Монфор (фортеця)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Монфор
Montfort castle02.jpg

33°02′41″ пн. ш. 35°13′33″ сх. д. / 33.0447361° пн. ш. 35.2259222° сх. д. / 33.0447361; 35.2259222
Тип spur castled і archaeological sited
Країна

 Ізраїль

Розташування Північний округ
Ідентифікатори і посилання
GeoNames, Global Geosites 294157
Монфор (фортеця). Карта розташування: Ізраїль
Монфор (фортеця)
Монфор (фортеця) (Ізраїль)

Монфор у Вікісховищі?

Монфор (фр. Montfort, нім. Starkenberg, араб. قلعة القرن, Qal’at el-Qurain‎ - Сильна гора) - замок в Палестині, перша резиденція Тевтонського ордену в 1230-1271 роках.

Розташований у Верхній Галілеї на півночі Ізраїлю приблизно за 35 км на північний захід від Хайфи та за 16 км на південь від кордону з Ліваном.

Назва замку походить від французьких слів mont (гора) та fort (сильний).

Історія замку[ред. | ред. код]

Передісторія[ред. | ред. код]

На відміну від інших фортець хрестоносців, Монфор початково був лише фермерським угіддям. Після перемоги хрестоносців в Палестині під час Першого хрестового походу в 1099 році на ці землі приходять нові поселенці. Серед них було й французьке сімейство Де Мійї (фр. De Milly). Воно отримало землі на місці теперішнього замку Монфор та зайнялось землеробством.

У 1187 році мусульмани під керівництвом Салах ад-Діна розгромили хрестоносців в битві на Рогах Хаттіна та зайняли Єрусалим. Разом з містом були захоплені й землі Де Мійї. Але ці землі знаходились далеко від торгових шляхів, тому мусульманські правителі залишили їх поза увагою.

Захоплення Єрусалима викликало обурення в Європі, і у 1189 році розпочався Третій хрестовий похід. Хрестоносці під керівництвом Річарда Левове Серце змогли відвоювати частину територій та улаштуватись в Акрі.

Незважаючи на успіхи хрестоносців, великі частини Юдеї, Самарії, в т.ч Галілеї залишились під владою мусульман. І хоча землі Де Мійі були повернути власникам, вони вирішили продати їх Тевтонському ордену у 1220 році.

Тевтонський орден[ред. | ред. код]

За однією з версій, Тевтонський орден був сформований під час Третього хрестового походу. Купці з Любека та Бремена заснували польовий госпіталь для німців, який спочатку формально був під покровительством Ордену Госпітальєрів. Але багато паломників, що прибували у цей госпіталь, знали тільки німецьку мову, тому за рішенням Папи Римського Климента III на чолі госпіталю повинен був бути також німець. Пізніше госпіталь був перетворений за подобою Тамплієрів у військовий орден.

Тевтонці негайно почали укріплювати отримані у володіння землі. Ордену терміново була потрібна відокремлена від інших орденів резиденція. Після звернення Великого магістра Германа фон Зальца до Папи римського Іннокентія III останній надав фінансову підтримку для будівництва резиденції. Завдяки цій допомозі була збудована сильно укріплена фортеця на місці колишнього фермерського угіддя. Німецька назва замку (Stark — сильний, berg — гора) є по суті калькою з французької назви.

В 1229 році в замок були перевезені архів та скарбниця ордену. Незабаром був зведений донжон, руїни якого залишились і до наших днів.

Бойові дії[ред. | ред. код]

Незабаром замку Монфор довелось взяти участь у бойових діях.

У 1266 році султан мамлюків Бейбарс обложив фортецю. Проте хрестоносці запекло оборонялись і мамлюки не змогли узяти фортецю.

Через п'ять років, у 1271 році, коли всі основні фортеці хрестоносців на Святій Землі були в руках мамлюків, вони знову обложили Монфор. Цього разу війська були підготовлені до штурму значно краще. Мамлюки обложили замок зі всіх сторін, але головного удару завдали знизу, зі сторони невеликої річки Кезив. Там вони підкопали нижню стіну та швидко зруйнували її. Лицарі відступили у верхню частину замка. Будучи приреченими, лицарі протримались там тиждень, а тоді прийняли пропозицію Бейбарса про почесну капітуляцію. Тевтонці змогли вивезти із замку архів та частину скарбниці та дістатись Акри.

Зруйновану фортецю ніхто більше не використовував.

Теперішній час[ред. | ред. код]

У 1926 році під час розкопок американські археологи знайшли обладунки, шоломи, щити і зброю. Біля підніжжя замку досі є ще одна будівля, яка стоїть тут з часів хрестових походів, що безперечно була фермою.

Найкраще збереженими руїнами замку є: зовнішня стіна товщиною 3 м; три резервуари для збору дощової води, видовбані у скелі; оглядова башта; сходи; галерея колон в готичному стилі, що підтримували дах Великого залу; досить добре зберігся винний прес. Також видно рештки церкви.

На місці розкопок археологи знайшли кераміку та монети починаючи з римських часів.

У даний час фортеця відкрита для відвідувачів.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]