Монастир шариток (Луцьк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Монастир шариток у Луцьку
ЛуцькКафШар.jpg
Монастир шариток
50°44′52″ пн. ш. 25°19′28″ сх. д. / 50.74778° пн. ш. 25.32444° сх. д. / 50.74778; 25.32444Координати: 50°44′52″ пн. ш. 25°19′28″ сх. д. / 50.74778° пн. ш. 25.32444° сх. д. / 50.74778; 25.32444
Тип споруди монастир
Розташування Україна УкраїнаЛуцьк
Початок будівництва XV—XVI століття
Кінець будівництва 1552
Зруйновано 1781
Відбудовано кінець XVIII століття
Належність РКЦ
Адреса вулиця Кафедральна, 17, 19
Монастир шариток (Луцьк). Карта розташування: Україна
Монастир шариток (Луцьк)
Монастир шариток (Луцьк) (Україна)
CMNS: Монастир шариток у Вікісховищі

Монастир шариток — пам'ятка архітектури національного значення, розташована на вулиці Кафедральній, 17-19, в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк»[1]. Будівлі, де розміщувався монастир, належали кафедральному костелу Святої Трійці і були споруджені у XVI ст. та перебудовані у XVIII. Монастир шариток був частково розміщений у колишніх кафедральних спорудах костелу. «Монастир шариток» є просто назвою будинків за адресою Кафедральна, 17 та 19, і не відображає найдавнішого чи хронологічно найдовшого призначення будівель.

Історія[ред. | ред. код]

У 1427 році Вітовт переніс католицьку кафедру із Володимира в Луцьк[2]. В цей час був збудований костел Святої Трійці. У 1545 році за сприяння луцького єпископа Юрія Фальчевського був споруджений новий костел і кілька кам'яниць навколо нього для потреб кафедри.

Information icon.svg

У 1781 році костел згорів і не міг бути відбудованим. Натомість відбудування зазнали кафедральні приміщення. Наново відбудованим виявилася східна частина споруд[3]. Зараз це вул. Кафедральна, 19. У чотирьох кімнатах нового корпусу розмістилася шляхетська школа, створена на базі єзуїтського колегіуму[4] та Троїцької латинської школи, а іншу частину приміщення (західну — Кафедральна, 17) займав притулок для старців та калік.

Йоанна Ясинська

У 1782 році за фундаторства шляхтянки Юзефи Поляновської поряд із колишніми кафедральними спорудами був зведений сиротинець для дівчат «Ангеліка». У притулку вона утримувала до 70 чоловік[5].

У 1829 році єпископ Каспер Цецишовський скерував до Луцька представниць ордену шариток. Для опіки їм одразу був переданий сиротинець «Ангеліка» та шпиталь для старців. Діяльність шариток зосереджувалася навколо догляду за людьми у цих установах та їхнього виховання. Іншу частину приміщення продовжувала займати школа. Деякий час тут діяла гімназія. У ній викладав Пантелеймон Куліш. З 1860 р. почало діяти початкове училище, де бував Тадеуш Чацький[6].

В середині XIX століття російська влада активно боролася проти католицизму на Волині, внаслідок чого було закрито дуже багато монастирів та костелів[7]. Те саме спіткало і монастир шариток. У 1866 році він був скасований. Разом із ним була скасована шляхетська школа. Останньою настоятелькою луцьких шариток була Йоанна Ясинська.

У 1917 році за старання організації Польської Шкільної Матері в Луцьку була утворена загальна школа ім. Королеви Ядвіги. Вона частково займала приміщення колишнього монастиря шариток. У 1921 році тут також тимчасово була розміщена Торгова школа[8].

Сьогодні[ред. | ред. код]

Вікна корпусу XVIII ст.

На початку 1990-х будівлю зайняло єпархіальне управління римо-католицької церкви в Луцьку. Тут знаходиться резиденція єпископа Маркіяна Трофим'яка. Крім того, тут діє мальтійська служба допомоги[9].

Архітектура[ред. | ред. код]

П-подібний будинок монастиря шариток складається із двох частин:

  • Ліве (західне) крило — вул. Кафедральна, 17 — збудоване в XV—XVI ст. На куті споруди з півночі міститься чотиригранний ризаліт, який всередині має кімнату та маленьке вікно.

Information icon.svg

  • Праве (східне) крило — вул. Кафедральна, 19 — загалом наслідок перебудови після пожежі XVIII ст. Північну стіну підпирають контрфорси. Стіни оздоблені пілястрами, вікна мають наличники, підвіконні та надвіконні карнизи[3]. Зі сходу прибудований одноповерховий будинок.

З північного боку посередині є п'ятигранний ризаліт, який нагадує вежу.

Фото[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Старий Луцьк
  2. Троневич П. Луцький замок в історії України. — Луцьк, 2007 — с. 39
  3. а б Луцьк. Архітектурно-історичний нарис. Б.Колосок, Р.Метельницький — Київ, 1990. — с.112
  4. Adam Wojnicz. Łuck na Wołyniu, — Łuck, 1922 — s.53
  5. Łuck w Słowniku geograficznym Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, t. 1, pod red. F. Sulimirskiego, B. Chlebowskiego, W. Walewskiego, t. 5, 1884, s. 778—792
  6. В.Пясецький, Ф.Мандзюк. Вулиці і майдани Луцька. — Луцьк, 2005. — с.47
  7. Ю. М. Поліщук. Етноконфесійна політика російського царизму в Правобережній Україні (кінець XVIII  — початок ХХ століття)
  8. Akcja kulturalno-oświatowa Polskiej Macierzy Szkolnej w Łucku od 1917 roku, — Łuck, 1931 — s.8-16
  9. Malteser Lutsk