Мономер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мономе́р (рос. мономер, англ. monomer, нім. monomere Substanz f, Monomere n, Grundmolekül n) — структурна ланка полімера, низькомолекулярна хімічна сполука, яка є первісним матеріалом для синтезу полімерів.

Загальний опис[ред.ред. код]

Мономерами називають сполуки, що мають кратні зв'язки, циклічні групи та сполуки з різними функційними групами.

При хімічному позначенні полімера хімічна формула мономера береться в квадратні дужки, до яких добавляється індекс n. Наприклад, поліетилен позначається [-CH2-CH2-]n.

Полімери можуть скаладатися із мономерів одного типу, або різних типів. В останньому випадку вони називаються кополімерами.

Полімери, що складаються з відносно невеликого, точно визначеного числа мономерів, називаються олігомерами. Для дуже малих олігоменів вживаються назви димер, тример тощо.

Мономерами білків є амінокислоти. З мономерів складаються вуглеводи, ліпіди, білки, вітаміни.

Комономер[ред.ред. код]

Один із сумiшi мономерiв, що при кополімеризації входить в ланцюг макромолекули кополімера.

Макромономер[ред.ред. код]

Мономер, що складається з макромолекул.

Макромономерна ланка — найбільша структурна ланка, внесена однією макромономерною молекулою в структуру макромолекули.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Chem template.svg Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.