Монастир кармелітів (Теребовля)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Монастир кармелітів (Теребовля)
Terebovlia church.jpg

Монастир кармелітів
49°18′02″ пн. ш. 25°41′58″ сх. д. / 49.30056° пн. ш. 25.69944° сх. д. / 49.30056; 25.69944Координати: 49°18′02″ пн. ш. 25°41′58″ сх. д. / 49.30056° пн. ш. 25.69944° сх. д. / 49.30056; 25.69944
Тип споруди церква
Розташування Україна Україна,Теребовля
Належність РКЦУАПЦ
Монастир кармелітів (Теребовля) is located in Україна
Монастир кармелітів (Теребовля)
Монастир кармелітів (Теребовля) (Україна)

Монасти́р кармелі́тів — пам'ятка архітектури національного значення у місті Теребовлі, споруджений 1635 року на місці дерев'яного монастиря. З 1990 року переданий громаді Української автокефальної православної церкви.

Історія[ред.ред. код]

У XVII столітті розпочалася історія помітної міської пам'ятки в Теребовлі — Монастиря і костелу кармелітів. 1617 року теребовлянський староста Пйотр Ожґа запросив до міста кармелітів; 1620 року подарував їм землю для будівництва костелу. З 1635 до 1640 років відбувалося будівництво мурованих будівель костелу і монастиря. Масштабний проект був підтриманий фінансовою допомогою місцевих шляхтичів та магнатів: 1624 року шляхтич Миколай Осінський подарував монастирю броварню, крамницю та житловий будинок поблизу Гнізни. 1635 року власник села Лошнева Адам Коморовський дав монахам 6 тисяч золотих. Приблизно тоді ж монастир отримав у своє володіння землі села Боричівка, якими користувався до приходу радянської влади[1][2].

Стефан Потоцький[3] — великий коронний рефендар, львівський, калуський, черкаський староста[4][5] був доброчинцем костелу оо. Кармелітів в Теребовли.[6] За версією польського дослідника Анджея Бєтлєя, у кляшторі був портрет теребовельського старости Міхала Францішека Потоцького.[7]

Монастир є комплексом споруд оборонного типу. Складається з Костелу Внебовзяття Діви Марії і двоповерхового комплексу келій. Територію монастиря оточують масивні стіни з чотирма наріжними, п‘ятикутними в плані, оборонними баштами. Дві башти стоять над річкою Гнізна. У зовнішніх стінах та в баштах розміщуються бійниці для стрільби з рушниць та мушкетів та гармат. Головний вхід на територію влаштовано в центральній частині південної стіни у вигляді проїзної арки. В XIX ст. над нею була добудована надбрамна триарочна дзвіниця. [1]. Також були великі підземелля, у яких, зокрема, були захоронення духовенства та міської знаті.

У першій половині XX ст. проводилась реставрація. В післявоєнні часи в монастирі була влаштована фабрика ялинкових прикрас. 1987 року в костелі трапилася велика пожежа[8].

Невдовзі споруда була передана Українській автокефальній православній церкві. Після ремонту були встановлені два куполи на фасад храму. 1990 року у храмі відбулася перша літургія[9].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Історія міст і сіл Теребовлянщини, 1997, с. 31
  2. Шаршаткіна С. Оборонні культові споруди // Теребовлянщина: краєзнавчий альманах-календар / (упорядник і гол. ред. Григорій Кушнерик). — Тернопіль : Збруч, 2001. — С. 147—148.
  3. Prszyboś K. (opracował). Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV—XVIII ww. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — S. 100.
  4. Prszyboś K. (opracował). Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV—XVIII ww.… — S. 381.
  5. Ковальчук М. вказав, що це Стефан Александер Потоцький — батько Миколи Василя Потоцького — був доброчинцем костелу оо. Кармелітів в Теребовли, а в захристі був його портрет → Див.: Ковальчук М. Стефан Потоцький // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 125. — ISBN 978-966-528-279-2.
  6. Ковальчук М. Стефан Потоцький // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 125. — ISBN 978-966-528-279-2.
  7. Betlej A. Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009. — T. 17. — 806 il. — S. 385. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-71-0.
  8. Шаршаткіна С. Оборонні культові споруди… — С. 148.
  9. Історія міст і сіл Теребовлянщини, 1997, с. 235

Джерела[ред.ред. код]

  • Шубарт Павло. Бароко та його розвиток в архітектурі міст Східної Галичини. — Одеса, 2012. — ISBN 978-966-413-321-7.

Посилання[ред.ред. код]


Церква (споруда) Це незавершена стаття про церковну будівлю.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.