Монсеррат (гора)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Монсеррат
ісп. Montserrat
Монсеррат

41°36′19″ пн. ш. 1°48′41″ сх. д. / 41.60527777777799940° пн. ш. 1.8113888888888998° сх. д. / 41.60527777777799940; 1.8113888888888998Координати: 41°36′19″ пн. ш. 1°48′41″ сх. д. / 41.60527777777799940° пн. ш. 1.8113888888888998° сх. д. / 41.60527777777799940; 1.8113888888888998
Країна Іспанія
Регіон Каталонія
Система Каталонські гори
Тип гора
матеріал Конгломерат
Висота 1236 м
Перше сходження 1880
Монсеррат is located in Іспанія
Монсеррат
Монсеррат
Монсеррат (Іспанія)
CMNS: Монсеррат на Вікісховищі

Монсеррат (кат. Montserrat) — багатоскеляста гора в Каталонії за 50 км від Барселони в напрямку Піренеїв. Перекладається з каталанської як «розрізані», «розпиляні» або «зубчаті» гори. Висота гори 1236 метрів, довжина 10 км, ширина 5 км. На рівні 720 м над рівнем моря на горі знаходиться знаменитий бенедиктинський монастир Монсеррат.


Опис[ред.ред. код]

Химерна незвичайної форми гора, яку за легендою розпиляли ангели, щоб врізноманітнити навколишній ландшафт, складається зі скель, які стоять неначе ідоли. Найвищими серед них є скеля Сант Жероні (Св. Ієроніма) (1236 м), Монтгрос (1120 м) і Міранда де лес Агульєс (903 м)[1]. Один з туристичних путівників так описує цю гору: «Вона росте і видозмінюється із приближенням до неї, постійно змінює кольорові відтінки, а її вершини, часто оповиті туманом, скеровані в небо, заставляють засумніватись в реальності»[2]. Людська фантазія, яку викликають обриси скель, дала їм цікаві назви: Кінь Бернарда (Cavall Bernat, Каваль Бернат), Мумія, Черево єпископа, Хобот слона.

Між скелями росте ліс. Флора цього куточка природи охоплює понад 1250 видів. Поверхня скель покрита особливим видом дуба (Quercetum pubescentis), тисовими деревами (Saniculo Taxetum), соснами (Pinus negra, Pinus halepensis).

Фауна є різноманітною, типовою для Середземномор'я. Серед птиць тут мешкають: серпокрилець білочеревий, ластівка скельна, стінолаз, припутень, дрізд, золотомушка, рідкісний яструбовий орел (Hieraaetus fasciatus). Серед ссавців є чимало білок, мускусних котів, кабанів, диких кіз. Також там зустрічаються саламандри, вужі і гадюки.

На горі Монсеррат прокладено багато туристичних маршрутів. Гірські схили вздовж стежок де-факто є музеєм просто неба — вони прикрашені всілякими скульптурами, меморіальними знаками і табличками, майолікою тощо[3]. Першим відомим сходженням на вершини гори називають сходження 1880 року на вершину скелі Монтгрос (Велика гора). В 1922 році популярність сходжень набула нового оберту і в цей час відбулось сходження на вершину скелі Екос (Луна), а згодом і на Каваль Бернат. В 1935 році було сходження на Сіліндре (Циліндр), в 1948 — на Стіну Сант Жероні, в 1955 — на Діаблес. Згодом не залишилось скель, на яких не побували туристи, що почало завдавати шкоди флорі і фауні гори. Тому 29 січня 1987 року за рішенням Женералітату Каталонії природний комплекс, прилеглий до монастиря, отримав статус національного парку Каталонії.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерело[ред.ред. код]

  • Жорди Молас и Рифа. Монсеррат. Официальный путеводитель. Барселона. — Аузиас Марк — 1998. (рос.)