Моноопера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Моноо́пера (від грецьк. monos — один і опера) — опера для одного виконавця. Серед найвідоміших моноопер:

В XVIII столітті в Європі були поширені музично-театральні твори для одного актора (або двох акторів), супроводжувані музикою, - вони іменувалися словом «мелодрама» («Пігмаліон» Ж. Ж. Руссо - являє собою ліричний монолог головного героя).

До моноопери близька дуоопера («Моцарт і Сальєрі» М. А. Римського-Корсакова, «Телефон» Дж. Менотті).

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]