Монумент Йонагуні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: kolossus-dewiki 24°25′55″ пн. ш. 123°00′40″ сх. д. / 24.432° пн. ш. 123.011° сх. д. / 24.432; 123.011

Одна з споруд, названа «Черепахою».
Блоки споруд.
Сходинки (праворуч).

«Монумент Йонагуні» (яп. 与 那 国 海底 構造物 йонагуні кайтей ко:дзо:буцу?), (яп. 与 那 国 島 海底 地形 йонагуні-дзіма кайтей тікей?) — масивне підводне утворення, виявлене поблизу японського острова Йонагуні, найзахіднішого з групи островів Рюкю. Походження цього утворення є предметом дискусії, немає згоди в питанні, чи є вони повністю природними утвореннями, або вони мають часткове або повне штучне походження.

Виявлення[ред.ред. код]

У морі біля острова Йонагуні мешкає велика популяція акул-молотів, тому тут можна побачити дайверів з усього світу. В 1986 Кіхатіро Аратаке (директор туристичної асоціації острова Йонагуні), підшукуючи гарне місце для спостереження за акулами, зауважив ряд одиночних морських утворень, що лежать на глибині 5 м під водою. За зовнішнім виглядом вони нагадували архітектурні будівлі [1] і, здавалося, мали абсолютно певну архітектурну схему, що нагадує чимось ступінчасті піраміди Стародавнього Шумеру.

Центром було архітектурна будова висотою 42,43 м і сторонами 183 м на 150 м. Будова зовні виглядала збудованою з прямокутних скель Г-подібної форми [2] . Вона складалася з 5 поверхів. Біля центрального об'єкта також знаходилися невеликі «пірамідки» з висотою в 10 м і шириною в 2 м [3]. Навіть якби це виявилося тільки грою природи, Аратаке вже пощастило — він знайшов об'єкт, гідний подиву навіть прискіпливого туриста. Але велика кількість правильних геометричних форм змушувала задуматися про можливість і рукотворної природи, і Аратаке вирішив повідомити про свою знахідку фахівцям.

Дослідження[ред.ред. код]

Детально піраміда була досліджена лише через 12 років після відкриття, в 1997 році, коли японський промисловець Ясуо Ватанабе спонсорував дослідницьку експедицію. Очолював її відомий дослідник старожитностей і письменник Грем Хенкок, який випадково довідався про цей об'єкт і запросив із собою геолога Роберта Шоха, професора Бостонського Університету. Також взяли участь письменник Джон Ентоні Вест, фотограф Santha Faiia, декілька професійних дайверів і інструкторів і також знімальна група британського Channel 4 і Discovery Channel.
За результатами експедиції Роберт Шох повідомив, що вважає її нерукотворною спорудою [4] - Під час відвідування руїн він не виявив у них «нічого людського». Він зазначає, що моноліт складається з пісковика, а цей камінь має властивість розтріскуватися вздовж площин. Звідси і рівні лінії, гострі кути, поверхня у вигляді цегляної кладки тощо. Якщо врахувати такий фактор, як підвищена сейсмічна активність району, то велика «розтріскуваність» породи зовсім не дивна. Та ще й під кутами 90° і 60° один до одного, що сприяє утворенню строгих геометричних фігур: прямокутних сходинок, трикутників і ромбів. Але також при цьому припустив, що монумент хоча і є, швидше за все, природним явищем, але з частково ручною обробкою її граней [5]: він міг бути давнім кар'єром або каменоломнями.
Під час цієї експедиції були знайдені деякі артефакти: просвердлені камені з нанесеним символами, примітивні скребки, барельєф якоїсь тварини, схожої на бика.

Незабаром після цього група вчених під керівництвом Масаакі Кімура з університету Рюкю відвідали місце, в якому знаходилися дані утворення. Кімура став рішучим прихильником думки, що дані утворення є рукотворними спорудами [6] [7]. З тих пір вони стали найпопулярнішою пам'яткою у дайверів, незважаючи на сильну течію в цьому районі [1] . Французький фрі-дайвер Жак Майоль написав книгу про свої занурення до монументів.

У безпосередній близькості від монумента під водою виявлена ​​печера, в якій є ряд сталактитів. Дослідження за берилієм-10 показало, що їхнє утворення закінчилося щонайменше 10 тис. років тому. Це той час, коли море затопило цю частину суші й сам монумент, що цілком збігається з оцінками вчених зміни в минулому рівня Світового океану. На підставі цього геологи визначають вік Монумента від 10 до 16 тисяч років.

Аналоги[ред.ред. код]

На конференції 2001 року в Японії прозвучали повідомлення про те, що аналогічна Монументу Йонагуні гігантська ступінчаста структура виявлена ​​біля острова Чатан на Окінаві.
Біля островів Керама розташувалися загадкові підводні «лабіринти».
Біля острова Агуна знайдені циліндричні поглиблення, аналогічні тим, що знаходяться в «трикутному басейні» Монумента.

В іншу ж сторону від Йонагуні, в протоці між Тайванем і Китаєм, виявлені підводні структури, що нагадують стіни і дороги. [8]

Фільмографія[ред.ред. код]

Див. Також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]