвіст азійський
Самець азійського монарха-довгохвоста (Саттал, штат Уттаракханд, Індія)
Самець азійського монарха-довгохвоста (Саттал, штат Уттаракханд, Індія)
Самиця азійського монарха-довгохвоста (Національний парк Сінхараджа, Шрі-Ланка)
Самиця азійського монарха-довгохвоста (Національний парк Сінхараджа, Шрі-Ланка)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Монархові (Monarchidae)
Рід: Монарх-довгохвіст (Terpsiphone)
Вид: Монарх-довгохвіст азійський
Terpsiphone paradisi
(Linnaeus, 1758)[2]
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Corvus paradisi Linnaeus, 1758
Muscicapa paradisi Linnaeus, 1766
Tchitrea paradisi (Linnaeus, 1758)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Terpsiphone paradisi
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Terpsiphone paradisi
ITIS logo.svg ITIS: 563369
IUCN logo.svg МСОП: 103715992
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 107201

Монарх-довгохвіст азійський[3] або мухоловка райська (Terpsiphone paradisi) — вид горобцеподібних птахів родини монархових (Monarchidae)[4][5]. Мешкає в Південній і Центральній Азії.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 19-22 см, вага 20-22 см. У дорослих самців хвіст досягає довжини 24 см, причому центральні стернові пера можуть сягати 30 см. Забарвлення самців існує у двох морфах: темній і світлій. У представників темної морфи верхня частина голови темно-синя, блискуча, голова і скроні сірі (іноді також темно-сині і блискучі). Верхня частина тіла іржасто-руда, хвіст дещо світліший. У представників світлої морфи забарвлення переважно біле, на винятком сиинювато-чорної з відблиском голови. Першорядні махові пера у них чорні, решта махових пер мають чорні края. Існують також перехідні форми між цими двома морфами[6]. Самиці мають подібне до самців забарвлення, однак видовжені стернові пера у них відсутні. На голові у азійських монархів-довгохвостів є помітний чорний чуб, очі у них чорні, дзьоб чорний, міцний, конічної форми.

Підвиди[ред. | ред. код]

Виділяють три підвиди:[7]

  • T. p. leucogaster (Swainson, 1838) — від південного Казахстану до півночі Центральної Індії і західного Непалу. Зимують на півдні Індії;
  • T. p. paradisi (Linnaeus, 1758) — центральна і південна Індія, центральний Бангладеш і південно-західна М'янма. Зимують на Шрі-Ланці;
  • T. p. ceylonensis (Zarudny & Härms, 1912) — острів Шрі-Ланка.

Terpsiphone affinis, Terpsiphone floris і Terpsiphone incei раніше вважалися конспецифічними з азійським монархом-довгохвостом, однак були визнані окремим видами[8].

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Азійські монархи-довгохвости гніздяться в Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, М'янмі, Китаї, Пакистані, Афганістані, Таджикистані, Туркменістані, Киргизстані, Казахстані і на Шрі-Ланці. Взимку вони мігрують до центральної і південної Індії та на Шрі-Ланку[9][10]. Бродячі птахи спостерігалися на Мальдівах. Азійські монархи-довгохвости живуть в густих лісах і лісових масивах, на узліссях і галявинах, а також на плантаціях, в парках і садах.

Азійські монархи-довгохвости живляться комахами, яких ловлять в польоті, на висоті від 1 до 2 м над землею, або іноді шукають серед листя. У суху погоду вони люблять купатися, літаючи по кілька разів на день до струмків для того, щоб попити води. Потім вони піднімаються на гілки і приймаються доглядати за своїм оперенням.

