Монте Візо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Монте Візо
it/Monte Viso
Монте Візо взимку, вид з боку Італії
Монте Візо взимку, вид з боку Італії

44°40′02″ пн. ш. 7°05′30″ сх. д. / 44.667499999999996874° пн. ш. 7.09166666666669965° сх. д. / 44.667499999999996874; 7.09166666666669965Координати: 44°40′02″ пн. ш. 7°05′30″ сх. д. / 44.667499999999996874° пн. ш. 7.09166666666669965° сх. д. / 44.667499999999996874; 7.09166666666669965
Країна Італія Італія
Регіон П'ємонт
Система Західні Альпи, Котські Альпи
Тип гора
матеріал Базальт
Висота 3841[1] м
Висота відносна 2062 м
Ізоляція 60,4 км
Перше сходження 30 серпня 1861 року — Мішель Кроз, Жан Батіст Кроз, Вільям Метьюз, Фредерік Жаконб
Ідентифікатори і посилання
SummitPost 150676
Peakbagger.com 9915
Peakware 262
GeoNames 3164048
Монте Візо. Карта розташування: Італія
Монте Візо
Монте Візо
Монте Візо (Італія)
Монте Візо у Вікісховищі?

Монте Візо, Монвізо (італ. Monte Viso; фр. Montviso; окситан. Vísol; п'ємон.: Brich Monviso або Viso) — найвища гора Котських Альп, розташована неподалік від італійсько-французького кордону. Монте Візо більше, ніж на 500 м перевищує всі навколишні гори й таким чином видна дуже здалеку. Біля підніжжя гори знаходиться витік річки По.

На схилах гори, на висоті 2000–2400 м знаходився неолітичний кар'єр, де добувався жад. Пік експлуатації кар'єру припадає на 5000 р. до н. е. Жадеїт використовувався для виробництва церемонійних сокир, які археологи знаходили в багатьох місцях Центральної Європи.

Перше сходження на вершину гори 30 серпня 1861 року здійснили Мішель Кроз, Жан Батіст Кроз, Вільям Метьюз, Фредерік Жаконб.

Навколо гори проходить туристичний маршрут Giro di Viso, який також веде через тунель Буко ді Візо.

Монте Візо в літературі[ред.ред. код]

Гора Монте Візо згадується в X книзі «Енеїди» Вергілія, а також в «Божественній комедії» Данте (в піснях XVI (рядок 95) «Пекла» та VI (50-51) «Раю»); згадки про гору є в поезії Франческо Петрарки та в «Кентерберійських оповідях» Джеффрі Чосера.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • McLewin, Will (1991). In Monte Viso’s Horizon: Climbing All the Alpine 4000m Peaks. Ernest Press. ISBN 0-948153-09-1. 
  • Aristide Albert et Agostino Ferrari, Le Mont Viso. Éditions transhumances (2000), 50 p. ISBN 2-91410-201-1

Посилання[ред.ред. код]