Монастирець (Журавненська селищна громада)
| село Монастирець | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Стрийський район |
| Тер. громада | Журавненська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA46100070180099073 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1448 |
| Перша згадка | 1448 (578 років) |
| Населення | 1036 осіб |
| Площа | 2,77 км² |
| Густота населення | 374,01 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81792[1] |
| Телефонний код | +380 3239 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°12′45″ пн. ш. 24°20′10″ сх. д. / 49.21250° пн. ш. 24.33611° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
269 м |
| Водойми | потік Вільшинка |
| Відстань до обласного центру |
90 км |
| Відстань до районного центру |
25 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81792, Львівська обл., Жидачівський р-н, с.Монастирець, вул.Центральна,4 |
| Карта | |
  Монастирець | |
 Монастирець | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Монастире́ць — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить ▼854 особи. Орган місцевого самоврядування — Журавненська селищна рада. В селі знаходиться дерев'яна церква св. Миколи[2].
 | Цей розділ не містить посилань на джерела. (Березень 2023) |
На початку ХІІІ ст. татари прийшли на наші землі. Дізнавшись про небезпеку, люди, які жили тоді на правому березі Дністра, втекли до лісу. Коли татари зруйнували село, жителі повернулись до своїх домівок, яких уже не було. Деякі залишились на старому місці, а інші відійшли кілька кілометрів на південний захід та заснували село, яке на честь зруйнованого монастиря назвали Монастирець.
Село розташоване на південний схід від м. Львова, на кордоні з Івано-Франківською областю на межі Східно-Європейської платформи і Передкарпатського передового прогину. Територія села займає Свічо-Дністровську рівнину і частину Прикарпатської височини. Рельєф пересічений балками. Корисних копалин на території небагато. Для місцевих потреб використовуються глина, пісок, галька. Клімат села — помірно-континентальний.
Територією села протікає потік Вільшинка, який є правим допливом Дністра. Він витікає з лісу Вигода на відстані 1,5 кілометри від села. Довжина потоку 5 кілометрів.
Через село проходить дорога Розвадів-Калуш, а з центру села розходяться дороги в сусідні села: Буянів, Протеси, Старе Село, Довгу Войнилівську.
Вперше згадується село 8 квітня 1448 року в книгах галицького суду[3].
Згадується як Монастирець Острів (Manastrycz Insula) 11 вересня 1468 року в книгах галицького суду[4].
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460407, розташована у приміщенні школи.
- Результати
- зареєстровано 673 виборці, явка 62,26 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 26,01 %, за «Європейську Солідарність» — 21,00 %, за «Голос» — 16,23 %.[5] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Мар'ян Калин (Народний рух України) — 38,55 %, за Андрія Кота (самовисування) — 29,16 %, за Володимира Наконечного (Слуга народу) — 11,57 %[6].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1033 | 99.71% |
| російська | 2 | 0.19% |
| румунська | 1 | 0.10% |
| Усього | 1036 | 100% |
|
|
Монастирець свого часу вважався містечком з магдебурським правом за привілеєм від 25 лютого 1530 року. Це пояснює існування в поселенні одночасно трьох храмів: св. архангела Михаїла (у горішньому кінці), св. Миколая (у середині села) і Успіння Пресвятої Богородиці (на пагорбі). Про вигляд храму св. арх. Михаїла читаємо у візитаційних документах 1732-33 рр.: «Церква невелика дерев’яна, та й називатись церквою не повинна: без стелі, убого покрита соломою, збудована на кшталт шопи під титулом Святого архангела Михаїла та ще й опорядження церковного нема, не вдалось дізнатись, ким освячена, огороджена тином». До цього храму ходило близько 22 осіб. Другий, існуючий у селі храм також був дерев’яним, побудованим на улюбленому людьми освітленому місці, присвячений святому Миколаю, а його верх пошитий соломою. Не існує інформації, хто його посвячував, однак відомо, що кількість парафіян сягала 30-ти осіб і святиня вже тоді вважалася старою. Про храм Успіння Пресвятої Богородиці інформації немає, за винятком того, що вона рахувалася новою. Відомо, що до неї належало 20 вірян. Четвертий, хрещатий у плані й одноверхий храм був збудований з дерева в 1814 році на честь святого Миколая і донині є діючим та вважається пам’яткою архітектури місцевого значення (охоронний № 454/1-м). Його збудували після того, як попередні церкви були закриті через їх ветхість. У 2009 році, беручи до уваги наміри парафіян побудувати нову церкву, у селі освятили наріжний камінь для закладення фундаменту п’ятого з черги храму. Будівництво мурованої святині ще триває[8].