Азійські монархи-довгохвости є моногамними птахами. Сезон розмноження в Індії і Пакистані у них триває з березня по серпень. Їхні гнізда мають чашоподібну або конусоподібну форму, робляться з корінців, моху, сухої трави і листя, скріплюються павутинням, встелюються м'якими волокнами, розміщується в чагарниках або низько на деревах, на висоті від 2 до 3 м над землею, серед густої рослинності. В кладці від 3 до 4 рожевуватих яєць, які відкладаються з інтервалом в один день. Інкубаційний період триває 14-16 днів. Пташенята покидають гніздо через 13-14 днів після вилуплення. Насиджують кладку і доглядають за пташенятами і самиці, і самці[11][12].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Terpsiphone paradisi: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 10 липня 2022
  2. Linnaeus, C. (1758). Corvus paradisi. Caroli Linnæi Systema naturæ per regna tria naturæ, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. Tomus I (вид. decima, reformata). Holmiae: Laurentius Salvius. с. 107. 
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Pasquet, É.; Cibois, A.; Baillon, F.; Érard, C. (2002). What are African monarchs (Aves, Passeriformes)? A phylogenetic analysis of mitochondrial genes. Comptes Rendus Biologies 325 (2): 107–118. PMID 11980172. doi:10.1016/S1631-0691(02)01409-9. 
  5. Lei Xin; Lian Zhen-Min; Lei Fu-Min; Yin Zuo-Hua; Zhao Hong-Feng (2007). Phylogeny of some Muscicapinae birds based on cyt b mitochondrial gene sequences. Acta Zoologica Sinica 53 (1): 95. 
  6. Owen, D. F. (1963). The rufous and white forms of an Asiatic paradise flycatcher, Terpsiphone paradisi. Ardea 51: 230–236. Архів оригіналу за 24 липня 2011. 
  7. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Monarchs. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 липня 2022. 
  8. Gill, F. B.; D. B. Donsker (ред.). IOC World Bird. IOC World Bird List. doi:10.14344/ioc.ml.6.4. 
  9. Whistler, H. (1933). The migration of the Paradise Flycatcher, (Tchitrea paradisi). Journal of the Bombay Natural History Society 36 (2): 498–499. 
  10. Bates, R. S. P. (1932). Migration of the Paradise Flycatcher Tchitrea paradisi. Journal of the Bombay Natural History Society 35 (4): 896–897. 
  11. Hume, A.O. (1890). The nests and eggs of Indian birds. Volume 2. London: R. H. Porter. с. 22–26. 
  12. Mizuta, T.; Satoshi Yamagishi (1998). Breeding biology of monogamous Asian Paradise Flycatcher Terpsiphone paradisi (Aves: Monarchinae): A special reference to colour dimorphism and exaggerated long tails in male. Raffles Bulletin of Zoology 46 (1): 101–112. 

Посилання[ред. | ред. код]

  • Andersen, M.J.; Hoster, P.A.; Filardi, C.E.; Moyle, R.G. (2015). Phylogeny of the monarch flycatchers reveals extensive paraphyly and novel relationships within a major Australo-Pacific radiation. Molecular Phylogenetics and Evolution 67: 336–347. doi:10.1016/j.ympev.2014.11.010. 
  • Fabre, P.H.; Irestedt, M.; Fjeldså, J.; Bristol, R.; Groombridge, J.J.; Irham, M.; Jønsson, K.A. (2012). Dynamic colonization exchanges between continents and islands drive diversification in paradise-flycatchers (Terpsiphone, Monarchidae). Journal of Biogeography 39: 1900–1918. doi:10.1111/j.1365-2699.2012.02744.x. 
  • Lewis, W.A.S. (1942) The Asian Paradise Flycatcher Tchitrea paradisi paradisi (Linn.). Some notes on a colony breeding near Calcutta. Journal of the Bengal Natural History Society 17 (1): 1–8.
  • Inglis, C.M. (1942) The Asian Paradise Flycatcher Tchitrea paradisi paradisi (Linn.). Journal of the Bengal Natural History Society 17 (2): 50–52.
  • Salomonsen, F. (1933). Revision of the group Tchitrea affinis Blyth.. Ibis 75 (4): 730–745. doi:10.1111/j.1474-919X.1933.tb03360.x.