Перейти до вмісту

Монопсонія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Монопсонія
Монопсоністський роботодавець максимізує прибуток, вибираючи рівень зайнятості L, який прирівнює граничний продукт доходу (MRP) до граничних витрат MC у точці A. Потім заробітна плата визначається на кривій пропозиції праці в точці M і дорівнює w. На противагу цьому, конкурентний ринок праці досяг би рівноваги в точці «C», де пропозиція робочої сили «S» дорівнює попиту. Це призведе до зайнятості «L» та заробітної плати «w»
Протилежнемонополія Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Монопсонія у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Монопсо́нія (англ. monopsony) — ситуація, при якій існує тільки один покупець або група покупців, що сумісно приймають рішення.

Прикладом монопсонії є ситуація підприємства-міста, в якому є безліч домогосподарств, які пропонують робочу силу, але тільки одне підприємство — покупець робочої сили.

Історія

[ред. | ред. код]

Теорію монопсонії розробила економістка Джоан Робінсон у своїй книзі «Економіка недосконалої конкуренції» (1933). Економісти використовують термін «монопсонічна влада» подібно до «монопольна влада» як скорочене позначення сценарію, в якому у відносинах купівлі є одна домінуюча сила, завдяки чому ця сила здатна встановлювати ціни для максимізації прибутку, не піддаючись конкурентним обмеженням. Монопсонічна[1] сила існує, коли один покупець стикається з незначною конкуренцією з боку інших покупців за цю працю чи товар, тому він може встановлювати заробітну плату чи ціни на працю чи товари, які він купує, на рівні нижчому, ніж це було б на конкурентному ринку. В економічній літературі термін «монопсонія» переважно використовується, коли йдеться про ринки праці;[2] однак його можна застосовувати до будь-якої галузі, товару чи послуги, де покупець має ринкову владу над усіма продавцями.

Класичним теоретичним прикладом є шахтарське місто, де компанія, що володіє шахтою, може встановлювати низьку заробітну плату, оскільки вона не стикається з конкуренцією з боку інших роботодавців у наймі працівників, оскільки вона є єдиним роботодавцем у місті, а географічна ізоляція або перешкоди заважають працівникам шукати роботу в інших місцях. Інші, більш актуальні приклади можуть включати шкільні округи, де вчителі мають невелику мобільність між округами. У таких випадках округ стикається з невеликою конкуренцією з боку інших шкіл у наймі вчителів, що надає округу більшу владу під час обговорення умов працевлаштування.[3] Альтернативними умовами є олігопсонія або монопсоністична конкуренція.

Причини виникнення

[ред. | ред. код]
  • на ринку з однієї сторони є значна кількість кваліфікованих робочих, не об'єднаних в профспілку, а з другої — одна фірма-монопсоніст, чи декілька фірм, об'єднаних в одну групу які виступають як єдиний покупець робочої сили;
  • дана фірма (група фірм) наймає левову частку із сумарної кількості наявних спеціалістів певної професії;
  • фірма-монопсоніст сама ставить ставку заробітної плати, а робочі або зобов'язані погодитися або шукати іншу роботу.

На біржі таке явище проявляється коли при високій ціні більшість покупців не включається у торги.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Mergers and Monopsony: The Anthem-Cigna Merger. www.analysisgroup.com (англ.). Процитовано 25 серпня 2025.
  2. Ashenfelter, Orley; Farber, Henry; Ransom, Michael (2010). Labor Market Monopsony. Journal of Labor Economics. 28 (2): 203—210. doi:10.1086/653654. ISSN 0734-306X. JSTOR 10.1086/653654. S2CID 154920182.
  3. Ransom, Michael; Sims, David (2010). Estimating the Firm's Labor Supply Curve in a 'New Monopsony' Framework: Schoolteachers in Missouri. Journal of Labor Economics. 28 (2): 331—355. doi:10.1086/649904. hdl:10419/35295. ISSN 0734-306X. JSTOR 10.1086/649904. S2CID 19545337.