Монтефортіно (шолом)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Монтефортіно — тип давньоримського бойового шолома, який був в ужитку з IV ст. до н. е. до І ст. н. е. Його вважають найраннішою ланкою у розвитку класичних римських шоломів-галеа. Назва цього типу походить від Монтефортіно — міста в Італії, де у кельтському похованні був знайдений його перший екземпляр.
Зміст
Опис[ред. • ред. код]
Шоломи подібної форми, ймовірне, мають кельтське походження. Характерними рисами шоломів Монтефортіно є конічна або округла форма, шишочка нагорі, невеличкий напотиличник та нащічні пластини. До інших особливостей належать витий узор по обідку та лускатий узор на шишочці. Аналогічні шоломи знайдені в Іспанії, Франції та інших колишніх провінціях Риму.
Підтипи[ред. • ред. код]
- Каноса (Canosa);
- Рієті (Rieti) — перший шолом, однозначно ідентифікований як римський;
- Буґґенум (Buggenum) — датований І ст. до н. е., уживався паралельно з «Маннгаймським» підтипом типу Коолю. У ньому проявляються всі ознаки шоломів типу Монтефортіно. Напотиличник ширший, ніж у попередніх підтипів, шишочка переважно порожниста, на відміну від суцільних раніших;
- Гаґенау (Hagenau) — датований І ст. н. е. Являє перехідний тип до пізніших типів Коолю та Імперського. Ознаки Монтефортіно ще виражені, але напотиличник значно ширший, наявне посилювальне надбрівне ребро, а також гак (ручка) позаду для носіння.
Див. також[ред. • ред. код]
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Монтефортіно (шолом) |
