Очікує на перевірку

Мончинці (Хмільницький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Мончинці
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Хмільницький район Хмільницький район
Громада Калинівська міська громада
Код КАТОТТГ UA05120070260046240
Облікова картка Мончинці 
Основні дані
Засноване 1787
Населення 291
Площа 17,8 км²
Густота населення 16,35 осіб/км²
Поштовий індекс 22413
Телефонний код +380 4333
Географічні дані
Географічні координати 49°36′47″ пн. ш. 28°35′49″ сх. д. / 49.61306° пн. ш. 28.59694° сх. д. / 49.61306; 28.59694Координати: 49°36′47″ пн. ш. 28°35′49″ сх. д. / 49.61306° пн. ш. 28.59694° сх. д. / 49.61306; 28.59694
Середня висота
над рівнем моря
287 м
Водойми Волока
Місцева влада
Адреса ради 22400, Вінницька обл., Хмільницький р-н, м. Калинівка, вул. В.Нестерчука, буд. 19
Карта
Мончинці. Карта розташування: Україна
Мончинці
Мончинці
Мончинці. Карта розташування: Вінницька область
Мончинці
Мончинці
Мапа
Мапа

Мо́нчинці — село в Україні, у Калинівській міській громаді Хмільницького району Вінницької області. Населення становить 291 особу.

Історія

[ред. | ред. код]

З книги «Приходы и церкви Подольськой епархии» К.-П.:-1901, — Мончинці с. — знаходиться на кордоні Київської губернії, за 12 в. на п.-захід від залізничної станції Голендри і зв 10 в. від поштової станції в м. Махнівка (Київська губернія). Поселення розташоване в місцевості відкритій та степовій, на овальному пагорбі серед великої і неглибокої котловини; з двох сторін — північно-східної і південної воно прилягає до двох ставків, з'єднаних між собою струмком. Ґрунт складається з глибокого жирного чорнозему. До 1897 року до приходу с. Мончинець було приписним село Нападівка, з цього року утворивше самостійний приход. Населення приходу складається майже виключно з селян-малороссів православного віросповідання; в 1898 р. їх нараховувалось 412 чоловіків і 393 жінок; усі вони займаються хліборобством, а деякі працюють на цукровому заводі в с. Заливанщина промишляють ковальським і ткацьким ремеслом. В Мончинцях проживають декілька сімей чиншовиків римо-католиків. Стара дерев'яна церква в М. згоріла в 1835 р.; на місці колишнього престолу споруджений кам'яний чотирикутний пам'ятник з конічним дахом, оббитим залізом і увінчаним кам'яним хрестом. Недалеко від цього місця стоїть тепер новий кам'яний храм з однією банею, в ім'я св. Апостола Івана Богослова, збудований в 1838 р. на засоби поміщиці Варвари Залевської з допомогою від казни в розмірі 500 р. В 1867 р. до будинку церкви прибудована кам'яна дзвіниця засобами місцевого прихожанина Феодора Шемотюка. Іконостас в церкві двохярусний, оновлений в 1888 р. засобами того ж Шемотюка. Церковні землі в приході: садиб. 2 д., орн. 27 д. і сін. 13 д. 1725 с. Церковно-приходська школа існує з 1862 р. і знаходиться в особливому приміщенні, тоді ж збудованому. Причт. приміщення старі.

До 7 березня 1923 в складі Малокутищанської (у 1914 перейменована на Люлинецьку) волості Вінницького повіту Подільської губернії.

З 7 березня 1923 року в складі Малокутищанського району Вінницької округи.[1]

17 червня 1925 року внаслідок розформування Малокутищанського району ввійшли до складу Махновського району Бердичівської округи.[2]

1935 року назву райцентру змінено на Комсомольське з відповідним перейменуванням району.

30 грудня 1962 внаслідок ліквідації Комсомольського району ввійшли до складу Калинівського району.[3]

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р, «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Калинівської міської громади.[4]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Калинівського району, село увійшло до складу новоутвореного Хмільницького району[5].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Кількість Відсоток
українська 284 97.59%
російська 6 2.06%
румунська 1 0.32%
Усього 291 100%

Відомі уродженці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Постанова ВУЦВК № 311 від 7 березня 1923 «Про адміністраційно-територіяльний поділ Поділля»
  2. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 270 від 17 червня 1925 «Про адміністраційно-територіяльне переконструювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині і Поділля»
  3. Указ Президії Верховної Ради України № 35 від 30 грудня 1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  4. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

[ред. | ред. код]
  • Напа́дівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.295