Відбиток віднайденого парафіяльного силографічного матеріалу читабельний, агіографічно-гласного типу, круглої форми, чорного чорнильного відтінку і легендою орфографічно унормованої кириличної абетки: ГР. КАТ. УРЯД ПАРОХІЯЛЬНИЙ *в Монастирци*. Літери легенди відділені від малюнка внутрішнім колом, друковані й озділені крапками та малими шестикутними зірками. Легенда містить інформацію про конфесійну приналежність релігійної громади. На мініатюрі відтворено постать св. Миколая. Святитель зображений з мітрою на голові, яка увінчана малим хрестом. У лівій руці святий тримає Євангеліє, а в правій – архієрейський жезл. Одягнений архієрей у поліставріоні. Аналіз іконографії сфрагістичного відбитка засвідчує його суголосність із назвою парафіяльної церкви. (Ілюстрація 1)[9].
У 2003 році створено футбольну команду «ФК Монастирець»[10].
- Тадеуш Гжебеньовський[pl] (пол. Tadeusz Grzebieniowski; 1894–1973) — польський історик англійської літератури, професор Лодзького та Варшавського університетів.
- Гудак Василь Андрійович (1941—2023) — майстер художньої кераміки, мистецтвознавець, професор.
- Брич Василь Ярославович (1963) — вчений у галузі економіки, доктор економічних наук, професор, академік Академії економічних наук, директор навчально-наукового інституту інноваційних освітніх технологій Тернопільського національного економічного університету.
- Попович Володимир Васильович (1989—2014) — молодший сержант Міністерства внутрішніх справ України, учасник російсько-української війни.
- Гудак Роман Семенович (1992) — український футболіст.
о. Тарас Пошивак. SIGILLUM ECCLESIAE. Сфрагістичні пам'ятки парафій Стрийщини (ХІХ - початок ХХ століття). - Одеса: Видавничий дім "Гельветика", 2025. - 116 с. ISBN 978-617-554-689-5
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Жидачівський район. Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- ↑ дерев'яна церква св. Миколи 1814 [Архівовано 9 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.180, № 2058 [Архівовано 5 січня 2016 у Wayback Machine.] (лат.)
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.321, № 3358 (лат.)
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 20 травня 2020.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 20 травня 2020.
- ↑ о. Тарас Пошивак. SIGILLUM ECCLESIAE. Сфрагістичні пам'ятки парафій Стрийщини (ХІХ - початок ХХ століття). - Одеса: Видавничий дім "Гельветика", 2025. - С. 65-66. ISBN 978-617-554-689-5.
- ↑ о. Тарас Пошивак. SIGILLUM ECCLESIAE. Сфрагістичні пам'ятки парафій Стрийщини (ХІХ - початок ХХ століття). - Одеса: Видавничий дім "Гельветика", 2025. - С. 67. ISBN 978-617-554-689-5.
- ↑ ФК Монастирець. Архів оригіналу за 18 жовтня 2018. Процитовано 20 травня 2020.
- Погода в селі Монастирець [Архівовано 15 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Рідний Монастирець — сайт про село [Архівовано 4 листопада 2018 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
