Монтсеррат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Монтсеррат
Montserrat

Прапор Герб
Гімн: «Боже, бережи королеву»
Розташування Монтсеррату
Столиця Плімут1
Офіційні мови англійська
Державний устрій Британські заморські території
 - Королева Єлизавета II
 - Губернатор
1960 
Площа
 - Загалом 102 км²
Населення
 - оцінка 2009 р. 5 097 (230)
 - Густота 50/км²
Валюта східнокарибський долар (XCD)
Часовий пояс Atlantic (UTC-4)
Домен інтернету .ms
Мапа Монтсеррату

Монтсеррат — володіння Великої Британії в Карибському морі. Входить до архіпелагу Малі Антильські острови. Площа території — 104 км². Адміністративним центром є місто Плімут (3500 мешканців). За конституцією 1960 року, Монтсерратом керує губернатор, якого призначає королева Великої Британії.

Географія[ред.ред. код]

Монтсеррат є невеличким за площею острівцем вулканічного походження. Омивається водами Карибського моря та межує з Антигуа й Барбуда і Гваделупою. За формою він схожий на острів Шрі-Ланка і має: в довжину 16 кілометрів, у ширину 11 кілометрів.

Берегова лінія острова становить близько 40 кілометрів і сформована вулканічними напливами, тож при взаємодії з карибськими хвилями утворилися кам'янисті кручі у висоту 10-15 метрів. Піщані лагуни рідкісні, утворені в пониззі та річищах невеличких річок. Річки острова невеличкі, вони витікають із верхів'їв гір та вулканічних ущелин, додатково живляться потоками тропічних лісів й стрімко впадають до моря. Унаслідок природнього різкого перепаду висот формуються стрімкі перекати та водоспади, а також глибокі ущелини.

Монтсеррат вважається гірським островом (попри те, що найбільша висота — 915 метрів над рівнем моря), оскільки він сформований унаслідок вулканічної активності. Відтак, піки вулканів ув Антильському архіпелазі, що вийшли над поверхнею води стали повноцінними географічними об'єктами. Загалом, на острові налічується 9 вулканічних кратерів, які знаходяться на трьох гірських масивах: на півночі гора Сілвер Гілл (найбільша висота 392 м), в центрі Центр Гілл (Centre Hills (найбільша висота 747 м), а на півдні найбільша й найвища гірська гряда Суфрієр (Soufrière найбільша висота 915 м). Низинною частиною острова вважається його побережжя, яке лише в деяких місцях має широту понад 500 метрів.

Історія[ред.ред. код]

Острів був відкритий Христофором Колумбом у 1493 році й названий ним на честь монастиря Санта Марія де Монсеррат, розташованого в Каталонії. Перше поселення було засноване в 1632 році, яке було назване Плімут — на честь відомого однойменного міста. У XVIIXVIII століттях Англія і Франція вели боротьбу за володіння островом. У 18711958 роках Монтсеррат входив до складу Підвітряних Антильських островів, а в 19581962 роках — до складу Вест-Індської федерації. Монтсеррат є членом Організація Східнокарибських держав та Регіональної системи безпеки.

З червня 1995 року відбулася серія потужних вивержень вулкану Суфрієр-Гіллз[en], унаслідок яких лава і попіл вкрили великий простір на півдні Монтсеррату, в тому числі й Плімут. Стало очевидно, що місто, населення якого на той час налічувало близько 4000 осіб, перебуває в небезпеці. 21 серпня 1995 року попіл почав укривати Плімут, і в грудні мешканців було евакуйовано. За кілька місяців їм було дозволено повернутися, але вже 25 червня 1997 року внаслідок потужного виверження загинуло 19 людей, пірокластичний матеріал майже досяг аеропорту. Плімут було знову евакуйовано. 4—8 серпня ще кілька вивержень зруйнували близько 80 % міста, поховавши його під шаром попелу завтовшки 1,4 м.

Вивержений вулканом пірокластичний матеріал мав високу в'язкість, тому, аби його зчистити потрібні були вибухівка, бульдозери, та інші ресурси, досить дорогі для повсюдного використання на розкопках. Місто було полишене, а південна частина острова була оголошена закритим районом. Більше двох третин населення залишило острів.

Керівництво Монтсеррату перемістилося до Брейдсу, але Плімут досі, де-юре, залишається адміністративним центром.

З того часу, іноді, вулкан проявляє свою активність (востаннє у 2010 році).

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Адміністративний поділ острова Монтсеррат.

Позаяк Монтсеррат є заморською територією англійської корони, на ньому послуговуються англійськими територіальними розподілами. За часів колонізації відчутний вплив та прив'язка були до релігійних інституцій, тож на острові затвердилися такі адміністративні поділи: губернаторствопарохіяпоселення.

Парохії Монтсеррату[ред.ред. код]

Загалом Монтсеррат розділений на 3 парохії:

Поселення Монтсеррату[ред.ред. код]

До середини XX століття населення острова зростало, утворювалися все нові поселення, але наприкінці століття, внаслідок кількох природніх катаклізмів (урагану 1985 року та виверження вулкану 1995—1997 років) більшість мешканців змушені залишити свої обжиті місцини й переселитися на інші карибські острови. Решта мешканців переселилася до безпечнішої частини острова, а саме північної. Відтак на острові налічується до 60 поселень (значна частина з яких — полишена).

З обжитих поселень залишилися:

Демографія[ред.ред. код]

Унаслідок активності вулкану Суфрієр-Гіллз[en] значну частину мешканців острова було евакуйовано.

Народжуваність (на 1000 мешк.) — 14,3. Смертність (на 1000 мешк.) — 9,9.

За віком:

  • 0-14 років: 23.4 % (чол. 1,062; жін. 1,041);
  • 15-64 років: 65.3 % (чол. 2,805; жін. 3,066);
  • 65 років і вище: 11.4 % (чол. 537; жін. 484) (2003).

Приріст населення: 4.5 % (2003).

Релігія: англіканці, методисти, католики, п'ятидесятники, адвентисти та ін.

Мова: англійська.

Грошова одиниця — східнокарибський долар.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Монтсеррат Це незавершена стаття з географії Монтсеррату.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.